Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року Справа № 925/1288/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач)з участю представників: позивача: відповідача: не з'явився Пікуль Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня комбікормовий завод"на постанову за заявою проКиївського апеляційного господарського суду від 03 березня 2014 року товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня комбікормовий завод" визнання наказу від 10 грудня 2013 року таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 25 000, 00 грну справі№ 925/1288/13за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_4дотовариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня комбікормовий завод"про стягнення 44 088, 09 грнВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.09.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013, у справі № 925/1288/13 стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня комбікормовий завод" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 39 149,15 грн 3 % річних, 5 538,94 грн інфляційних втрат та судові витрати.

10.12.2013 господарським судом Черкаської області було видано наказ.

13.01.2014 відповідач звернувся до суду із заявою про визнання наказу господарського суду Черкаської області таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 25 000,00 грн у зв'язку із припиненням зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20.01.2014 (суддя - Н.М. Спаських) заяву відповідача задоволено.

Визнано наказ про примусове виконання рішення від 10.12.2013 у справі № 925/1288/13 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 25 000,00 грн., зобов'язання за яким припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 (головуючий - Г.А. Жук., судді - О.В. Агрикова, А.О. Мальченко) ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.01.2014 скасовано.

Відмовлено ТОВ "Перше травня комбікормовий завод" у задоволенні заяви про визнання наказу про примусове виконання рішення від 10.12.2013 у справі № 925/1288/13 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 25 000, 00 грн.

Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014, залишивши в силі ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.01.2014.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи заяву відповідача та визнаючи наказ про примусове виконання рішення від 10.12.2013 у справі № 925/1288/13 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 25 000,00 грн. місцевий господарський суд виходив з того, що останнім було дотримано вимог, передбачених ст. 601 ЦК України і що за його заявою зарахування відбулося, що припиняє взаємні зобов'язання сторін на суму 25 000,00 грн., яка була переплачена відповідачем у справі № 06/5026/2656/2011.

Однак до таких висновків місцевий суд дійшов всупереч вимогам ст. 117 ГПК України.

Відповідно до ст. 116 ГПК України України виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом та підлягає виконанню у порядку, що встановлений Господарським процесуальним кодексом України.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу та правосуддя. Право на стягнення заборгованості на користь стягувача підтверджене рішенням, наказом та ухвалою господарського суду, повинно бути реалізоване в процесуальних формах, встановлених законодавством про виконавче провадження. Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 601 ЦК України встановлено такий спосіб припинення зобов'язання як зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї з сторін.

Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 203 ГК України.

Згідно з п. 5 ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинена на стадії виконання судового рішення, може бути підставою для укладення стягувачем і боржником мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, яка, у разі затвердження її судом, є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Як вбачається із матеріалів справи та правильно встановлено апеляційним судом, наказ господарського суду Черкаської області від 10.12.2013 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних та судового збору виданий згідно ст. 117 Господарського процесуального кодексу України містить резолютивну частину рішення, яке набрало законної сили, та підлягає виконанню виключно у зазначений у наказі спосіб (стягнення грошових коштів) та на користь стягувача.

Враховуючи викладене, а також те, що спірна вимога відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог на час її подання не відповідала ознакам зустрічності, однорідності вимог, за одночасної наявності яких можливе припинення зобов'язання згідно з ст. 601 ЦК України на підставі односторонньої заяви сторони та що зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання рішення може здійснюватися не інакше, як на підставі та у порядку, визначеному ГПК України і Законом України "Про виконавче провадження" і лише у разі згоди іншої сторони шляхом підписання між сторонами мирової угоди та затвердження її в порядку, визначеному ч. 4 ст. 121 ГПК України, що, в свою чергу дає право державному виконавцю закінчити виконавче провадження винесенням відповідної постанови, то апеляційний господарський суд обґрунтовано скасував ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.01.2014 та правомірно відмовив у задоволенні заяви відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 25 000,00 грн.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного господарського суду не спростовують і підстав для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 03 березня 2014 року не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115 , 1117 , 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня комбікормовий завод" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 03 березня 2014 року у справі за № 925/1288/13 - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А.. Гончарук

Л.В. Стратієнко