Історія справи

Постанова КЦС ВП від 11.12.2024 року у справі №712/7643/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 712/7643/20

провадження № 61-10114св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Панченко Федір Валерійович, на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси,

у складі судді Троян Т. Є., від 13 березня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В.,

Фетісової Т. Л., від 06 червня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради, про усунення перешкод у здійсненні користування власним майном, скасування декларації та стягнення моральної шкоди.

2. Позов ОСОБА_1 мотивований тим, що він є власником домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 04 грудня 2012 року та власником земельної ділянки за цією ж адресою на підставі державних актів на право приватної власності.

3. Відповідач ОСОБА_2 є власником житлового будинку по

АДРЕСА_2 та їх земельні ділянки є суміжними.

4. Вважає, що відповідачем збудовано гараж з порушенням протипожежних розривів між будівлями, а саме на відстані 4,5 метрів від його будинку, що може призвести до втрати майна та дає підстави стверджувати про наявність порушення прав позивача на безпеку життя і здоров`я та порушення права на безпечне користування власністю.

5. Крім того, внаслідок будівництва гаражу на відстані 1 метр до межі ділянки позивача та 4,5 метри до вікон житлового будинку позивача, територія земельної ділянки позивача надмірно затемнена, а коефіцієнт природного освітлення в житловій кімнаті № 12 будинку не відповідає вимогам ДБН В.2.5.-28-2006 «Природне і штучне освітлення» та є меншим ніж це передбачено санітарними нормами.

6. Інспекцією державного архітектурно-будівельною контролю у Черкаській області (далі - Інспекція ДАБК) щодо відповідача неодноразово виносились приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, які виконані не були.

7. У зв`язку із вказаними неправомірними діями відповідача, вважає, що йому спричинена моральна шкода, яку оцінює у розмірі 250 000 грн.

8. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд:

- усунути перешкоди у здійсненні права користування домоволодінням по АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання

ОСОБА_2 перебудувати належний йому гараж по

АДРЕСА_2 у відповідності із пунктом 1* таблиці 1 додатку 3.1. ДБН 360-92* «Планування і забудова міських та сільських поселень», пункту 2.17 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки» та із збереженням у кімнаті № 12 будинку позивача належних коефіцієнтів природного освітлення відповідно до вимог ДБН.В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення» та демонтувати стіни гаражу, що розташовані з порушенням зазначених норм;

- скасувати декларацію про готовність до експлуатації від 05 жовтня 2016 року ЧК142162790879 за адресою: АДРЕСА_2 , яка подана ОСОБА_2 ;

- стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 250 000 грн.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

9. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 березня

2023 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 06 червня 2023 року, позов задоволено частково.

Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права користування домоволодінням по АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_2 перебудувати належну йому споруду літ. «Г» по

АДРЕСА_2 у відповідність із пунктом 1* таблиці 1 додатку 3.1. ДБН 360-92* «Планування і забудова міських та сільських поселень» та демонтувати стіни споруди літ. «Г», що розташовані з порушенням зазначених норм.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 15 000 грн, витрати на проведення експертного дослідження - 3 262,12 грн, судовий збір - 1 009 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 4 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

10. Судові рішення мотивовані тим, що відповідач у спірних правовідносинах діяв з порушенням норм законодавства, не виконуючи приписи Інспекції ДАБК та упродовж 2016-2020 років ухиляючись від проведення відповідної перебудови, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині усунення перешкод у користуванні майном підлягають задоволенню. Щодо недотримання відповідачем при будівництві коефіцієнтів природного освітлення відповідно до вимог ДБН.В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення», на думку суду вказана вимога може бути усунута в процесі демонтажу стін споруди літ. «Г», відповідно до вимог 1* таблиці 1 додатку 3.1. ДБН 360-92* «Планування і забудова міських та сільських поселень».

З урахуванням засад розумності та справедливості суди вважали, що достатньою і справедливою компенсацією завданої позивачу моральної шкоди буде сума в розмірі 15 000 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. У касаційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Панченко Ф. В., просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

12. У липні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат

Панченко Ф. В. подав касаційну скаргу на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 березня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 червня 2023 року.

13. Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи.

14. У серпні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

15. Протоколом повторного розподілу справи між суддями Верховного Суду від 04 жовтня 2024 року у зв`язку із звільненням у відставку судді

ОСОБА_3 , суддею-доповідачем у справі визначено суддю Шиповича В. В.

16. Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 20 червня 2018 року у справі № 755/7957/16-ц,

від 26 червня 2018 року у справі № 2/1712/783/2011, від 26 червня 2018 року

у справі № 727/1256/16-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 522/2732/16-ц,

від 20 березня 2019 року у справі № 514/1517/14-ц, від 04 липня 2018 року

у справі № 819/353/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 826/23064/15,

від 27 лютого 2019 року у справі № 826/8273/16, від 16 лютого 2021 року

у справі № 910/2861/18, від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16,

у постановах Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі

№ 751/10440/16-ц, від 05 серпня 2020 року у справі № 310/6072/16-ц,

від 18 червня 2021 року у справі № 812/1926/17, від 05 грудня 2018 року

у справі № 346/5603/17, від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17,

від 20 травня 2019 року у справі № 916/2102/17, від 25 червня 2019 року

у справі № 909/371/18, від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18,

від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15, від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18, від 12 вересня 2018 року у справі № 810/4749/15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

18. Крім того, вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржених судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

19. Звертає увагу, що ухвалою суду першої інстанції було призначено у справі будівельно-технічну експертизу, яка за зверненням позивача залишена без виконання.

20. Наведене свідчить про те, що позивач відмовився від проведення експертизи, натомість з порушенням вимог статті 83 ЦПК України надав висновок експерта № 19/124-22/5919-БТ від 26 січня 2023 року, який не є належним доказом, оскільки не містить інформації щодо обізнаності експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а також у висновку не вказано, що його підготовлено для подання до суду. Також у висновку експерта надано оцінку технічній документації відповідача, що не є предметом заявлених позовних вимог.

21. Наголошує, що спірна будівля не є самочинним будівництвом, оскільки була предметом нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу

від 04 травня 2012 року. Відповідач не здійснював її будівництво, а також судом не встановлено, що вона добудовувалась чи перебудовувалась відповідачем.

22. Стверджує, що наявність порушення прав позивача вже було предметом дослідження у справі № 712/2902/16-ц.

23. Посилається на те, що судом першої інстанції не надано оцінку правовій позиції третьої особи у справі, яка заперечувала проти задоволення позову та зазначала, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що спірна будівля є самочинною та її реконструкція порушує права позивача.

24. Вважає, що позивачем не доведено настання моральних страждань та необґрунтовано розмір моральної шкоди.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

25. У серпні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить закрити касаційне провадження або залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін. Вказує, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які послався заявник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними. Зауважує, що у висновку експерта вказано про обізнаність щодо кримінальної відповідальності за завідомо неправдивий висновок і те, що цей висновок підготовлено для подання до суду. Більш того відповідач не надав іншого висновку, не звертався до суду з клопотанням про призначення повторної чи додаткової експертизи та виклику експерта у судове засідання. Звертає увагу, що суди надали оцінку висновку експерта у сукупності з іншими доказами. Факт самочинного будівництва встановлено судами попередніх інстанції та підтверджено, зокрема матеріалами численних перевірок територіальних органів архітектурно-будівельного контролю, поясненнями спеціаліста, а предмет спору у справі № 712/2902/16-ц був іншим.

Фактичні обставини справи, встановленні судами попередніх інстанцій

26. ОСОБА_1 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1

від 04 грудня 2012 року та власником земельної ділянки, загальною

площею 657 кв. м, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд під вказаним житловим будинком; земельної ділянки, площею 892 кв. м, для ведення садівництва, на підставі державних актів на право приватної власності.

27. ОСОБА_2 є власником житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу

№ 1225 від 04 травня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Веліковою Н. А.

28. Право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7110136700:01:026:0056, площею 1 000 кв. м, зареєстровано за

ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія та номер НОМЕР_2 від 27 травня 2013 року. Земельні ділянки сторін по справі є суміжними.

29. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №322782067 від 14 лютого 2023 року об`єкт права власності, який зареєстрований за ОСОБА_2 - житловий будинок, містить у собі споруду - навіс літ. «Г».

30. Право власності на об`єкт нерухомості зареєстрований, зокрема на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії ЧК 142162790879 від 05 жовтня 2016 року та довідок про об`єкти нерухомого майна, виданих ФОП ОСОБА_4 .

31. Відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта ЧК 142162790879, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта від 05 жовтня 2016 року закінчено будівництвом готовий об`єкт - житловий будинок, веранда з підвалом та навіс.

32. Відповідно до технічного паспорту, виготовленого ФОП

ОСОБА_4 , станом на 29 березня 2018 споруда літ. «Г» - навіс, побудована у 2008, реконструкція здійснена у 2018 році, складається з бетонних стовпів (фундамент), має цегляні стіни, та бетонну підлогу, перекриття - дерев`яне, покрівля - бітумна черепиця.

33. 20 лютого 2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради внесено припис № 8 ОСОБА_2 про невиконання попереднього припису від 04 січня

2018 року № 72. Зобов`язано привести об`єкт до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних державних стандартів і правил до

01 квітня 2018 року.

34. 29 листопада 2019 року головним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області прийнято рішення про зупинення дії будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 07 квітня 2016 року та констатовано, що будівельний паспорт видано з порушення Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого на Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господ України від 05 липня 2011 року № 103.

35. 11 квітня 2019 року Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області прийняло рішення № 204 про скасування паспорту забудови земельної ділянки від 07 квітня 2016 року № 1057-бп.

У зв`язку із цим, 19 квітня 2019 року Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області склало акт та надало припис Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради.

36. Із вказаного технічного паспорту, виготовленого ФОП

ОСОБА_4 станом на 29 березня 2018 року, та приписів Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області судами встановлено, що реконструкція споруди - літ. «Г» (навіс) продовжувалась у 2018 році, всупереч змісту декларації ЧК 142162790879, відповідно до якої об`єкт (споруда літ. «Г») завершений будівництвом у 2016 році.

37. Відповідно до рішення № 1645 про зупинення дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 07 квітня 2016 року встановлено, що вказаний будівельний паспорт прийнято з порушенням вимог пункту 2.1, пункту 2.10 розділу II «Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року №1057-бп.

38. Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Черкаській області 19 квітня 2019 року видало припис № 2, яким зобов`язало Управління ДАБК ЧМР розглянути питання про скасування декларації про готовність до експлуатації від 05 жовтня 2016 року ЧК142162790879.

39. Висновком експерта № CЕ-19/124-22/5919-БТ від 29 квітня 2021 року, виконаним за зверненням позивача експертом Черкаського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, встановлено, що розташування капітальної будівлі (споруди) літ. «Г» по

АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 , не відповідає вимогам пункту 3.25*, пункту 1* та таблиці 1 додатка 3.1.

ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» у частині дотримання протипожежних розривів між будівлями.

Згідно з пунктом 1* та таблиці 1 додатка 3.1.ДБН 360-92* протипожежна відстань між будівлями із ступенем вогнестійкості III повинна складати не менше 8 м, фактична мінімальна відстань від капітальної будівлі (споруди)

літ. «Г», що прибудована до житлового будинку літ. «Б-II»

( АДРЕСА_2 ) до житлового будинку літ. «А-II» сусіднього домоволодіння ( АДРЕСА_1 ) складає 4,60 м.

Визначити фактичне функціональне призначення капітальної будівлі (споруди) літ. «Г» по АДРЕСА_2 не видається можливим через відсутність доступу до вказаного приміщення.

Будівля (споруда) літ. «Г» є капітальною та не підлягає під визначення «навіс» відповідно до ДБН В. 2.2-43:2021 «Будівлі та споруди. Складські приміщення».

40. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 січня

2017 року у справі № 712/2902/16-ц у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання дій Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради щодо видачі наказів від 20 лютого 2012 року № 63-08 та від 04 квітня 2012 року № 159-08 про оформлення права власності ОСОБА_5 (попередній власник), а також щодо скасування наказів Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради від 20 лютого 2012 року № 63-08, від 04 квітня 2012 року № 159-08 та свідоцтв про право власності від 21 лютого 2012 року серії НОМЕР_3 та від 05 квітня

2012 року серії НОМЕР_4 на житловий будинок по АДРЕСА_2 відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області

від 12 травня 2017 року зазначене судове рішення залишено без змін.

41. Згідно із протоколом № 11 від 30 липня 2015 року проведення досліджень освітлення робочого місця складеного фахівцями Державного закладу «Черкаська міська СЕС», коефіцієнт природного освітлення в житловій кімнаті № 12 у будинку ОСОБА_1 не відповідає вимогам ДБН.В.2.5.-28-2006.

42. В судовому засіданні 16 липня 2021 року інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області - Безкровна К. В., пояснила, що виїжджала з позаплановими перевірками у 2013-2014 роках на підставі направлення Управління ДАБІ у Черкаській області за адресою: АДРЕСА_2, щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Були встановлені порушення будівельних норм при будівництві прибудови, оскільки відстань між побудованою спорудою гаражу та сусіднім будинком становить 4,5 м, що є порушенням пункту 1* таблиці 1 додатку 3.1. ДБН 360-92* «Планування і забудова міських та сільських поселень». З цього приводу Інспекцією неодноразово були винесені приписи про усунення порушень законодавства із встановленням відповідного терміну їх виконання. При цьому за технічною документацією споруда літ. «Г» - це навіс, тобто не капітальна споруда, однак фактично упродовж реконструкції, яка була проведена у 2018-2019 роках, споруда перетворилася в гараж, який є капітальною прибудовою з фундаментом. За таких обставин, можна казати про самочинне будівництво, оскільки капітальна прибудова гаражу літ. «Г» збудована з порушеннями пункту 1* таблиці 1 додатку 3.1. ДБН 360-92* «Планування і забудова міських та сільських поселень». Приписи щодо усунення вказаних порушень не були виконані. Дотримання норм інсоляції (освітлення) нею не перевірялось.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

43. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

44. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

45. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

46. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

47. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

48. Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

49. Відповідно до пунктів «г», «е» частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

50. Відповідно до статті 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

51. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 ЗК України).

52. Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

53. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (частина сьома статті 376 ЦК України).

54. Відповідно до статті 376 ЦК України право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України).

55. Згідно з пунктом 3.25 ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими спорудами відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а віддаленість горючої рідини на присадибній ділянці при опаленні рідким паливом слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1.).

56. Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

57. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

58. Судами встановлено, що відповідно до висновку експерта № CЕ-19/124-22/5919-БТ від 29 квітня 2021 року розташування капітальної будівлі (споруди) літ. «Г» по АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 , не відповідає вимогам пункту 3.25*, пункту 1* та таблиці 1 додатка 3.1. ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» у частині дотримання протипожежних розривів між будівлями, а саме протипожежна відстань між будівлями із ступенем вогнестійкості III повинна складати не менше 8 м, тоді як фактична мінімальна відстань від капітальної будівлі (споруди) літ. «Г», що прибудована до житлового будинку літ. «Б-II» (вул. Набережна, 156/4) до житлового будинку літ. «А-II» сусіднього домоволодіння ( АДРЕСА_1 ) складає 4,60 м.

59. При цьому ОСОБА_2 не виконувались приписи відповідних контролюючих органів щодо усунення порушень з недотримання протипожежної відстані між гаражем (реконструйований навіс літ. «Г»)

у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , та житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , а також щодо встановлення відповідності виконаних робіт за адресою:

АДРЕСА_2 , містобудівному законодавству та будівельним нормам і правилам.

60. ОСОБА_2 притягався до адміністративної відповідальності за невиконання приписів ДАБК у Черкаській області.

61. Також згідно із протоколом Державного закладу «Черкаська міська СЕС» № 11 від 30 липня 2015 року проведення досліджень освітлення робочого місця, коефіцієнт природного освітлення в житловій кімнаті № 12

у будинку позивача не відповідає вимогам ДБН.В.2.5.-28-2006.

62. За таких обставин суди попередніх інстанцій, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм оцінку в межах своєї компетенції, дійшли обґрунтованого висновку про зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 належним йому на праві власності житловим будинком, оскільки внаслідок проведеної реконструкції навісу

літ. «Г», який належить відповідачу, порушені права позивача.

63. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07 березня 2023 року у справі № 308/5533/17.

64. Також колегія суддів зауважує, що суди попередніх інстанцій зобов`язали ОСОБА_2 , зокрема перебудувати належну йому спірну споруду у відповідність ДБН 360-92* «Планування і забудова міських та сільських поселень», і за обставин цієї справи таке втручання у право власності відповідача є співмірним заходом із переслідуваною законом метою, захистом порушеного права позивача на безпечне та комфортне проживання. Застосований судами спосіб захисту порушеного права є найменш обтяжливим для відповідача.

65. З огляду на характер неправомірних дій відповідача, їх тривалість та з урахуванням засад розумності, пропорційності та справедливості, суди попередніх інстанцій визначили розмір грошової компенсації моральної шкоди 15 000 грн. Верховний Суд не вбачає підстав для зменшення вказаної суми.

66. Питання долучення висновку експерта № 19/124-22/5919-БТ від

26 січня 2023 року, складеного на замовлення позивача, вирішено Соснівським районним судом в межах визначених процесуальним законом повноважень. У вказаному висновку вказано про обізнаність експерта Черкаського науково-дослідного експертного-криміналістичного центру МВС України Гуржій Т. М. про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і те, що висновок підготовлено для подання до суду.

67. Клопотань про проведення у справі повторних чи додаткових експертиз відповідач не заявляв і висновку експерта складеного на його замовлення не надав.

68. Колегія суддів відхиляє доводи заявника про те, що судами не встановлено факту будівництва спірної споруди чи її перебудови саме відповідачем, оскільки у даному випадку належним відповідачем за позовом власника суміжної земельної ділянки про усунення перешкод шляхом перебудови об`єкта нерухомості є останній набувач такого об`єкта, який зареєстрував за собою відповідне право власності.

69. Посилання заявника про те, що наявність порушення прав позивача вже було предметом дослідження у справі № 712/2902/16-ц,

підлягають відхиленню, оскільки залишаючи без змін судові рішення про відмову у позові ОСОБА_1 до Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - ОСОБА_2 , про визнання дій незаконними, скасування наказів, свідоцтв про право власності, Верховний Суд у постанові від 04 вересня 2019 року вказав, що обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, та таким, що призведе до відновлення його порушених прав.

70. За встановлених обставин справи, висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновками, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц,

від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 20 червня 2018 року у справі № 755/7957/16-ц, від 26 червня 2018 року у справі № 2/1712/783/2011, від 26 червня 2018 року у справі № 727/1256/16-ц, від 04 липня 2018 року

у справі № 522/2732/16-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 514/1517/14-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 819/353/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 826/23064/15, від 27 лютого 2019 року у справі № 826/8273/16,

від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18, від 27 червня 2018 року

у справі № 826/1216/16, у постановах Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 751/10440/16-ц, від 05 серпня 2020 року у справі № 310/6072/16-ц, від 18 червня 2021 року у справі № 812/1926/17, від 05 грудня 2018 року

у справі № 346/5603/17, від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17,

від 20 травня 2019 року у справі № 916/2102/17, від 25 червня 2019 року

у справі № 909/371/18, від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18,

від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15, від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18, від 12 вересня 2018 року у справі № 810/4749/15, на які посилається заявник в касаційній скарзі.

71. Доводи касаційної скарги про порушення судами норм процесуального права щодо встановлення обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки судами попередніх інстанцій надано оцінку доказам відповідно до положень статті 89 ЦПК України.

72. Незгода заявника із судовими рішеннями, висновками щодо встановлених обставин та оцінкою доказів не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

73. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц вказала, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

74. Інші доводи касаційної скарги загалом аналогічні доводам апеляційної скарги, яким апеляційним судом надана належна оцінка, та які переважно спрямовані на переоцінку доказів у справі.

75. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

76. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

77. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

78. Зважаючи на викладене, Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

79. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411

ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

80. Також колегією суддів не встановлено підстав для закриття касаційного провадження, як просив ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400 402 409 410 415 416 419 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Панченко Федір Валерійович, залишити без задоволення.

2. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 березня

2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 червня

2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович