Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.06.2021 року у справі №620/5478/20

УХВАЛА

11 червня 2021 року

м. Київ

справа № 620/5478/20

адміністративне провадження № К/9901/20588/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А. В.,

суддів: Єресько Л. О., Мартинюк Н. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року

у справі №620/5478/20

за позовом ОСОБА_1

до поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Шванського Андрія Олександровича, інспектора взводу №2 роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Железняка Богдана Олександровича, управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції

про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування висновків, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Шванського Андрія Олександровича, інспектора взводу №2 роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Железняка Богдана Олександровича, управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, в якому просив:

- визнати протиправними дії поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Шванського Андрія Олександровича щодо підстав і терміну затримання ОСОБА_1 та застосування відносно нього кайданок (БР-М-92);

- визнати протиправними дії інспектора взводу №2 роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Железняка Богдана Олександровича щодо підстав та терміну затримання ОСОБА_1 та застосування відносно нього кайданок (БР-М-92);

- визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування, призначеного наказом Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції від 24 грудня 2019 року №156;

- визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування, призначеного наказом Департаменту патрульної поліції від 08 травня 2020 року №859;

- зобов'язати Департамент патрульної поліції провести службове розслідування відносно посадових осіб управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції щодо не проведення перевірки дотримання закону працівниками патрульної поліції під час затримання ОСОБА_1 та застосування відносно нього кайданок (БР-М-92), непритягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року, позов задоволено частково.

Зобов'язано управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 17 жовтня 2019 року, з урахуванням постанови слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, від 01 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019270000000208 від 18 жовтня 2019 року, на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України, та висновків суду, викладених у даному рішенні.

Зобов'язано Департамент патрульної поліції повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 23 березня 2020 року, з урахуванням постанови слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, від 01 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019270000000208 від 18 жовтня 2019 року, на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України, та висновків суду, викладених у даному рішенні. У задоволенні іншої частини позовних відмовлено.

03 червня 2021 року до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі №620/5478/20.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження Суд зазначає таке.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до частин 1 , 2 , 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частин 1 , 2 , 4 статті 257 КАС України;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Із матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень встановлено, що предметом позову у даній справі є визнання протиправними дії працівників поліції та визнання протиправним та скасування висновків службового розслідування.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року вирішено здійснювати розгляд справи №620/5478/20 за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що дана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами "а-г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.

Доводи заявника про те, що саме ця справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані мотивами, які б виділяли позицію позивача у цій справі в якусь особливу категорію спорів або свідчили про те, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають самобутню своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційних скаргах відсутні та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій п. 1 ст. 6 Конвенції.

З огляду на наведене, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі №620/5478/20.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена....................................................

А. В. Жук

Л. О. Єресько

Н. М. Мартинюк

Судді Верховного Суду