Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

30 червня 2025 року

м. Київ

справа № 161/2205/23

провадження № 61-18233св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,

Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув розглянув заяву ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Василюк Ігор Миколайович, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та права власності на нерухоме майно.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 липня

2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 серпня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Постановою Волинського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 липня 2023 року та додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 серпня 2023 року залишено без змін.

Додатковою постановою Волинського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 250,00 грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2025 року касаційні скарги

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кінах Я. В., залишено без задоволення. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 липня 2023 року, постанову Волинського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року та додаткову постанову Волинського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року залишено без змін.

Адвокат Василюк І. М. отримав зазначену постанову Верховного Суду через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» 11 квітня 2025 року.

14 квітня 2025 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Василюк І. М., через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ОСОБА_1 на його користь документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, в розмірі

9 000,00 грн.

Перевіривши доводи зазначеної заяви, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Як установлено в частині другій статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Такий висновок міститься в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року в справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» за заявою № 58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04, пункт 268) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідач ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Василюк І. М., на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції надав копії:

- ордера на надання правничої (правової) допомоги адвокатом

Василюком І. М. клієнту ОСОБА_2 у Верховному Суді;

- договору про надання правової допомоги від 28 лютого 2023 року № 17;

- акта приймання-передачі послуг від 10 квітня 2025 року на суму

9 000,00 грн;

- рахунку на оплату правничої допомоги на суму 9 000,00 грн;

- виписки по особовому рахунку Адвокатського об`єднання «ФОКСІ» щодо сплати гонорару у розмірі 9 000 грн.

Позивач із заявою про зменшення витрат ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу до Верховного Суду не зверталась, хоча копія заяви ОСОБА_2 була направлена на адресу ОСОБА_1 14 квітня 2025 року, про що свідчить опис поштового відправлення (накладна № 1559757 від 14 квітня 2025 року).

Касаційний суд бере до уваги характер правовідносин у цій справі, обсяг наданих Василюком І. М. послуг, з урахуванням засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, а також зважаючи на відсутність заперечень відповідача щодо розміру заявлених витрат, колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на користь ОСОБА_2 підлягають відшкодуванню у повному обсязі в розмірі 9 000,00 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись статтями 137 141 270 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Василюк Ігор Миколайович, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги, у розмірі 9 000,00 (дев`ять тисяч) гривень.

Додаткова постанова оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

О. М. Ситнік

І. М. Фаловська