Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2016 р. м. Київ К/800/562/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач) СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" до Державної фінансової інспекції в Київській області, третя особа - Державне підприємство (далі - ДП) "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" про оскарження вимоги в частині за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції (далі - ДФІ) в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року

в с т а н о в и л а :

У січні 2012 року ДП "Білоцерківське лісове господарство" в Київському окружному адміністративному суді пред'явило позов до ДФІ в Київській області, третя особа - ДП "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" про оскарження вимоги в частині.

Просило визнати протиправними пункти вимоги Контрольно-ревізійної інспекції в Київській області від 14 грудня 2011 року № 11-16/15642: 2 у частині стягнення з винних осіб 5603,42 грн., пункт 3 у частині стягнення з винних осіб 6079 грн., пункт 6 у частині стягнення з винних осіб 16800 грн., пункт 7 у частині стягнення з винних осіб 27094 грн., пункт 8 у частині стягнення з винних осіб 9500 грн., пункт 9 у частині стягнення з винних осіб 11816,40 грн., пункт 12 у частині стягнення з винних осіб 4598,69 грн., 4 598,69 грн., 68618,05 грн. та 12000 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2012 року, залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року, позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДФІ в Київській області подала касаційну скаргу. Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати в частині задоволення позовних вимог.

За приписами частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що службовими особами Головного контрольно-ревізійного управління України проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "Білоцерківське лісове господарство" за період з 01 квітня 2009 року по 01 жовтня 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 11 листопада 2011 року

№ 11-31/23 та в подальшому сформовано вимогу від 14 грудня 2011 року

№ 11-16/16/1564 "Про усунення виявлених ревізією порушень і недоліків".

Відповідно до листа-вимоги, Контрольно-ревізійний відділ вимагав у позивача:

1) опрацювати матеріали ревізії та вжити заходів щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у допущенні фінансових порушень;

2) забезпечити відшкодування ТОВ "Крона Україна" понесених ДП "Білоцерківське лісове господарство" витрат на оплату послуг по перевезенню та упаковці лісосировини в сумі 5603,42 грн., які відповідно до умов договору повинні відшкодовуватись покупцем лісопродукції. Провести претензійно-правову роботу з ТОВ "Крона Україна" щодо відшкодування понесених підприємством витрат шляхом повернення коштів;

3) забезпечити відшкодування незаконних витрат підприємства на оплату маркетингових послуг на суму 6079 грн., надання яких не підтверджено документально та вартість яких списана на витрати підприємства. Провести претензійну роботу з ДП "Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісо продукції" щодо відшкодування зайвих витрат шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт чи наданих послуг;

4) забезпечити відшкодування незаконних витрат підприємства на оплату ТОВ "Росавто" на технічне обслуговування автомобіля А15105 на суму 1036,25 грн., який на час проведення оплати не перебував на балансі підприємства та відповідно не використовувався у виробничій діяльності. Провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування винними особами зайво понесених витрат;

5) забезпечити відшкодування студією "Красное Черное" коштів за завищення вартості будівельно-монтажних робіт на суму 1955 грн. які в порушення Правил визначення вартості будівництва -ДБН Д.1.1-1-200 здійснювалися за період з 01 квітня 2009 року по 02 жовтня 2011 року. Провести претензійно-правову роботу з підрядником щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт чи надання послуг;

6) Забезпечити відшкодування ПП "Земекспертцентр" коштів в сумі 16800 грн. внаслідок невиконання ним в повному обсязі робіт з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, передбачених умовами договору та зазначених в акті виконаних робіт, чим порушено пункт 1.3 статті 9 Закону № 996. Провести претензійну роботу з виконавцем ПП "Земекспертцентр" щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт чи надання послуг;

7) Забезпечити відшкодування зайво понесених підприємством витрат в сумі 27094 грн. на придбання сувенірної продукції за завищеними цінами, які понесені позивачем на підставі договору, укладеного всупереч норм ЦК України, Господарського Кодексу України. Провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування зайвих виплат коштів;

8) Забезпечити відшкодування наданої благодійної допомоги на суму 9500 грн. яка не була передбачена фінансовим планом підприємства та провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування зайвих виплат коштів.

9) Забезпечити відшкодування витрат на оплату ДП "Укрлісконсалтинг", ДП "Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лімопродукції" за послуги з підготовки матеріалів для оформлення сертифікатів в сумі 11816,4 грн. та провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування підприємствам незаконно отриманих коштів;

10) Забезпечити відшкодування матеріально-відповідальними особами не відшкодованої в ході ревізії нестачі лісопродукції на суму 1308,98 грн. та забезпечити відшкодування та перерахування до державного бюджету збитків від нестачі лісоматеріалів на суму 3123,18 грн., провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування винними особами нанесених збитків;

11) Вжити заходів з відшкодування зайво витрачених коштів:

Навчанням в сумі 609,08 грн.;

Провести коригування розрахунків з відповідними державними цільовими фондами на суму зайво перерахованих внесків внаслідок допущеного порушення 227,18 грн.;

Зайво нарахованої та виплаченої винагороди за вислугу років на суму 5444,83 грн. Провести коригування розрахунків з відповідними державними цільовими фонами на суму зайво перерахованих внесків внаслідок допущеного порушення 2030,92 грн.

12) Забезпечити надходження доходів, які недоотримані підприємством внаслідок реалізації продукції за ціною нижчою від ціни, погодженої комісією Київського ОУЛМГ по контролю за зовнішньоекономічною діяльністю лісогосподарських підприємств області на суму 4598,69 грн. та за ціною, нижчою від ціни, визначеною калькуляцією на суму 68618,05 грн. внаслідок реалізації саджанців за ціною нижчою від калькуляції на суму 3008,4 грн., внаслідок реалізації в 2009-2010 роках ліцензії за ціною, що нижча за вартість затверджених тарифів на суму 12000 грн. та провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування винними особами збитків;

13) Провести донарахування та виплатити працівникам недоотриману зарплату в сумі 6857 грн.

Не погодившись із зазначеними пунктами вимоги відповідача ДП "Білоцерківське лісове господарство" звернулося до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, та апеляційний суд, залишаючи таке рішення без зміни, виходили з неправомірності оскаржуваних вимог.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів та зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно з пунктом 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Пунктом 10 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах також надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Отже, органу державного фінансового контролю надана можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

В органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

З матеріалів справи вбачається, що ДФІ в Київській області пред'явлені вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та необхідність їх стягнення.

Оскільки збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення та можливість повернення майна перевіряє суд, який розглядає такий позов, а не за позовом органу державного фінансового контролю про зобов'язання виконати вимогу або позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові від 28 жовтня 2014 року № 21-462а14, який згідно зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Суди при розгляді зазначеної справи не врахували наведених вимог матеріального права.

За приписами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи те, що у справі обставини встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, а тому, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Київській області задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року у справі за позовом Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" до Державної фінансової інспекції в Київській області, третя особа - Державне підприємство "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" про оскарження вимоги в частині скасувати та ухвалити нову постанову.

У задоволенні позову Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.