Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року Справа № 922/1749/13

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Круглікової К.С.,

Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2014 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 08.04.2014 року про відмову у задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення у справі № 922/1749/13 господарського суду Харківської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазресурс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест", Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 1018927,39 грн.,

за участю представників:

Позивача: Нагорний Є.Ф., дов. б/н від 03.02.2014 року,

Сергієнко Ю.Р., дов. № 16 від 24.06.2014 року,

Відповідача 1: не з'явився,

Відповідача 2: Ашмінець І.В., дов. № 2-422д від 10.04.2014 року.

В с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазресурс" (далі - ТОВ "Укрнафтогазресурс", Позивач, Стягувач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест" (далі - ТОВ "Лідерпромінвест", Відповідач 1, Боржник 1), ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі його філії ГПУ "Полтавагазвидобування" про стягнення заборгованості у розмірі 1015927,39 грн., у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором підряду № 1331 від 16.10.2008 року та про стягнення 3000,00 грн. заборгованості за договором поруки № 11/04 від 11.04.2011 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.01.2014 року ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" було замінено на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - ПАТ "Укргазвидобування", Відповідач 2, Боржник 2).

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.01.2014 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 02.06.2014 року, позов ТОВ "Укрнафтогазресурс" було задоволено - стягнуто з Відповідачів на користь Позивача заборгованість у розмірі: з ТОВ "Лідерпромінвест" - 3000,00 грн. і з ПАТ "Укргазвидобування" - 1015927,39 грн., а також відповідні суми витрат по сплаті судового збору.

В наступному, у березні 2014 року Відповідач 2 звернувся до місцевого господарського суду із заявою про розстрочку виконання судового рішення у даній справі, за результатами розгляду якої, ухвалою господарського суду Харківської області від 08.04.2014 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2014 року, у задоволенні такої заяви, було відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Відповідач 2, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права і, зокрема, ст. 121 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення його заяви про розстрочку виконання судового рішення на 18 місяців.

Позивач, у своєму письмовому відзиві на касаційну скаргу, просив залишити таку без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 08.04.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2014 року у даній справі про відмову у задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення - без змін.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вказувалось вище, рішенням господарського суду Харківської області від 23.01.2014 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 02.06.2014 року, на користь ТОВ "Укрнафтогазресурс" було стягнуто з ТОВ "Лідерпромінвест" і ПАТ "Укргазвидобування" заборгованість, відповідно, у розмірі 3000,00 грн. і 1015927,39 грн., та відповідні суми витрат по сплаті судового збору.

Разом з цим, 31.03.2014 року Відповідач 2 подав до господарського суду заяву про розстрочку виконання вказаного судового рішення строком на 32 місяці, шляхом стягнення рівних сум - по 31747,73 грн. щомісячно, починаючи з травня 2014 року по грудень 2016 року, посилаючись на його скрутне фінансове становище та на відсутність грошових коштів для погашення загальної суми боргу, визначеної у рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2014 року у даній справі.

Дійсно, частиною 1 ст. 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Тобто, зазначена норма не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним судового рішення.

Проте, визначальним фактором при наданні вказаної відстрочки є винятковість обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Отже, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В даному випадку, суд апеляційної інстанції встановивши, що обставини, якими Відповідач обґрунтовує свою заяву про розстрочку виконання судового рішення, не є винятковими і такими, що дійсно ускладнюють виконання судового рішення у встановлений у рішенні строк та спосіб, а також зважаючи на те, що станом на час розгляду судом першої інстанції заяви про розстрочку виконання судового рішення Відповідачем не було документально підтверджено наведених ним у заяві вказаних вище обставин, дійшов висновку про те, що ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви Відповідача 2 про розстрочку виконання судового рішення, слід залишити без змін.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому підстав для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2014 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 08.04.1024 року у справі №922/1749/13 - без змін.

Головуючий суддя Малетич М.М.

Судді Круглікова К.С.

Мамонтова О.М.