00.00.0000
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Стаття 59. Зняття арешту з майна

1. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

2. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

{Абзац другий частини другої статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1730-VIII від 03.11.2016 }

3. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

4. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

5. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Оскільки відповідач не довів, що його рахунок призначений для виплати заробітної плати суд забезпечив позов та наклав арешт на грошові кошти на цьому рахунку в межах суми стягнення (ВС/КГС у справі №916/1572/19 від 10 жовтня 2019 р.)

Судом першої інстанції було накладено арешт на грошові кошти боржника в межах суми стягнення на УСІ банківські рахунки відповідача. Відповідач оскаржив ухвалу про забезпечення позову в апеляційному та касаційному порядку, проте його скарги були залишені без задоволення, а забезпечення позову без змін.

Хоча рішення судів є відмовними, в цій справі заслуговує на увагу наступний висновок ВС.

Відповідач оскаржуючи забезпечення позову заявляв, що відбувається блокування його господарської діяльності, зокрема унеможливлюється виплата ним заробітної плати працівникам, сплата податків, зборів та інших обов’язкових платежів , тощо.

Дійсно, пункт 2, статі 48 ЗУ «Про виконавче провадження» забороняє державному виконавцю накладати арешт на кошти на рахунках боржника із спеціальним режимом використання та на кошти на інших рахунках боржника накладення арешту на які заборонено законом. Водночас стаття 97 КЗпПУ передбачає, що «оплата праці працівників здійснюється у першочерговому порядку, Всі інші платежі здійснюються власником після виконання зобов’язань щодо оплати праці.»

Тому, ВС констатував, що виплата відповідачем заробітної плати працівникам має пріоритет перед погашенням заборгованості перед іншими кредиторами. Водночас накладення арешту на рахунок боржника, який призначений серед іншого для виплати заробітної плати (навіть на грошові кошти в межах стягнення) порушує конституційне право працівників на оплату праці.

Проте, яким чином довести відповідачу та встановити суду, що рахунок призначений саме для виплати заробітної плати, і кошти, які знаходяться чи поступають на такий рахунок є заробітною платою працівників?

В цій справі ВС лише зазначив, що питання визначення типу рахунку віднесено до компетенції державного виконавця. Так, відповідно до ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен виокремити рахунки із спеціальним режимом використання з усіх інших рахунків боржника та не накладати на рахунки із спеціальним режимом використання арешт, або зняти його після отримання від боржника відповідного документального підтвердження. Аналогічний обов’язок д/в також передбачений і щодо арешту коштів на рахунках боржника, звернення стягнення на які заборонено законом.

Питання щодо змісту такого документального підтвердження, або наприклад, що робити, коли у боржника один банківський рахунок залишаються відкритими...

Незрозумілим є також загальний висновок ВС: чому рахунок, який передбачений для виплати заробітної плати є рахунком із спеціальним режимом використання?

Рахунки із спеціальним режимом використання - рахунки, які відкриваються в Казначействі та його органах підприємствам, установам, організаціям для проведення розрахунків з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з погашення заборгованості перед державним бюджетом, з повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії, з електронного адміністрування податків, для сплати заборгованості за електроенергію, для зарахування депозитних коштів та небюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів. (Мінфін, Наказ від 22.06.2012 № 758)

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события: