Історія справи

Ухвала КГС ВП від 22.08.2018 року у справі №910/14423/15
Ухвала КГС ВП від 02.04.2019 року у справі №910/14423/15
Постанова ВГСУ від 15.03.2016 року у справі №910/14423/15
Постанова ВГСУ від 14.11.2016 року у справі №910/14423/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року Справа № 910/14423/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіДемидової А.М.суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р. (доповідач) розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 у справі№ 910/14423/15 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировичадо третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" 1. Національний банк України 2. ОСОБА_5 3. ОСОБА_6 4. ОСОБА_7 5. ОСОБА_8 6. ОСОБА_9простягнення заборгованостів судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Ханович К.В., дов. від 04.01.2016, Грицик А.С., дов. від 11.01.2016

- відповідача: Собко О.В., № 2-42д від 08.12.2015

- третьої особи 1: Ященко М.В., дов. № 18-225/8464 від 11.02.2015

- третіх осіб 2-6: ОСОБА_14, за довіреностями

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі №910/14423/15 (суддя Курдельчук І.Д.) було задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013, стягнуто з ПАТ "Укргазвидобування" на користь ПАТ "Дельта Банк" 150 000 000,00 грн заборгованості за прострочення кредиту; 31 405 479,45 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту; 15 583 561,65 грн заборгованості за простроченими нарахованими процентами; 1 641 997,22 грн пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів; 13 500 000,00 грн штрафу за неналежне виконання зобов'язання; 1 886 301,37 грн 3% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом; 91 555,79 грн 3% річних від суми простроченої заборгованості за процентами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 у справі № 910/14423/15 (у складі головуючого судді Ільєнок Т.В., Мартюк А.І., Яковлєва М.Л.) скасовано рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі № 910/14423/15 і прийнято нове рішення про відмову у позові повністю.

Не погоджуючись з прийнятою у даній справі постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, зокрема ст. 97, ч. 2 ст. 215, ч.ч. 1, 4 ст. 216, ч. 1 ст. 236, ст. 546, ч. 1 ст. 548, ч. 2 ст. 556, ч. 2 ст. 586, ст. 599 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 36, п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 37, п. 4 ч. 2, п. 7 ч. 3, п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст. 56 Закону України "Про Національний банк України", п.п. е, є п. 4.9 глави 4 розділу І Положення Національного банку України від 17.08.2012, ч. 3 ст. 11, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про заставу", ст. 47 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 3, 37, 40, 60-62 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 12, 33, 34, 36, 43, 83, 101 ГПК України, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі №910/14423/15 (з урахуванням додаткових пояснень).

Від ПАТ "Укргазвидобування" надійшов відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, оскільки суд апеляційної інстанції правомірно відмовив позивачу в задоволенні позову у зв'язку з припиненням зобов'язання за кредитним договором, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 у справі № 910/14423/15 - без змін.

Від третіх осіб - ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 надійшов відзив на касаційну скаргу, вважають постанову суду апеляційної інстанції законною, прийнятою з правильним застосуванням законодавства, а також зазначають, що списані з депозитних рахунків грошові кошти не були їм повернуті банком. У додаткових поясненнях до відзиву на касаційну скаргу зазначають про те, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 у справі №826/18862/15 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.12.2015 про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В, оформлене протоколом № 1 комісії з перевірки правочинів за кредитними операціями від 29.04.2015, про визнання нікчемними договорів поруки, укладених між ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ПАТ "Дельта Банк". За таких обставин, просять відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 30.09.2013 ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Укргазвидобування" (як позичальником) був укладений договір кредитної лінії № ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013, за умовами пп. 1.1.1, 1.1.2 п. 1.1 якого кредитор зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання; надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами (траншами), на умовах, визначених кредитним договором, в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 150 000 000 грн, зі сплатою плати за користування кредитом 24% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 31.12.2014 включно; повернення кредиту здійснюється не пізніше кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитом, вказаного у підпункті 1.1.1 пункту 1.1 кредитного договору з урахуванням змін, внесених додатковими угодами від 17.10.2013 № 1, від 31.10.2014 № 2, від 20.11.2014 № 3, від 28.11.2014 № 4, від 01.12.2014 № 5).

Згідно з п.п. 1.2, 2.1-2.3 кредитного договору кредит надається позичальнику для поповнення обігових коштів, рефінансування поточної заборгованості. Видача кредиту на цілі, визначені пунктом 1.2 Кредитного договору, з позичкового рахунку НОМЕР_1 в банку на поточний рахунок позичальника НОМЕР_2, відкритий в банку, згідно письмових заяв позичальника. Моментом (днем) надання кредиту (траншу) вважається день надання кредиту (траншу) з позичкового рахунку позичальника в повній або частковій (транш) сумі кредиту. Моментом (днем) повернення кредиту (траншу) вважається день зарахування на відповідні рахунки кредитора: суми кредиту (траншу), процентів, комісії та можливих штрафних санкцій, визначених кредитним договором, якщо інше не випливає з умов кредитного договору.

Відповідно до пп. 3.3.4, 3.3.5, 3.3.8 п. 3.3 кредитного договору позичальник зобов'язаний протягом строку використання кредиту сплачувати проценти за їх використання, комісії в порядку, визначеному кредитним договором; повернути кредитору у повному обсязі кредит зі сплатою процентів та комісій кредитора, та можливих штрафних санкцій, у терміни, визначені кредитним договором; не пізніше останнього робочого дня строку дії відповідного максимального ліміту заборгованості, встановленого на поточний період згідно з графіком погашати кредитору частину заборгованості за кредитом, на яку поточна заборгованість за кредитом може перевищувати максимальний ліміт заборгованості, встановлений на наступний період згідно з графіком; протягом дії кредитного договору, щоквартально, не пізніше двадцять п'ятого числа першого місяця кварталу наступного за звітним, надавати кредиторові належним чином засвідчені копії: бухгалтерського балансу (форма 1); звіту про фінансові результати (форма 2); розшифровки дебіторської та кредиторської заборгованості за встановленою кредитором формою; щороку, не пізніше 25 числа другого місяця року, наступного за звітним, надавати кредиторові належним чином засвідчені: бухгалтерський баланс за рік (форма 1); звіт про фінансові результати за рік (форма 2); надавати за вимогою кредитора інші документи;

Згідно з п. 8.3 кредитного договору цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

Як встановлено судами, ПАТ "Дельта Банк" на виконання умов кредитного договору видав ПАТ "Укргазвидобування" 30.09.2013 кредитні кошти на суму 150 000 000 грн, однак позичальник умови кредитного договору № ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013 не виконав та не повернув кредит у визначений кредитним договором строк і не сплатив проценти за користування кредитом на суму 15 583 561,65 грн.

Також встановлено, що між ПАТ "Дельта Банк" (як кредитором) і ОСОБА_5 (як поручителем) був укладений договір поруки №П300119775-10 від 28.11.2014, за умовами якого ОСОБА_5 зобов'язалася перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником договору кредитної лінії № ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013; загальний обсяг відповідальності не може перевищувати еквівалент 13 500 000 грн за курсом НБУ станом на дату виконання поручителем зобов'язання позичальника за кредитним договором.

Між ПАТ "Дельта Банк" (як кредитором) і ОСОБА_9 (як поручителем) був укладений договір поруки № П2022390-5 від 28.11.2014, за умовами якого ОСОБА_9 зобов'язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником договору кредитної лінії № ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013; загальний обсяг відповідальності не може перевищувати еквівалент 34 000 000 грн за курсом НБУ станом на дату виконання поручителем зобов'язання позичальника за кредитним договором.

Між ПАТ "Дельта Банк" (як кредитором) і ОСОБА_8 (як поручителем) був укладений договір поруки № П2022390-6 від 28.11.2014, за умовами якого ОСОБА_8 зобов'язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником договору кредитної лінії № ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013; загальний обсяг відповідальності не може перевищувати еквівалент 40 500 000 грн за курсом НБУ станом на дату виконання поручителем зобов'язання позичальника за кредитним договором.

Між ПАТ "Дельта Банк" (як кредитором) і ОСОБА_6 (як поручителем) був укладений договір поруки № П30019775-12 від 28.11.2014, за умовами якого ОСОБА_6 зобов'язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником договору кредитної лінії № ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013; загальний обсяг відповідальності не може перевищувати еквівалент 46 000 000 грн за курсом НБУ станом на дату виконання поручителем зобов'язання позичальника за кредитним договором.

Між ПАТ "Дельта Банк" (як кредитором) і ОСОБА_7 (як поручителем) був укладений договір поруки № П30019775-9 від 28.11.2014, за умовами якого ОСОБА_7 зобов'язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником договору кредитної лінії №ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013; загальний обсяг відповідальності не може перевищувати еквівалент 50 500 000 грн за курсом НБУ станом на дату виконання поручителем зобов'язання позичальника за кредитним договором.

Також судами встановлено, що ПАТ "Дельта Банк" меморіальними ордерами від 19.02.2015 та 20.02.2015 з депозитних рахунків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_8 були списані грошові кошти у загальній сумі 150 000 000 грн в рахунок погашення кредиту за договором кредитної лінії №ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013, у зв'язку з чим ПАТ "Дельта Банк" було видано довідку від 06.04.2015 № 05-2933400, згідно з якою станом на 28.02.2015 ПАТ "Укргазвидобування" не має кредитної заборгованості перед банком за договором кредитної лінії № ВКЛ-2022390/1".

У березні - лютому 2015 року на адресу ПАТ "Укргазвидобування" надійшли вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_8 щодо перерахування грошових коштів у зв'язку зі списанням банком грошових коштів з депозитних рахунків вказаних осіб з метою погашення заборгованості за договором кредитної лінії №ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013.

02.03.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", прийнято рішення про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" з 03.03.2015.

29.04.2015 протоколом № 1 засідання комісії АТ "Дельта Банк" з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, створеної згідно наказу № 67 від 11.03.2015 (зі змінами, внесеними наказом № 270 від 23.04.2015) виявлено, що договори поруки від 28.11.2014 №П2022390-5, №П2022390-6, №П30019775-9, №П300119775-10, №П30019775-12, укладені між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_8, не погоджувалися з Національним банком України, в заставу якому були передані майнові права за договором кредитної лінії №ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013, і є нікчемними на підставі п.7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб".

07.05.2015 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадировим В.В. було надіслано ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_8 повідомлення №№ 1651, 1653, 1654, 1661, 1669 про нікчемність договорів поруки від 28.11.2014.

14.05.2015 на виконання наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" № 309 від 07.05.2015 було застосовано наслідки нікчемності договорів поруки від 28.11.2014 шляхом повернення поручителям коштів, списаних з їх рахунків в рахунок погашення заборгованості ПАТ "Укргазвидобування" перед ПАТ "Дельта Банк", на відкриті на ім'я фізичних осіб-поручителів позабалансові рахунки 2909.

Також, як наслідок застосування нікчемності договорів поруки від 28.11.2014 було поновлено в системах бухгалтерського обліку АТ "Дельта Банк" облік по кредиту № ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013 та нарахованими процентами.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, приймаючи до уваги рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" про визнання нікчемними договорів поруки від 28.11.2014, проведену ПАТ "Дельта Банк" реституцію за договорами поруки та повернення коштів поручителям, дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для стягнення з ПАТ "Укргазвидобування" заборгованості за договором кредитної лінії №ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013.

Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції, вважає, що відсутні правові підстави, передбачені п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для визнання договорів поруки від 28.11.2014 №П2022390-5, №П2022390-6, №П30019775-9, №П300119775-10, №П30019775-12 нікчемними, оскільки за умовами договорів поруки, ПАТ "Дельта Банк" не передавав поручителю будь-якого майна та не здійснював перерахунку будь-яких коштів з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, а навпаки, були задоволені вимоги банку до боржника ПАТ "Укргазвидобування". При цьому, укладення зазначених договорів поруки від 28.11.2014 не повинно погоджуватися Національним банком України відповідно до договору застави майнових прав № 51/64/144/39/86/ЗМП-11 від 08.11.2013, згідно з яким ПАТ "Дельта Банк" передано в заставу Національному банку України право вимоги до ПАТ "Укргазвидобування" за договором кредитної лінії №ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неможливість застосування реституції за договорами поруки від 28.11.2014 №П2022390-5, №П2022390-6, №П30019775-9, №П300119775-10, №П30019775-12, у зв'язку з чим припинення зобов'язань за договором кредитної лінії №ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013 відбулося внаслідок виконання, проведеного належним чином, і відсутні підстави для стягнення з ПАТ "Укргазвидобування" на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за договором кредитної лінії №ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції, чинній на момент прийняття рішення про нікчемність договорів поруки від 28.11.2014, уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Уповноважена особа Фонду: протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням (ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 віднесено ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних і рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ "Дельта Банк" з 03.03.2015.

Протоколом № 1 від 29.04.2015 засідання комісії АТ "Дельта Банк" з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями виявлено, що договори поруки від 28.11.2014 №П2022390-5, №П2022390-6, №П30019775-9, №П300119775-10, №П30019775-12, укладені між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_8 є нікчемними на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб", про що було повідомлено фізичних осіб-поручителів.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

На виконання наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" №309 від 07.05.2015 було застосовано наслідки нікчемності договорів поруки від 28.11.2014 шляхом повернення поручителям 14.05.2015 коштів, списаних з їх рахунків в рахунок погашення заборгованості ПАТ "Укргазвидобування" перед ПАТ "Дельта Банк", на відкриті на ім'я фізичних осіб-поручителів рахунки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України).

Ураховуючи викладене вище та зважаючи на те, що судом першої інстанції було встановлено, що 14.05.2015 ПАТ "Дельта Банк" повернуло ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_8 грошові кошти у загальній сумі 150 000 000 грн, які 19.02.2015 та 20.02.2015 були списані з депозитних рахунків фізичних осіб як поручителів ПАТ "Укргазвидобування" в рахунок погашення кредиту за договором кредитної лінії №ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013, суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для припинення зобов'язань ПАТ "Укргазвидобування" за договором кредитної лінії № ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013.

Колегією суддів касаційної інстанції не приймаються до уваги посилання третіх осіб на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.12.2015 у справі №826/18862/15 про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк", оформленого протоколом № 1 комісії з перевірки правочинів за кредитними операціями від 29.04.2015, оскільки перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, а на момент розгляду судами попередніх інстанцій даної справи не була прийнята постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.12.2015 у справі № 826/18862/15.

Також необхідно зауважити, що до компетенції адміністративних судів не відноситься вирішення господарських спорів, юрисдикція адміністративних судів згідно з ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється на публічно-правові спори. Так, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин, наслідком укладення між ПАТ "Дельта Банк" і фізичними особами - вкладниками банку договорів поруки від 28.11.2014 та виконання цими вкладниками, як поручителями, зобов'язання ПАТ "Укргазвидобування" є набуття ними прав кредиторів за договором кредитної лінії №ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013, що фактично порушує черговість задоволення вимог кредиторів, встановлену Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому, як зазначає ПАТ "Дельта Банк", вимоги ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5 щодо повернення вкладів внесені до реєстру акцептованих вимог кредиторів в процедурі ліквідації банку, ОСОБА_16 та ОСОБА_7 не зверталися з кредиторськими вимогами до ПАТ "Дельта Банк".

Відповідно до п. 6 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З огляду на викладене, постанову апеляційного господарського суду не можна визнати такою, що постановлена з правильним застосуванням норм матеріального права, а тому вона підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду - залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 скасувати, рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі № 910/14423/15 залишити в силі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул.Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) 87 696,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я І.М. Волік

С у д д я С.Р. Шевчук