Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.05.2018 року у справі №175/2134/17

Постанова

Іменем України

18 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 175/2134/17

провадження № 61-635 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач-ОСОБА_4,відповідач-публічне акціонерне товариство «Укртелеком»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Воздвиженського О. Л. від 17 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Каратаєвої Л. О., від 07 грудня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про відшкодування моральної шкоди за акт дискримінації права на захист споживача, права на повагу до гідності фізичної особи, права на захист від неправомірних обмежень, що призвів до втрати творчих здібностей.

Встановив:

В червні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (далі - ПАТ «Укртелеком») про відшкодування моральної шкоди за акт дискримінації права на захист споживача, права на повагу до гідності фізичної особи, права на захист від неправомірних обмежень, що призвів до втрати творчих здібностей.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2017 року позовну заяву залишено без руху та повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки у строк, який не може перевищувати трьох днів з дня отримання ним ухвали.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не сплачено судовий збір; позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; до позовної заяви не надано копій всіх перелічених у позові, додатків з копіями для відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2017 року вказану позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що 09 серпня 2017 року позивач отримав ухвалу суду про залишення позову без руху, однак недоліки позовної заяви не усунув.

Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2017 року ОСОБА_4 оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2017 року про повернення позовної заяви залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням вимог закону.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Верховного Суду ОСОБА_4 просить скасувати ухвали судів попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2018 року, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи з Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

22 травня 2018 року вказана справа передана на розгляд Верховного Суду.

У травні 2018 року ПАТ «Укртелеком» надіслало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувані ухвали - без змін.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для скасування ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, доводи касаційної скарги не підтверджують неправильного застосування судами норм процесуального права, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Згідно із частиною третьою статті 27 ЦПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до частин першої, другої статті 121 ЦПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Судами установлено, щоухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2017 року подана позовна заява була залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків поданої заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали, а саме для: надання копій всіх перелічених у позові додатків з копіями для відповідача; надання до суду документа на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви; роз'яснено, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Копія ухвали суду від 21 червня 2017 року про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем особисто 09 серпня 2017 року, але протягом встановленого судом строку позивачем недоліки поданої заяви, які зазначені в ухвалі суду від 21 червня 2017 року, усунуто не було. У зв'язку з цим, 13 серпня 2017 року судом першої інстанції постановлено ухвалу про повернення позовної заяви позивачу.

Таким чином, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про визнання неподаною позовної заяви та повернення її позивачу, оскільки позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі про залишення позову без руху.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових ухвал не впливають.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про вимогу щодо сплати судового збору за подання позову.

Слід зазначити, що судами досліджено вказані доводи та установлено, що в прохальній частині позовної заяви, ОСОБА_4 ставить питання про зобов'язання ПАТ «Укртелеком» спростувати відповідні твердження та просить стягнути моральну шкоду, вказуючи, що він звільнений від сплати судового збору за подання позову на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», однак позивач не зазначив які саме його права, як споживача послуг порушені відповідачем.

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що сам по собі факт того, що ОСОБА_4 є споживачем послуг ПАТ «Укртелеком» не є безумовною підставою для звільнення його від сплати судового збору, в розумінні статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», виходячи з предмету та підстав позову.

Крім того, отримавши копію ухвали від 21 червня 2017 року про залишення позовної заяви без руху, позивач не виконав останню не тільки в частині вимог по сплаті судового збору, але і не усунув інші зазначені судом недоліки.

Отже, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про те, що позивачем недоліки позовної заяви належним чином не усунуті, а тому позов підлягає поверненню.

Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, яким судом надана належна правова оцінка, на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Підстави для скасування судових ухвал відсутні, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвали без змін.

Враховуючи наведене, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат судами попередніх інстанцій. Учасниками справи не заявлено до відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 та підпунктом 4 пункту 1 Розділу ХIII «Перехідні положення» ЦПК України,

Постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2017 року залишите без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Пророк

В.С. Висоцька

І.М. Фаловська