Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.11.2019 року у справі №540/926/19

УХВАЛА

06 листопада 2019 року

Київ

справа №540/926/19

адміністративне провадження №К/9901/29678/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Усенко Є. А., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брівер" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 у справі № 540/926/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брівер" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.

Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

28.10.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Брівер" (далі - ТОВ "Брівер") на рішення судів першої та апеляційної інстанції, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, предметом спору у якій було визнання протиправним і скасування податкового повідолмення-рішення, яким позивачу нараховані штрафні санкції за порушення строків сплати до бюджету податку на додану вартість по деклараціям з цього податку за жовтень-грудень 2018 року.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що позивач своєчасно сплатив зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) по деклараціям з ПДВ жовтень-грудень 2018 року, однак відповідач зараховував сплачені позивачем суми ПДВ за ці місяці в рахунок погашення податкового боргу з цього податку за попередні періоди. На думку позивача, контролюючий орган не наділений правом застосовувати штраф при виконанні пункту 87.9 статті 87 ПК України в разі зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що дата віднесення контролюючим органом сплачених платником податків платежів на погашення існуючої заборгованості в порядку пункту 87.9 статті 89 ПК України буде датою фактичної сплати позивачем такої заборгованості, що в свою чергу відповідно до статті 126 ПК України є підставою для нарахування позивачу штрафної санкції за несвоєчасну сплату такої заборгованості.

У касаційній скарзі позивач зазначає, що не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки контролюючий орган наділений правом застосовувати штраф до платника податку у випадку затримки сплати, проте не наділений правом застосовувати штраф при виконанні пункту 87.9 статті 87 ПК України в разі зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:

1) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або

2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що розглядаючи справу в порядку спрощеного позовного провадження, судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права.

Як вбачається з рішення суду першої інстанції, висновки якого підтримано апеляційним судом, було прийнято до уваги правову позицію Верховного Суду викладену, зокрема у постановах від 13.02.2018 у справі № 808/2290/17 (провадження №К/9901/3879/17), від 04.04.2018 у справі №815/5491/16 (провадження №К/9901/3770/17), від 17.04.2018 у справі № К/9901/716/18, від 05.06.2018 у справі №К/9901/47707/18.

Так, у постанові від 04.04.2018 у справі №815/5491/16 (провадження №К/9901/3770/17) викладено такий висновок: "Нормою пункту 87.9 ст. 87 ПК України законодавець чітко встановив черговість спрямування коштів, сплачених платником податків, у разі наявності податкового боргу. Отже, у випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов'язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов'язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 ст. 87 ПК України та у випадку несвоєчасного погашення якої, ДПІ нараховує штраф у розмірах, установлених ст. 126 ПК України у залежності від терміну затримки. При цьому, санкція норми ст. 126 ПК України передбачає застосування до платника податків штрафу у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов'язання безвідносно до підстав її виникнення. Будь-яких винятків до випадків застосування контролюючим органом норм пункту 87.9 ст. 87 ПК України, стаття 126 не містить. Розрахунок сум штрафних санкцій позивачем у судовому процесі не оспорюється. Отже, за встановлення у судовому процесі обставин наявності у позивача податкового боргу, на погашення якого були направлені кошти, сплачені позивачем в рахунок поточних податкових зобов'язань, ДПІ було правомірно нараховано штраф за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань на підставі ст. 126 ПК України".

Аналогічну позицію щодо застосування положень статті 87 та статті 126 ПК України викладено в постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 813/3722/17, від 27.12.2018 у справі №820/6904/16.

Таким чином, судові рішення у цій справі відповідають висновкам Верховного Суду щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, у зв'язку з чим колегія суддів визнає касаційну скаргу необґрунтованою і відмовляє у відкритті касаційного провадження.

У касаційній скарзі міститься посилання, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Натомість, з огляду на вищевикладене, судова практика з питання застосування норми права, яка регулює спірні у цій справі правовідносини, вже є сформованою.

Підстави для відступлення від цієї практики у касаційній скарзі не наведені, а колегією суддів - не встановлено.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Брівер" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 у справі № 540/926/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

Є. А. Усенко

Р. Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду