Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.02.2020 року у справі №813/509/18

ДОДАТКОВА УХВАЛА

07 липня 2021 року

Київ

справа №813/509/18

адміністративне провадження №К/9901/3756/20, К/9901/7657/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,

суддів: Рибачука А. І., Стеценка С. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Приходько Н. І.

представника Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" - Малець Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" та Приватної фірми науково-виробничого підприємства "Комтех-плюс" адвоката Єсіпова І. А. про ухвалення додаткового рішення у справі №813/509/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор", Приватної фірми науково-виробничого підприємства "Комтех-плюс" до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, особи без самостійних вимог на предмет спору Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" про визнання протиправними і скасування наказів, відшкодування шкоди, зобов'язання утриматися від вчинення дій,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" та Приватна фірма науково-виробниче підприємство "Комтех-плюс" звернулися до суду з позовом до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання протиправними наказів від 18 січня 2018 року про демонтаж рекламних конструкцій, стягнення шкоди на користь ТОВ "Комтех Аутдор" в сумі 2 481 277,18 грн (в тому числі 2281321,25 грн реальної шкоди і 199 955,93 грн упущеної вигоди), на користь ПФ НВП "Комтех-плюс" в сумі 1 167 525,42 грн (в тому числі 1 065 852,99
грн реальної шкоди та 101 672,43 грн упущеної вигоди).

2. Судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" (далі - КП "Адміністративно-технічне управління").

3. На стадії касаційного розгляду справи сторони досягли примирення.

Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор", Приватної фірми науково-виробничого підприємства "Комтех-плюс" та Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про примирення у справі №813/509/18 - задоволено.

Затверджено примирення сторін на наступних умовах:

відповідач (департамент економічного розвитку Львівської міської ради, 79008, м.

Львів, пл. Ринок, 1, ІКЮО: 34814859) погоджується відшкодувати позивачу 1 (товариству з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор", 79035, м. Львів, вул. Зелена, 109, кім. 316, ІКЮО: 33533697) 985 164,19 грн. (дев'ятсот вісімдесят п'ять тисяч сто шістдесят чотири грн. 19 коп. ) збитків, завданих майну позивача 1 внаслідок реалізації наказів відповідача про демонтаж спеціальних рекламних конструкцій від 18.01.2018 № 11-Д, 13-Д, 14-Д, 15-Д, 16-Д, 18-Д, 20-Д, 22-Д, 23-Д, 24-Д, 26-Д, 27-Д, 28-Д, 29-Д, 30-Д, - у порядку, встановленому рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради від 26.02.2021 № 123 "Про корегування плати за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів" та від 12.03.2021 № 171 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 26.02.2021 № 123", а товариство з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" погоджується на компенсацію йому цих збитків на вказаних умовах та відмовляється у зв'язку з цим від всіх інших вимог у справі № 813/509/18;

відповідач (департамент економічного розвитку Львівської міської ради, 79008, м.

Львів, пл. Ринок, 1, ІКЮО: 34814859) погоджується відшкодувати позивачу 2 (приватній фірмі науково-виробничому підприємству "Комтех-плюс", 79021, м.

Львів, вул. Кульпарківська, 180/46, ІКЮО: 30052037) 446 571,05 грн. (чотириста сорок шість тисяч п'ятсот сімдесят одну грн. 05 коп. ) збитків, завданих майну позивача 2 внаслідок реалізації наказів відповідача про демонтаж спеціальних рекламних конструкцій від 18.01.2018 № 8-Д, 9-Д, 10-Д, 12-Д, 17-Д, 19-Д, 25-Д, - у порядку, встановленому рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради від 26.02.2021 №123 "Про корегування плати за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів" та від 12.03.2021 № 171 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 26.02.2021 № 123", а приватна фірма науково-виробниче підприємство "Комтех-плюс" погоджується на компенсацію їй цих збитків на вказаних умовах та відмовляється у зв'язку з цим від всіх інших вимог у справі № 813/509/18".

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року, додаткове рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 813/509/18 - визнано нечинними.

Закрито провадження у справі № 813/509/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор", Приватної фірми науково-виробничого підприємства "Комтех-плюс" до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" про визнання протиправними і скасування наказів, відшкодування шкоди, зобов'язання утриматися від вчинення дій.

Повернуто Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м.

Львів, пл. Ринок, 1, ІКЮО: 34814859) з Державного бюджету України 3524 грн. 00 коп. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні) сплаченого судового збору за подання касаційної скарги у справі №813/509/18.

4. У судовому засіданні 09 червня 2021 року представник позивачів - адвокат Єсіпов І. А. подав заяву про розподіл судових витрат додатковим судовим рішенням у формі ухвали, а саме - витрат на професійну правничу допомогу, надану позивачам у зв'язку із касаційним розглядом справи.

5.14 червня 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника позивачів про долучення доказів витрат на професійну правничу допомогу, надану позивачам у зв'язку з касаційним провадженням у справі, з метою їх розподілу.

У відповідності до частин 1, 2, 3, 4, 5 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному частин 1, 2, 3, 4, 5 статті 143 КАС України.

Пунктом 3 частини 1 статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

6. Перевіривши доводи, викладені у вказаній вище заяві представника позивачів - адвоката Єсіпов І. А. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що визначальним в адміністративному судочинстві за статтею 6 КАС України є принцип верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та встановлюють зміст і спрямованість діяльності держави, а тому, при вирішенні справ суди повинні в першу чергу застосовувати саме принцип верховенства права.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 2 КАС України суд визначає в межах, встановлених статтею 2 КАС України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

При цьому, пунктом 10 частини 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (частина 3 статті 134 КАС України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу (частини 4 -7 статті 134 КАС України);

3) розподіл судових витрат (стаття 139 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін. ), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до частин 6 -7 статті 134 КАС України у разі, якщо інша сторона не погоджується із документально підтвердженим розміром заявлених до відшкодування судових витрат, саме на неї покладається обов'язок доказування їх неспівмірності шляхом подання відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Згідно частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовано положеннями частини 5 статті 134 та частини 9 статті 139 КАС України.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої прийняте рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 5 статті 134 КАС України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частиною 9 статті 139 КАС України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

7. Як зазначено вище, провадження у справі № 813/509/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор", Приватної фірми науково-виробничого підприємства "Комтех-плюс" до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" про визнання протиправними і скасування наказів, відшкодування шкоди, зобов'язання утриматися від вчинення дій закрито на стадії касаційного розгляду справи у зв'язку із примиренням сторін.

Відповідно до частини 1 статті 141 КАС України якщо спір вирішується шляхом примирення і сторони не дійшли згоди щодо розподілу судових витрат, то кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

Зі змісту заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор", Приватної фірми науково-виробничого підприємства "Комтех-плюс" та Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про примирення у справі №813/509/18 від 24 травня 2021 року вбачається, що сторони не дійшли згоди щодо розподілу судових витрат, понесених ними на стадії перегляду справи у касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2021 року повернуто Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради з Державного бюджету України 3524
грн. 00 коп. сплаченого судового збору за подання касаційної скарги у справі №813/509/18.

Разом з тим, питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачами на стадії перегляду справи у касаційному порядку, судом не вирішувалось.

Відтак, в даному випадку Верховний Суд має виходити із нормативних положень, закріплених у частині 1 статті 141 КАС України.

8. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції представник позивача надав копії електронних документів:

1. Додаткову угоду від 16.01.2020 № 3/20-05/19/1 між ТОВ "Комтех Аутдор" і адвокатом Єсіповим І. А.

2. Додаткову угоду від 16.01.2020 № 5/20-05/19/2 між ПФ НВП "Комтех-плюс" і адвокатом Єсіповим І. А.

3. Акт-рахунок від 08.07.2020 № 08-07//КА/813/509/18 на суму 65299,50 грн.

4. Акт-рахунок від 08.07.2020 № 08-07//КП/813/509/18 на суму 27985,50 грн.

5. Платіжне доручення ТОВ "Комтех Аутдор" від 05.02.2020 № 49 на суму 38052 грн.

6. Платіжне доручення ПФ НВП "Комтех-плюс" від 05.02.2020 № 49 на суму 16308
грн.

7. Платіжне доручення ТОВ "Комтех Аутдор" від 09.07.2020 № 254 на суму 27247,50
грн.

8. Платіжне доручення ПФ НВП "Комтех-плюс" від 09.07.2020 № 270 на суму 11677,50
грн.

9. Акт виконаних робіт від 11.06.2021 № 11-06/КА-КІ1/813/509/18.

10. Платіжне доручення ТОВ "Комтех Аутдор" від 11.06.2021 № 239 на суму 7402,50
грн.

11. Платіжне доручення ПФ НВП "Комтех-плюс" від 11.06.2021 № 209 на суму 3172,50
грн.

Згідно вказаних вище документів ТОВ "Комтех Аутдор" понесло витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції на загальну суму 72702,00 грн., а ПФ НВП "Комтех-Плюс" - на загальну суму 31158,00 грн.

Відповідно до додаткових угод від 16.01.2020 № 3/20-05/19/1 між ТОВ "Комтех Аутдор" і адвокатом Єсіповим І. А. та від 16.01.2020 № 5/20-05/19/2 між ПФ НВП "Комтех-плюс" і адвокатом Єсіповим І. А. дані Угоди визначають порядок оплати гонорару, який належить Адвокату за надання правової допомоги Клієнту в адміністративній справі № 813/509/18 (надалі - Справа) у суді касаційної інстанції.

Згідно Акту-рахунку за виконані роботи (надані послуги) від 08.07.2020 № 08-07//КА/813/509/18 (згідно Договору про надання професійної правничої допомоги від 21.05.2019 № 20-05/19/1 Адвокат: Єсіпов Ігор Анатолійович, Клієнт:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" в особі генерального директора Одинця Віктора Івановича) підготовка касаційної скарги по справі № 813/509/18 оцінена в 38 052 грн. ; підготовка відзиву на касаційну скаргу відповідача оцінена в 27 247,5 грн.

Загальна сума наданих послуг становить 65299,50 грн.

Сплачено відповідно до платіжного доручення від 05.02.2020 - 38 052 грн.

Підлягає оплаті - 27 247,5 грн.

Згідно Акту-рахунку за виконані роботи (надані послуги) 08.07.2020 № 08-07//КП/813/509/18 (згідно Договору про надання професійної правничої допомоги від 21.05.2019 № 20-05/19/2 Адвокат: Єсіпов Ігор Анатолійович, Клієнт: Приватна фірма науково-виробниче підприємство "Комтех-плюс" в особі директора Жуміка Віктора Васильовича) підготовка касаційної скарги по справі № 813/509/18 оцінена в 16 308 грн. ; підготовка відзиву на касаційну скаргу відповідача оцінена в 11
677,5 грн.

Загальна сума наданих послуг становить 27 985,50 грн.

Сплачено відповідно до платіжного доручення від 05.02.2020 - 16 308 грн.

Підлягає оплаті - 11 677,5 грн.

Платіжними дорученнями ТОВ "Комтех Аутдор" від 05.02.2020 № 49 на суму 38052
грн. та від 09.07.2020 № 254 підтверджено оплату адвокату Єсіпову І. А. гонорару по справі № 813/509/18 на суму 38 052 грн. та 27 247,50 грн.

Платіжними дорученнями ПФ НВП "Комтех-плюс" від 05.02.2020 № 49 та від
09.07.2020 № 270 підтверджено оплату адвокату Єсіпову І. А. гонорару по справі № 813/509/18 на суму 16308 грн. та 11677,50 грн.

Згідно Акту виконаних робіт від 11.06.2021 № 11-06/КА-КІ1/813/509/18 за вирахуванням вже сплачених до підписання даного Акта сум гонорару у розмірі 38052,00 грн. платіжним дорученням від 05.02.2020 № 49, та у розмірі 27247,50
грн. платіжним дорученням від 09.07.2020 № 254, відповідно до пункту 3.7.2 Додаткової угоди №3/20-05/19/1 від 16.01.2020 до Договору 1, ТОВ "Комтех Аутдор" повинно сплатити Адвокату залишок несплаченої суми гонорару у розмірі 7402,50
грн. за участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції 28.04.2021 (0,5 годин), підготовку заяви про примирення сторін (1,35 годин), участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції (0,5 годин);

За вирахуванням вже сплачених до підписання даного Акта сум гонорару у розмірі 16308,00 грн. платіжним дорученням від 05.02.2020 № 49, та у розмірі 11677,50
грн. платіжним дорученням від 09.07.2020 № 270, відповідно до пункту 3.7.2 Додаткової угоди № 5/20-05/19/2 ВІД 16.01.2020 до Договору 2, НВП "Комтех-плюс" повинно сплатити Адвокату залишок несплачених сум гонорару у розмірі 3172,50 грн за участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції 28.04.2021 (0,5 годин), підготовку заяви про примирення сторін (1,35 годин), участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції (0,5 годин).

Платіжним дорученням ТОВ "Комтех Аутдор" від 11.06.2021 № 239 підтверджено оплату адвокату Єсіпову І. А. гонорару по справі № 813/509/18 на суму 7402,50
грн.

Платіжним дорученням ПФ НВП "Комтех-плюс" від 11.06.2021 № 209 підтверджено оплату адвокату Єсіпову І. А. гонорару по справі № 813/509/18 на суму 3172,50
грн.

Таким чином, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, понесена ТОВ "Комтех Аутдор", становить 65299,50 грн. + 7402,50 грн. = 72 702,00 грн.

В свою чергу, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, понесена ПФ НВП "Комтех-плюс", становить 27 985,50 грн. + 3172,50 грн. = 31 158 грн.

9. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляд судом заяви представника позивачів про розподіл судових витрат, а також ознайомлений зі змістом такої заяви та доданих до неї матеріалів, що підтверджується копіями поштової накладної №7900826677160 від 14.06.2021 року.

Представник Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 25 червня 2021 року направив на адресу Верховного Суду заперечення на клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, в якому просив відмовити у його задоволенні. Вказав, що представником позивачів не підтверджено належними та допустимими доказами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній справі.

Вважає, що витрати у сумі 36 351 грн. та 15 579 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, адвокат був обізнаним про позицію відповідача, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося) не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Представник відповідача також посилався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові по справі №821/1594/17, згідно з якою доведення відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи відбувається шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення", зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2013 року за № 1686/24218.

У судовому засіданні 07 липня 2021 року представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" заперечила проти задоволення заяви представника позивачів про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначила, що адвокатом Єсіповим І. А. докази, які підтверджують розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, було подано уже після закінчення розгляду справи по суті та не зазначено поважних причин неподання таких документів у визначений законом строк.

Представник Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" також вказала, що судові витрати, які просить стягнути представник позивачів, є завищеними та не відповідають складності справи та реально затраченого часу на підготовку процесуальних документів на етапі касаційного розгляду справи.

Зокрема, адвокат Єсіпов А. І. складав текст мирової угоди та брав участь у розгляді питання про її затвердження в режимі відеоконференції від імені обох позивачів. Проте, оплата цих послуг відбувалася кожним із них окремо.

Колегія суддів Верховного Суду, проаналізувавши зазначені вище доводи відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, а також наявні в матеріалах справи докази, дійшла висновку про часткове відшкодування заявлених витрат на професійну правничу допомогу з огляду на наступне.

Стосовно посилання представника відповідача на необхідність подання представником позивачів Книги обліку доходів та витрат колегія суддів зазначає, що нормами КАС України не передбачено подання адвокатом доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481, на підтвердження отриманих ним доходів за надання правничої допомоги у конкретній справі за умови наявності інших, передбачених законом доказів (договору про надання правової допомоги, платіжних доручень з відміткою банку, акту виконаних робіт).

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу 4 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (пункт 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність від 16.09.2013 року № 481).

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі № 725/4380/20, на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін. ), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що Книга обліку доходів і витрат не є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує господарську операцію, а тому неподання доказів ведення такої книги не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Стосовно співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

Представником позивачів в рамках підготовки даної справи до розгляду у суді касаційної інстанції було виготовлено одну касаційну скаргу та один відзив на касаційну скаргу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від імені обох позивачів - ТОВ "Комтех Аутдор" та ПФ НВП "Комтех-плюс".

Підготовка вказаних документів до розгляду в суді касаційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, а нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося.

Також колегія суддів вважає завищеними судові витрати на виготовлення тексту мирової угоди та участь представника позивачів у судових засіданнях в режимі відеоконференції, оскільки вирішення питання щодо затвердження мирової угоди на етапі касаційного розгляду справи не потребувало від адвоката позивачів обґрунтувань правової позиції кожного із них окремо.

Відтак, суми витрат на професійну правничу допомогу, понесені ТОВ "Комтех Аутдор" у розмірі 72702,00 грн. та НВП "Комтех-Плюс" в розмірі 31158,00 грн., не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду, вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, визнавши розумними в контексті даної справи наступні суми витрат: на користь ТОВ "Комтех Аутдор" у розмірі 12000,00 грн. та НВП "Комтех-Плюс" розмірі 12000,00 грн.

Відповідно до статті 141 КАС України якщо спір вирішується шляхом примирення і сторони не дійшли згоди щодо розподілу судових витрат, то кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

Як вбачається зі змісту мирової угоди від 24 травня 2021 року сторони не дійшли згоди щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вимоги частини 1 статті 141 КАС України, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для стягнення із Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на користь ТОВ "Комтех Аутдор" судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. 00 коп. (12000,00 грн. *0,5), а також стягнення із Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на користь НВП "Комтех-плюс" судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. 50 коп (12000 *0,5).

10. Керуючись статтями 134, 139, 141, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ухвалив:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" та Приватної фірми науково-виробничого підприємства "Комтех-плюс" адвоката Єсіпова І. А. про ухвалення додаткового рішення у справі №813/509/18- задовольнити частково.

2. Стягнути із Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ІКЮО: 34814859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" (79035, м. Львів, вул. Зелена, 109, кім. 316, ІКЮО: 33533697) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. 00 коп. (шість тисяч гривень).

3. Стягнути із Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ІКЮО: 34814859) на користь Приватної фірми науково-виробничого підприємства "Комтех-плюс" (79021, м. Львів, вул.

Кульпарківська, 180/46, ІКЮО: 30052037) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. 00 коп. (шість тисяч гривень).

4. Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

А. І. Рибачук