Історія справи

Постанова ВГСУ від 17.03.2015 року у справі №б-50/184-10
Постанова ВГСУ від 08.04.2014 року у справі №б-50/184-10
Постанова ВГСУ від 15.12.2015 року у справі №б-50/184-10
Постанова ВГСУ від 08.07.2014 року у справі №б-50/184-10
Постанова ВГСУ від 12.05.2015 року у справі №б-50/184-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року Справа № Б-50/184-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Запорощенка М.Д., Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4на ухвалугосподарського суду Харківської області від 06.02.2014та постановуХарківського апеляційного господарського суду у від 08.04.2014у справі № Б-50/184-10 господарського суду Харківської областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - промисловий дім "Земляни"провизнання банкрутомза участю представників сторін: ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промисловий дім "Земляни" - арбітражний керуючий Клочко О.М.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.02.2014 у справі № Б-50/184-10 відмовлено у задоволенні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на дії ліквідатора за вх. № 42242 від 14.11.2013 та доповнень до неї.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 у справі № Б-50/184-10 апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 06.02.2014 у справі № Б-50/184-10 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 06.02.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 у справі № Б-50/184-10, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 43 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 12.10.2010 за заявою ТОВ "Торгово-промисловий дім "Земляни" порушено провадження у справі № Б-50/184-10 про банкрутство ТОВ "Торгово-промисловий дім "Земляни" у порядку статей 6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Харківської області від 12.01.2011 у справі № Б-50/184-10 визнано банкрутом ТОВ "Торгівельно-промисловий дім "Земляни" та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора арбітражного керуючого Пянова С.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2013 у справі № Б-50/184-10 ліквідатором ТОВ "Торгівельно-промисловий дім "Земляни" призначено арбітражного керуючого Клочка О.М., зобов'язано його завершити ліквідаційну процедуру.

14.11.2013 кредитор фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Клочка О.М., в якій просив суд усунути арбітражного керуючого Клочка О.М. від обов'язків ліквідатора, заборонити ліквідатору проводити будь-які дії щодо здійснення ліквідаційної процедури, відкривати нові поточні рахунки ТОВ "Торгівельно-промисловий дім "Земляни", знімати грошові кошти з поточних та депозитних рахунків, здійснювати будь-які витрати за рахунок та від імені чи в інтересах банкрута, укладати нові договори тощо.

16.12.2013 фізична особа-підприємець ОСОБА_4 надав доповнення до скарги, в яких зазначив, що ліквідатор Клочко О.М. в порушення вимог ч. 1 ст. 30 Закону про банкрутство не звітував перед комітетом кредиторів в жовтні та в листопаді 2013 року.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції встановив, що на виконання приписів ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатором боржника арбітражним керуючим Клочко О.М. було вжито заходи щодо розшуку майна боржника та інших активів банкрута, зокрема, направлено запити до ДАІ, ДПІ, ВДВС, інспекції сільського господарства м. Черкас, м. Харкова та м. Умань, Держгірпромнагляду, Держінспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Державної авіаційної служби, Держкомзему м. Харкова та в Уманському районі, банківських установ, приватному нотаріусу ОСОБА_7 За наслідками розшуку ліквідатором було виявлено, що попереднім ліквідатором були перераховані грошові кошти в сумі 1 233 934,68 грн. на рахунок в ПАТ "Реал Банк", отримувач є приватний нотаріус ОСОБА_7 з призначенням платежу: погашення вимог кредиторів 1-ї черги АТ "Райффайзен Банк Аваль". В зв'язку з виявленням коштів, ліквідатор звернувся до нотаріуса з проханням перерахувати кошти на ліквідаційний рахунок ТОВ "Торгівельно-промисловий дім "Земляни", проте, на сьогоднішній день грошові кошти на ліквідаційний рахунок не перераховані.

Господарський суд зазначив, що в судовому засіданні ліквідатор пояснив, що він письмово звертався до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" з повідомленням, в якому просив банк надати згоду на перерахування коштів з депозитного рахунку.

Ліквідатор Клочко О.М. в підтвердження своїх заперечень на скаргу надав лист з Головного управління юстиції у Харківській області від 27.01.2014 за № 35106/06-26, в якому зазначається, що Головне управління порушень вимог чинного законодавства в діях ліквідатора Клочко О.М. під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Торгівельно-промисловий дім "Земляни" не вбачає. Також, ліквідатор боржника арбітражний керуючий Клочко О.М. надав докази отримання комітетом кредиторів звіту ліквідатора з відміткою 19.09.2013 та 21.01.2014.

Враховуючи те, що ліквідатором виконуються у повному обсязі обов'язки щодо виконання ліквідаційної процедури по банкруту, господарському суду надаються всі дані щодо виявленого майна та щодо заходів, спрямованих на пошук майна, яке лічиться за банкрутом, суд першої інстанції, керуючись приписами ст.ст. 25, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на дії ліквідатора.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові погодився із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги фізичної особи-ліквідатора ОСОБА_4 на дії ліквідатора ТОВ "Торгівельно-промисловий дім "Земляни" арбітражного керуючого Клочко О.М., оскільки ліквідатор, в межах, наданих йому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виконував покладені на нього обов'язки, зокрема, здійснював заходи по виявленню майнових активів банкрута та включення їх до ліквідаційної маси.

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що ліквідатор надав докази надіслання комітету кредиторів звітів про свою діяльність: - копію рекомендованого листа від 27.08.2013; - копію рекомендованого листа від 21.11.2013, а також, копію повідомлення кредиторів № 2-09/184-10 від 28.08.2013 про проведення комітету кредиторів 19.09.2013 та повідомив про направлення аналогічного повідомлення № 5/01/184-10 від 31.01.2014 про проведення комітету кредиторів 26.02.2014, та копії звітів, надані на засіданні комітету кредиторів 19.09.2013, 21.01.2014, 26.02.2014.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Частинами 6, 11 статті 3-1 спеціального Закону встановлено, що при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, суди попередніх інстанцій відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, дійшли обґрунтованого висновку про необхідність відмови в задоволенні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, з додатками до неї, на дії ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Клочко О.М., та відсутності достатніх підстав для усунення його від виконання обов'язків ліквідатора банкрута.

Судами попередніх інстанцій в ході розгляду справи правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також, спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у повному обсязі з'ясовано всі обставини справи в їх сукупності, в зв'язку з чим, правові підстави для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 06.02.2014 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 у справі № Б-50/184-10 відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.02.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду у від 08.04.2014 у справі № Б-50/184-10 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді М.Д. Запорощенко

В.Я. Погребняк