ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 року Справа № 924/541/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Малетич М.М.,розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 (головуючий суддя Розізнана І.В., судді Грязнов В.В., Мельник О.В.)у справі№ 924/541/16 Господарського суду Хмельницької областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Виконавчого комітету Шепетівської міської ради, 2) ОСОБА_4,провизнання недійсними рішення загальних зборів та статуту товариства, скасування державної реєстрації за участю представників:позивачане з'явились,відповідачаФедорчук О.Г.,від третьої особи-1не з'явились,від третьої особи-2ОСОБА_6,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.08.2016 у справі №924/541/16 позов задоволено: визнано недійсними рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс", оформлені протоколом № 1 від 24.06.2015 про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс"; визнано недійним статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" (код ЄДРПОУ 39862645); скасовано державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.08.2016 у справі № 924/541/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено в позові повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 4 ЦК України, ст.ст. 1, 33, 34 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність порушення прав позивача спірним рішенням.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача та третьої особи-1 не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до протоколу № 1 від 24.06.2015 загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" Приватним акціонерним товариством "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" в особі голови правління ОСОБА_7, який діє на підставі статуту та протоколу засідання Наглядової ради №1/15 від 24.06.2015, та громадянином України ОСОБА_4 (далі - засновники, учасники) вирішено створити Товариство з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" шляхом об'єднання матеріальних та фінансових ресурсів засновників (учасників) з метою провадження діяльності на наданих у користування одному із засновників товариства - Приватному акціонерному товариству "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" Судилківському родовищі гранодіоритів та Ділянці № 2 Судилківського родовища гранодіоритів; визначено місцезнаходження товариства: вул. Гранітна, 89, м. Шепетівка, Хмельницька область, 30400. Для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків засновників (учасників) створено статутний капітал у розмірі 2.126.657,58 грн., який формується наступним чином: 100 % статутного капіталу вноситься протягом року з моменту реєстрації товариства. Розподіл часток серед учасників здійснюється таким чином: ПрАТ "Шепетівський гранкар`єр "Пронекс" - 1.063.328,79 грн. (50 %); ОСОБА_4 - 1.063.328,79 грн. (50 %). Частка ПрАТ "Шепетівський гранкар`єр "Пронекс" формується за рахунок внесення до статутного капіталу товариства цілісного майнового комплексу Судилківського родовища гранодіоритів та іншого майна, а також геологічної інформації про надра Ділянки № 2 Судилківського родовища гранодіоритів; затверджено статут товариства та обрано на посаду директора ОСОБА_8.

Згідно зі статутом ТОВ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс", затвердженим протоколом загальних зборі засновників (учасників) № 1 від 24.06.2015, ТОВ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" засноване (створене) на підставі чинного законодавства України шляхом об'єднання матеріальних та фінансових ресурсів засновників (учасників) з метою продовження діяльності на наданих в користування одному із засновників товариства - Приватному акціонерному товариству "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" Судилківському родовищі гранодіоритів та Ділянці № 2 Судилківського родовища гранодіоритів (п. 1.1 статуту).

Засновниками (учасниками) товариства є Приватне акціонерне товариство "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" та громадянин України ОСОБА_4 (п. п. 1.2.1, 1.2.2 статуту).

26.06.2015 ОСОБА_7 подано відповідні відомості до державного реєстратора, на підставі яких державним реєстратором проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс".

В подальшому між ПрАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" від 02.11.2015.

Між ПрАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" (позичальник) та фізичною особою - ОСОБА_4 (позикодавець) також були укладені договори про надання поворотної фінансової допомоги № 1П від 30.06.2015, № 2П від 06.07.2015, № 3П від 15.07.2015, № 4П від 06.08.2015, № 4П від 29.09.2015, № 6П від 02.10.2015 на загальну суму 400.000,00 грн.

Як зазначив суд апеляційної інстанції, ПрАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" та ОСОБА_4 02.11.2015 підписали акт про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого зобов'язання ОСОБА_4 зі сплати вартості частки в статутному капіталі ПрАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" у розмірі 400.000,00 грн. та зобов'язання позивача повернути ОСОБА_4 суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 400.000,00 грн. припинилось їх зарахуванням в силу ст. 601 ЦК України.

Згідно з актом приймання-передачі від 18.02.2016 майно, яке раніше було передано до статутного фонду ТОВ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс", повернуто ПрАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" на суму 1.063.328,79 грн.

Предметом даного позову є вимога позивача визнати недійсними рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс", які оформлені протоколом №1 від 24.06.2015, визнати недійсним статут та скасувати державну реєстрацію відповідача.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що згідно з оскаржуваним рішення загальних зборів головою правління ОСОБА_7 як представником ПрАТ "Шепетівський гранкарєр "Пронекс" прийнято рішення про заснування іншої юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс". При цьому п. 15.3.16 Статуту ПрАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" питання про заснування інших юридичних осіб відноситься до виключної компетенції Наглядової ради товариства. В той же час матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано будь-яких доказів прийняття Наглядовою радою ПрАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс рішення про заснування ТОВ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" та, відповідно, уповноваження голови правління ОСОБА_7 представляти інтереси позивача на загальних зборах засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс, оформленого протоколом № 1 від 24.06.2015, під час вирішення питання про заснування відповідача. Тому місцевий суд дійшов висновку, що голова правління ОСОБА_7 не може вважатися уповноваженим представником ПрАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" при вирішенні питання про заснування інших юридичних осіб, зокрема, ТОВ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс.

З урахуванням наведеного місцевий суд на підставі ст.ст. 92, 203, 215 ЦК України визнав недійним спірне рішення загальних зборів та, відповідно, задовольнив похідні позовні вимоги про визнання недійним статуту та скасування державної реєстрації.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у позові, виходив з того, що майно, яке передавалось позивачем до статутного капіталу ТОВ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс", було повністю повернуто позивачу згідно з актом приймання-передачі від 18.02.2016 до звернення позивача з даним позовом до суду; позивач відчужив за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" свої корпоративні права в товаристві у розмірі 50 % статутного капіталу третій особі - ОСОБА_4 та вибув зі складу засновників ТОВ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс"; третьою особою - ОСОБА_4 надана позивачу поворотна фінансова допомога, яка не підлягає поверненню позивачем, оскільки використана в якості платежу за придбану частку в статутному капіталі, що формувалась за рахунок майна позивача, яке в подальшому йому і передане відповідачем.

З урахуванням наведеного апеляційний суд, з посиланням на ст. 1 ГПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, дійшов висновку про відсутність факту порушення рішеннями загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс", які оформлені протоколом №1 від 24.06.2015, прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки прийняті рішення не призвели до втрати матеріальних та нематеріальних активів позивача чи його корпоративних прав, суб`єктивне право позивача не зазнало протиправного впливу, внаслідок якого воно зменшилось або зникло.

Колегія суддів вважає зазначені висновки судів передчасними та такими, що зроблені за неповного з'ясування обставини, які мають значення для справи, а також за невірного застосування норм процесуального та матеріального права, з огляду на таке.

Відповідно до п. п. 11, 19 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено, зокрема вимоги про припинення дій шляхом заборони чинити перешкоди позивачу стосовно участі у загальних зборах на майбутнє. При цьому, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл.

Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого вищевказаними нормами права. Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Колегія суддів відзначає, що місцевий суд, визнаючи недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс", оформлене протоколом №1 від 24.06.2015, виходив з порушення положень статуту ПрАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" щодо повноважень голови правління ОСОБА_7 на заснування іншої юридичної особи.

При цьому місцевий суд належним чином не досліджував обставин створення, формування статутного фонду та подальшої діяльності ТОВ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс". Зокрема, місцевий суд не з'ясував, яке майно ПрАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" було передано до статного фонду ТОВ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" та яке майно було повернуто йому в подальшому.

Апеляційний суд, в свою чергу, в оскаржуваній постанові зосередився на дослідженні питання подальшої діяльності ТОВ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" та повернення майна ПрАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс.

Однак як і місцевий суд, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою питання формування статутного фонду ТОВ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" і переходу до нього майна та майнових прав ПрАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс".

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з п.п. 1.1.1, 1.1.2 статуту ТОВ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" та протоколу від 24.05.2015, яким затверджено оспорюване рішення, під час створення ТОВ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" до його статутного фонду ПрАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" передало, зокрема, геологічну інформацію про надра Ділянки № 2 Судилківського родовища гранодіоритів, затверджену Протоколом № 2089 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 03.11.2010, право користування вказаним родовищем, надане ПрАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" на підставі спеціального дозволу Державної служби геології та надр України від № 3824 від 30.12.2005 та наказу Державної служби геології та надр України від 15.03.2013.

При цьому вказана діяльність з розробки родовища та добування каменю згідно зі статутними та установчими документами ПрАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" є його основним видом діяльності.

Згідно зі ст.ст. 11, 12, 13 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звернутися до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст ст. 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

В п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Розглядаючи спір по суті, суди зовсім не досліджували вищевказаних обставин щодо передачі до статутного фонду ТОВ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" права ПрАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" на користування родовищем. Суди не встановили, на досягнення яких правових та економічних наслідків були спрямовані дії засновників ТОВ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" під час його створення, та не з'ясували того, чи було вказане право фактично передано ТОВ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" та в подальшому повернуто ПрАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс", а також кому воно належить станом на час розгляду спору.

В оскаржуваній постанові апеляційний суд також відзначив, що частина майна, яке належало ПрАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс", була придбана відповідачем на електронних торгах до звернення позивачем до суду та вже під час слухання справи в суді за ціною та у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", в рамках проведення виконавчих дій з примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 46254227 від 28.01.2015, боржником за яким виступає ПрАТ "Шепетівський гранкар`єр "Пронекс".

Однак апеляційний суд зовсім не встановив, яке відношення зазначене майно має до майна, що передавалось ПрАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" до статутного фонду ТОВ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс".

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок про відсутність порушених інтересів ПрАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" у даній справі, з урахування всього вищенаведеного, є передчасним.

У п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Колегія суддів відзначає, що відповідні документи про передачу права користування родовищем подавались сторонами до матеріалів справи ще під час розгляду справи місцевим судом, відповідач, зокрема, зазначав про вказані обставини як у відзиві на позовну заяву, так і в письмових додаткових поясненнях до справи, однак суди вказаним доводам жодної оцінки не надали. А тому висновок судів про наявність чи відсутність порушеного права позивача за вказаних обставин не ґрунтується на повному та всебічному встановленні обставин справи.

Таким чином суди попередніх інстанцій в порушення ч. 1 ст. 43 ГПК України не встановили в судовому процесі всіх обставин справи всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності.

Як визначено ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Невстановлення судами попередніх інстанцій відповідних фактичних обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спорів у справі, входять до предмету доказування, а отже підлягають обов'язковому дослідженню, і ненадання їм належної правової оцінки в сукупності є порушенням вимог ст. 43 ГПК України, що виключає можливість висновку суду касаційної інстанції про правильність застосування судами норм матеріального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, а також з урахуванням наведених вище процесуальних порушень, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки в сукупності з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.08.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 у справі № 924/541/16 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець М.М. Малетич