Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.12.2019 року у справі №210/6408/18

Постанова

Іменем України

03 березня 2021 року

м. Київ

справа № 210/6408/18

провадження № 61-21624св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Дундар І. О. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Краснощоков Є. В., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: акціонерне товариство "Криворіжгаз", товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз Збут",

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз Збут" та касаційну скаргу акціонерного товариства "Криворіжгаз" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року у складі колегії суддів:

Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до акціонерного товариства "Криворіжгаз" (далі - АТ "Криворіжгаз"), товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз Збут" (далі - ТОВ "Дніпропетровськгаз Збут") про захист прав споживачів та визнання дій незаконними.

Позов мотивований тим, що позивач є споживачем послуг з надання газопостачання домоволодінню за адресою: АДРЕСА_1.

18 жовтня 2018 року представниками ПАТ "Криворіжгаз" здійснено незаконне припинення газопостачання. Оператор ГРМ не надсилав та не вручав йому повідомлення про заплановане припинення газопостачання, тому він не був обізнаний з підставою та датою припинення газопостачання. Позивач вчасно сплачує за отриманні послуги та завжди допускає представників Оператора ГРМ на об'єкт газопостачання. Лише під час складання акту про відключення від 18 жовтня 2018 року, він дізнався що причина відключення - "доручення постачальника 1009,09
грн", без деталізації зазначеної суми "нібито заборгованості".

За період з квітня 2015 року по грудень 2015 року Оператор ГРМ безпідставно не враховував фактичні показники засобу вимірювальної техніки за адресою: АДРЕСА_1 та неточно здійснював нарахування за газопостачання, про що Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу розглядався спір щодо нарахування заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 в домоволодінні за вищевказаною адресою, без врахування показників лічильника фактично використаного обсягу природного газу, яким зобов'язано ПАТ "Криворіжгаз" та ТОВ "Дніпропетровська збут" врахувати по особовому рахунку № НОМЕР_1 показники лічильника фактично використаного газу.

Рішення суду не набуло законної сили.

02 серпня 2017 року ПАТ "Криворіжгаз" з державного обмінного фонду було здійснено заміну засобу вимірювальної техніки за вказаною адресою та здійснено його опломбування. За період користування послуг з газопостачання позивачем щомісячно здійснюється оплата послуг з газопостачання на підставі показників засобу вимірювальної техніки. Дії щодо припинення газопостачання вважає незаконними.

Просив визнати дії ПАТ "Криворіжгаз" та ТОВ "Дніпропетровськгаз Збут" щодо відключення/припинення газопостачання до будинку АДРЕСА_1 незаконними.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 червня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Судовий збір віднесено за рахунок держави.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що після виникнення заборгованості у споживача перед відповідачем за спожитий газ, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про існуючу заборгованість, яка також підтверджена й постановою Дніпровського апеляційного суду, а також своєчасно попереджений про припинення газопостачання, у зв'язку з непогашенням заборгованості. Проте у встановлений законом строк заборгованість не погасив, чим порушив Правила постачання природного газу. Таким чином, дії відповідачів про припинення газопостачання є законними, підстав для задоволення позову немає.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 червня 2019 скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог.

Визнано дії АТ "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" та ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" щодо відключення/припинення газопостачання до будинку АДРЕСА_1 незаконними.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на момент вчинення відповідачами дій по відключенню газопостачання було наявне рішення суду першої інстанції, яке не набрало чинності, однак, яким позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання дій відповідачів по нарахуванню останньому заборгованості були визнані неправомірними. Відповідачі, будучи обізнаними про наявність спору, не зверталися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в установленому законом порядку, натомість припинили споживачу, якого вважають боржником, газопостачання. Доказів тому, що повідомлення про припинення/обмеження розподілу природного газу було вручено споживачу ОСОБА_1 під розпис за три дні до відключення газопостачання, відповідачами не надано.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2019 року ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року та залишити в силі рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 11 червня 2019 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач просив визнати неправомірними дії ПАТ "Криворіжгаз" та ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" щодо нарахування йому заборгованості за спожитий газ без врахування показників лічильника фактично використаного обсягу природного газу за період з квітня 2015 року по грудень 2015 року, тобто за період часу, коли він вже не був власником квартири, та просив зобов'язати відповідачів врахувати по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, відповідні показники лічильника фактично використаного газу.

Фактично позивач не погоджується із розміром нарахованої заборгованості власнику житла, яким є ОСОБА_2, за спожитий природний газ у вказаній квартирі, який було здійснено газопостачальною організацією у зв'язку з невчасною сплатою за спожитий природній газ.

Судом першої інстанції було дотримано норми матеріального та процесуального права. Позивач ОСОБА_1, який не є власником квартири, звернувся до суду за захистом права за відсутності його порушення відповідачами, що свідчить про відсутність правових підстав для захисту цивільного права позивача, яке в даному випадку не порушене. У даній справі у позивача також відсутні підстави для захисту його цивільного права через те, що позивач ОСОБА_1 не є власником квартири, щодо якої 18 жовтня 2018 року припинено газопостачання.

У грудні 2019 року АТ "Криворіжгаз" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року та залишити в силі рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 11 червня 2019 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що АТ "Криворіжгаз" не приймало рішення про припинення газопостачання позивачу, таке рішення прийняв постачальник - ТОВ "Дніпропетровськгаз збут ", а АТ "Криворіжгаз", як оператор ГРМ, лише здійснив заходи по відключенню за дорученням постачальника у відповідності до Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496. В даній справі АТ "Криворіжгаз" при здійсненні дії щодо відключення газопостачання у позивача, виконав договірні відносини із постачальником ТОВ "Дніпропетровськгаз збут", а надавати будь-яку правову оцінку змісту доручення на припинення газопостачання побутовим споживачам (населенню) у АТ "Криворіжгаз" відсутні повноваження.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2020 року поновлено ТОВ "Дніпропетровськгаз Збут" строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2020 року поновлено АТ "Криворіжгаз" строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження.

У лютому 2020 року матеріали цивільної справи № 210/6408/18 надійшли до Верховного Суду та 14 лютого 2020 року передані судді-доповідачу Дундар І. О.

Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційних скаргах, з таких підстав.

Суди встановили, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, станом на жовтень 2018 року заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ "Дніпропетровськгаз збут" склала 999,97 грн.

З копій квитанцій, наданих позивачем до позову, вбачається, що ОСОБА_1 здійснював сплату послуг за постачання на його адресу природного газу.

ПАТ "Криворіжгаз" з 01 липня 2015 року є Оператором ГРМ, який передає постачальнику ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" обсяги спожитого природного газу та здійснює нарахування необікованого (донарахованого) об'єму природного газу, а ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" здійснює нарахування до сплати за спожитий природний газ.

10 жовтня 2018 року ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" направлено на адресу ПАТ "Криворіжгаз" доручення на припинення газопостачання побутовим споживачам (населенню) № Dpz09-Сл-24757-1018 з реєстром адрес споживачів, які підлягають відключенню, до якого було включено й споживача ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1.

Дорученням встановлено дату відключення саме 18 жовтня 2018 року.

16 червня 2016 року, 13 грудня 2016 року та 15 лютого 2017 року споживачу ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1, надіслані попередження про припинення газопостачання за вказаною адресою.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 04198460 слідує, що повідомлення про припинення газопостачання споживача ОСОБА_1 отримав 28 грудня 2016 року.

02 серпня 2017 року ПАТ "Криворіжгаз" з державного обмінного фонду було здійснено заміну засобу вимірювальної техніки за адресою: АДРЕСА_1 та опломбовано, що підтверджено актом про демонтаж засобу вимірювальної техніки від 02 серпня 2017 року.

14 серпня 2018 року споживачу ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 ТОВ "Дніпропетровськгаз збут направлено повідомлення про припинення та погашення простроченої заборгованості від 31 липня 2018 року.

11 жовтня 2018 року ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 ПАТ "Криворіжгаз" направлено повідомлення № Кд02.43-Кл-21551-1018 про припинення/обмеження розподілу природного газу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що після виникнення заборгованості у споживача перед відповідачем за спожитий газ, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про існуючу заборгованість, яка також підтверджена й постановою Дніпровського апеляційного суду, а також своєчасно попереджений про припинення газопостачання, у зв'язку з непогашенням заборгованості, проте у встановлений законом строк заборгованість не погасив, чим порушив Правила постачання природного газу, у зв'язку із чим, дії відповідачів про припинення газопостачання є законними.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що на момент вчинення відповідачами дій по відключенню газопостачання було наявне рішення суду першої інстанції, яке не набрало чинності, однак, яким позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання дій відповідачів про нарахування останньому заборгованості були визнані неправомірними. Відповідачі, будучи обізнаними про наявність спору, не зверталися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в установленому законом порядку, натомість припинили споживачу, якого вважають боржником, газопостачання. Доказів тому, що повідомлення про припинення/обмеження розподілу природного газу було вручено споживачу ОСОБА_1 під розпис за три дні до відключення газопостачання, відповідачами не надано.

Однак, з висновком апеляційного суду не можливо погодитися.

Підставою звернення до суду з вказаним позовом стало припинення газопостачання у зв'язку із наявною заборгованістю споживача за спожитий газ за адресою позивача, здійснене ПАТ "Криворіжгаз" на підставі доручення ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" від 10 жовтня 2018 року, яке було оформлене актом про відключення газових приладів та побутових лічильників газу (ПЛГ) від 18 жовтня 2018 року.

ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом до відповідачів за захистом свого порушеного праваЮ, просив визнати дії ПАТ "Криворіжгаз" та ТОВ "Дніпропетровськгаз Збут" щодо відключення/припинення газопостачання до будинку АДРЕСА_1 від 18 жовтня 2018 року незаконними.

Згідно частини 1 статті 15, частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

У частині 1 та 2 статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині 1 статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених частині 1 статті 11 ЦПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із частиною 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опублікований офіційно або внесений до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2019 рокуу справі № 210/3148/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Криворіжгаз ", ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2018 року було скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Під час розгляду даної справи було встановлено, що позивач ОСОБА_1 не є власником квартири АДРЕСА_1, власником квартири з 17 червня 2013 року є - ОСОБА_2. Нарахування заборгованості за спожитий газ, який було здійснено у зв'язку з невчасною сплатою за спожитий газ здійснювалося власнику ОСОБА_2, предметом спору стала правомірність нарахування плати - заборгованості за газопостачання у зв'язку з невчасною сплатою за спожитий природній газ, яка була проведена власнику. Оскарження дій відповідачів щодо нарахування заборгованості без врахування показників лічильника фактично використаного обсягу природного газу та зобов'язання врахувати по особовому рахунку відповідні показники лічильника фактично використаного газу, які є різновидом претензії, не передбачені чинним законодавством як спосіб захисту цивільних прав. Все, що зазначив позивач у позовній заяві, може бути запереченням у разі пред'явлення до нього позову про стягнення суми. Тому відсутні правові підстави для захисту цивільного права позивача ОСОБА_1, яке в даному випадку не порушене.

Згідно частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) вказано, що "преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акту".

Відповідно до частини 4 статті 1 розділу I Кодексу газорозподільних систем, споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Суд апеляційної інстанції на зазначені обставини уваги не звернув, не з'ясував на якій підставі позивач є споживачем природного газу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, в чому полягає порушення, невизнання чи оспорення його прав та дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційних скарг дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційні скарги необхідно задовольнити частково, оскаржене судове рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409,416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз Збут" та акціонерного товариства "Криворіжгаз" задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року скасувати.

Справу № 210/6408/18 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанціїпостанова Дніпровського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 рокувтрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. О. Дундар

Судді: Н. О. Антоненко

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук

М. Ю. Тітов