Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.08.2021 року у справі №280/6944/20

УХВАЛА

13 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 280/6944/20

адміністративне провадження № К/9901/27712/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н. А., перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2021 року у справі №280/6944/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа без самостійних вимог -Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (надіслано засобами поштового зв'язку
26.07.2021).

Позивач звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, за участю третьої особи без самостійних вимог Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 (за винятком днів відпустки) із застосуванням ст.29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік";

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу допомоги по тимчасовій втраті працездатності за період з 06.07.2020 по
13.07.2020 із застосуванням ст.29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік";

- зобов'язати відповідача провести перерахунок суддівської винагороди позивачу за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст. 130 Конституції України та ст.135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", та виплатити недоотриману частину;

- зобов'язати відповідача провести перерахунок допомоги по тимчасовій втраті працездатності позивачу за період з 06.07.2020 по 13.07.2020, обчисливши її, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до ст. 130 Конституції України та ст.135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", та виплатити недоотриману частину.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2021 скасовано та прийнято нову постанову.

Позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 (за винятком днів відпустки) із застосуванням статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області здійснити нарахування судді ОСОБА_1 недоотриманої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 по 28 серпня 2020 (за винятком днів відпустки), на підставі статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та виплатити недоотриману частину з відрахуванням загальнообов'язкових податків і зборів.

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

За правилами частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

У касаційній скарзі скаржник не вказує конкретної підстави касаційного оскарження судового рішення, що передбачені частиною 4 статті 328 КАС України.

Більше того, касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань містить лише детально викладені фактичні обставини справи, незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та цитування норм законодавства. При цьому, касаційна скарга не містить вказівки на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. У касаційній скарзі не зазначено, який саме висновок необхідно сформулювати та на підставі аналізу яких актів законодавства.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Отже, скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2021 року у справі №280/6944/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа без самостійних вимог -Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич