Історія справи

Постанова

Іменем України

11 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 431/4141/17-ц

провадження № 61-43758св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Штелик С. П. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Луганської області від 06 серпня 2018 року у складі суддів: Стахової Н. В., Авалян Н. М., Лозко Ю. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_5,

відповідачі: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

третя особа - Верхньопокровська сільська рада Старобільського району Луганської області,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_4,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 про визнання Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1, спільним майном подружжя, визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_9, після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1, грошових коштів, які знаходяться на рахунках ПАТ «Луганський Ощадний банк України», та земельної частки (паю), що розташований на території Верхньопокровської сільської ради Старобільського району Луганської області. Крім неї спадкоємцями першої черги є її донька ОСОБА_7 та син ОСОБА_6, а також мати померлого - ОСОБА_8 Вона фактично прийняла спадщину після померлого чоловіка, оскільки на час смерті проживала разом з ним, але реєстрація їх місця проживання за різними адресами унеможливлює доведення обставин фактичного прийняття спадщини, у зв?язку з чим вона просила визначила їй додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті спадкодавця ОСОБА_9

Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 09 жовтня 2017 року позов ОСОБА_5 в частині визнання Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1, спільним майном подружжя залишено без розгляду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 09 жовтня 2017 року позовну заяву ОСОБА_5 задоволено. Визначено ОСОБА_5 додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наведені позивачем причини пропуску строку на прийняття спадщини є поважними. Крім того, відповідачі визнали позов і визнання цього позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 06 серпня 2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення суду першої інстанції закрито.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції не вирішував питання про права та обов'язки ОСОБА_4, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати його особою, чиї права порушені оскаржуваним рішенням, та яка має передбачене статтею 352 ЦПК України право на апеляційне оскарження цього рішення.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_5, яка просила вирішити питання щодо спадкування Ѕ частки житлового будинку, проте судом вирішено питання про визначення додаткового строку на все майно, в тому числі і земельну ділянку (пай), на яку спадкодавець ОСОБА_9 залишив заповіт на його користь. Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що рішенням суду першої інстанції не було порушено його прав та інтересів як особи, що не приймала участі у справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Судом установлено, що за життя померлий ОСОБА_9 склав заповіт, згідно з яким на випадок своєї смерті заповідав ОСОБА_4 земельну ділянку площею 6,15 га, розташовану на території Верхньопокровської сільської ради Старобільського району Луганської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 виданого Старобільським районним відділом земельних ресурсів Луганської області 16 вересня 2003 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер.

Після його смерті відкрилась спадщина, в тому числі на вказану земельну ділянку.

Рішенням суду першої інстанції, у справі яка переглядається, задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 та визначено їй додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

За змістом частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину (частина перша статті 1272 ЦК України).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Визначаючи спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись до нотаріальної контори, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272), а також за відсутності інших спадкоємців, які б могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 зазначав, що він є спадкоємцем за заповітом, тому визначення ОСОБА_5 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9, порушує його права та інтереси на спадкове майно, зокрема вищезазначену земельну ділянку.

Перевіряючи зазначені доводи, суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_4 не прийняв у встановленому порядку спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_9

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно спадкової справи № 73/2017 щодо майна померлого ОСОБА_9, розпочатої 25 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_10 спадкоємцями майна є ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які прийняли спадщину.

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 18 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Луганської області від 02 серпня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_11, Верхньопокровської сільської ради Старобільського району Луганської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, відмовлено.

Встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що оскаржуваним судовим рішенням суду першої інстанції не було вирішено питання про права та обов'язки ОСОБА_4, який у встановленому законом порядку спадщину не прийняв, а тому він не відноситься до осіб, які мають право на апеляційне оскарження судового рішення, у зв'язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність наведених висновків апеляційного суду та не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки зводяться виключно до необхідності перегляду рішення суду першої інстанції від 09 жовтня 2017 року про задоволення позовних вимог ОСОБА_5 При цьому, предметом судового розгляду було питання визначення останній додаткового строку для прийняття спадщини, а не права на спадщину. Позовні вимоги про визнання Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1, спільним майном подружжя ухвалою суду від 09 жовтня 2017 року залишено без розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердились під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження у справі, та фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що в силу положень статті 400 ЦПК, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Луганської області від 06 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. П. Штелик

А.О. Лесько

С. Ю. Мартєв