Главная Сервисы для юристов ... Законы Про виконавче провадження Стаття 5. Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень Стаття 5. Органи та особи, які здійснюють примусов...

Стаття 5. Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень

Про виконавче провадження (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие законы
  • 4742

    Просмотров

  • 4742

    Просмотров

  • Добавить в избраное

    1. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

    2. Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім:

    1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;

    2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;

    3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;

    4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи (крім рішень Національного банку України), органи військового управління;

    {Пункт 4 частини другої статті 5 в редакції Законів № 1587-IX від 30.06.2021 , № 3633-IX від 11.04.2024 }

    5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;

    6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;

    7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб;

    8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;

    9) рішень про конфіскацію майна;

    10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;

    11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";

    12) рішень, за якими боржником є уповноважений суб’єкт управління або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", та рішень, які передбачають вчинення дій щодо їх майна.

    {Частину другу статті 5 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1630-IX від 13.07.2021 }

    Протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця, приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

    {Частину другу статті 5 доповнено абзацом згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 }

    Строк зайняття діяльністю приватного виконавця обчислюється з дня внесення інформації про приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

    {Частину другу статті 5 доповнено абзацом згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 }

    До строку зайняття діяльністю приватного виконавця не зараховується строк зупинення діяльності приватного виконавця.

    {Частину другу статті 5 доповнено абзацом згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 }

    3. Приватний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання:

    1) якщо на момент подачі стягувачем заяви про примусове виконання рішення кількість виконавчих документів за рішеннями про стягнення періодичних платежів, заробітної плати, заборгованості фізичних осіб з оплати житлово-комунальних послуг, поновлення на роботі перевищує 20 відсотків загальної кількості виконавчих документів, що перебувають на виконанні у приватного виконавця;

    2) в інших випадках, передбачених законом.

    При поверненні виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією частиною, приватний виконавець зобов’язаний письмово зазначити підстави повернення, право стягувача оскаржити рішення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, а також право стягувача подати виконавчий документ на виконання іншого приватного виконавця або до органу державної виконавчої служби.

    4. Державний виконавець, приватний виконавець (далі - виконавець) не може виконувати рішення, якщо:

    1) боржником або стягувачем є сам виконавець, близькі йому особи (особи, які разом проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки з виконавцем (у тому числі особи, які разом проживають, але не перебувають у шлюбі), а також незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням виконавця), пов’язані з ним особи.

    Пов’язаними особами у розумінні цього Закону є юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або результати їхньої діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:

    виконавець безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи, яка є стороною виконавчого провадження, чи спільно з юридичною та/або фізичною особою, яка є стороною виконавчого провадження, володіє корпоративними правами будь-якої юридичної особи;

    виконавець має право та/або повноваження призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган або колегіальний склад виконавчого органу/склад наглядової ради зазначених юридичних осіб.

    Пряма або опосередкована участь держави в юридичних особах не є підставою для визнання таких юридичних осіб пов’язаними;

    2) боржником або стягувачем є особа, яка перебуває у трудових відносинах з таким виконавцем;

    3) виконавець, близька йому особа або особа, яка перебуває з виконавцем у трудових відносинах, має реальний або потенційний конфлікт інтересів;

    4) сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування відповідальності такого приватного виконавця.

    {Пункт 4 частини четвертої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1909-IX від 18.11.2021 }

    5. За заявою стягувача виконавчий документ може бути передано від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю. Про передачу (прийняття до виконання) виконавчого документа виконавець виносить постанову.

    Передача виконавчих документів здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

    Предыдущая

    5/80

    Следующая
    Добавить в избраное
    logo

    Юридические оговорки

    Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

    Полный текст

    Приймаємо до оплати