Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 385/349/23

провадження № 61-594св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Фермерське господарство «Олена»,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Голованя А. М., Дуковського О. Л.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Фермерського господарства «Олена» (далі - ФГ «Олена») про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 відповідно до державного акта про право приватної власності на землю серії КР № 035759 від 20 травня 2002 року належить земельна ділянка з кадастровим номером 3521110100:02:000:0132, площею 2,8547 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради, Кіровоградської області.

30 листопада 2012 року між позивачем та ФГ «Олена» укладений договір оренди землі строком на 10 років на належну їй земельну ділянку, тобто до 30 листопада 2022 року.

Починаючи з осені 2022 року позивач неодноразово зверталась до ФГ «Олена» з повідомленням про небажання подальшої співпраці та просила повернути належну їй земельну ділянку одразу після закінчення договору оренди.

21 грудня 2022 року позивач звернулася до державного реєстратора з заявою про надання інформаційної довідки по належній їй земельній ділянці, яка є предметом розгляду справи. Отримавши інформаційну довідку позивачці стало відомо, що 30 листопада 2022 року державним реєстратором Корсун В. С. Благовіщенської міської ради Кіровоградської області зареєстровано додаткову угоду б/н від 18 листопада 2022 року до договору оренди від 30 листопада 2012 року, якою продовжено строк дії основного договору оренди до 30 листопада 2032 року з автоматичним продовженням дії договору.

Позивач вказувала, що не підписувала жодних додаткових угод з відповідачем. Всі ці обставини порушують її права власника земельної ділянки.

Позивач просила:

зобов`язати ФГ «Олена» усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою 3521110100:02:000:0132, площею 2,8547 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди № б/н від 18 листопада 2022 року до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та ФГ «Олена» 30 листопада 2012 року, зареєстрованої 30 листопада 2022 року, номер запису про інше речове право № 4859183.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 липня 2023 року позов ОСОБА_1 до ФГ «Олена» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі задоволено.

Зобов`язано ФГ «Олена» усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим номером 3521110100:02:000:0132, площею 2,8547 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди № б/н від 18 листопада 2022 року до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Олена» 30 листопада 2012 року, зареєстрованої 30 листопада 2022 року, номер запису про інше речове право № 48591830.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ухвалою суду від 31 березня 2023 року було витребувано оригінал спірної додаткової угоди у відповідача, яка не була виконана через відсутність її у відповідача. Ухвалою суду від 17 квітня 2023 року витребувано у Благовіщенської міської ради Кіровоградської області оригінал реєстраційної справи про внесення змін до іншого речового права оренди (продовження строку оренди) на підставі додаткової угоди б/н від 12 листопада 2022 року до договору оренди спірної земельної ділянки. Проте, міськрада повідомила, що всі оригінали поданих документів, тобто (договори оренди, та додаткові угоди), були повернуті заявникові, копії договорів, та додаткових угод у реєстраційній справі не зберігаються. З огляду на викладене, суд, відповідно до частини десятої статті 84 ЦПК України, визнав що спірна додаткова угода позивачем не підписувалася та не укладалася. Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві, суд вважав, що ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої земельної ділянки. Суд вказав, що оскільки порушення права власності позивача відбулось внаслідок державної реєстрації права оренди за ФГ «Олена» на підставі додаткової угоди, яка позивачем не укладалась, заявлені позовні вимоги про скасування державної реєстрації такої угоди опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.

Додатковим рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 26 липня 2023 року стягнуто з ФГ «Олена» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 073,60 грн та 8 000 грн витрат на правову допомогу.

Додаткове рішення мотивоване тим, що 20 липня 2023 року на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Любченка В. М. про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 1 073,60 грн та витрати на правову допомогу в сумі 11 000,00 грн. Відповідно до наданого позивачем договору № 47 від 22 грудня 2022 року про надання правової допомоги та додаткової угоди № 01 від 22 грудня 2022 року до цього договору між адвокатом Любченко В. М. та ОСОБА_1 сума гонорару адвоката за надання правової допомоги в Гайворонському районному суді Кіровоградської області складає 11 000,00 грн. Оскільки договором встановлено фіксований розмір гонорару, суд відхилив покликання відповідача на те, що позивач повинен був надати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу на кожну надану послугу. Разом з тим, суд врахував, що представник відповідача надала суду заперечення про стягнення витрат на надання правової допомоги з клопотанням про їх зменшення до 1 000 грн та просила відмовити в стягненні витрат на правничу допомогу. Суд погодився з аргументами відповідача про те, що підготовка цієї справи до розгляду в суді з боку адвоката не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, справа не є складною, наявна велика кількість судової практики з аналогічних спорів та, виходячи з критеріїв розумності розміру, реальності адвокатських витрат, зважаючи на конкретні обставини справи, вважав правильним зменшити розмір витрат на надання правничої допомоги до 8 000,00 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 05 грудня 2023 року апеляційну скаргу ФГ «Олена» задоволено.

Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 липня 2023 року скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ФГ «Олена» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФГ «Олена» витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 610, 40 грн.

При відмові у задоволенні позову апеляційний суд вказав, що вимоги ОСОБА_1 до ФГ «Олена» про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні належними їй земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі, є неефективним способом захисту, оскільки у практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, а значить не спроможним надати особі ефективний захист її прав, реалізації відновлення права. ОСОБА_1 не поставила питання про усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема, про повернення такої ділянки, скасування державної реєстрації речового права. Відмова у задоволенні позову через обрання неефективного способу захисту не позбавляє власницю права заявити позов про усунення перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою, зокрема, шляхом повернення такої ділянки з подальшим скасуванням державної реєстрації речового права оренди.

Додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 26 липня 2023 року про розподіл судових витрат відповідачем не оскаржувалося, але за положеннями статті 270 ЦПК України додаткове рішення є невід`ємною частиною основного рішення та не може існувати окремо від нього та, у разі скасування рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2024 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2 , в якій просить постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 грудня 2023 року скасувати, рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 липня 2023 року та додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 26 липня 2023 року залишити в силі, стягнути з ФГ «Олена» на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подавала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що:

висновок суду апеляційної інстанції про те, що законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав, як скасування державної реєстрації зроблено без урахування статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка передбачає такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи, як: скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; скасування державної реєстрації прав;

аналіз постанов Верховного Суду від 05 серпня 2020 року в справі № 125/702/17, від 10 листопада 2021 року у справі № 543/253/16-ц, від 03 листопада 2021 року в справі № 125/2053/18, Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 656/241/19-ц, від 07 червня 2022 року у справі № 144/338/18, від 04 липня 2023 року у справі № 388/965/21, від 28 липня 2023 року у справі № 391/797/20, від 06 квітня 2023 року в справі № 388/964/21, 11 листопада 2022 року в справі № 394/486/21 дає можливість встановити, що судова практика з питання ефективності застосування такого способу захисту порушеного права при неукладеності договору оренди земельної ділянки, як скасування державної реєстрації, який забезпечує реальне відновлення порушеного права є сталою. Суд першої інстанції зробив правильний висновок, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації, є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права;

задоволення позову про скасування державної реєстрації додаткової угоди, яка не укладалась, з урахуванням пункту 2 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» забезпечить реальне відновлення порушеного права, шляхом повернення в стан, що існував до відповідної державної реєстрації;

апеляційний суд застосував норму, що припинила свою дію на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» № 2255-IX від 12 травня 2022 року, пунктом 11 якого внесені зміни до частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і викладено в редакції, яка не передбачала в ухваленому рішенні суду про скасування державної реєстрації, одночасно визнавати, змінювати чи припиняти права чи обтяження прав.

Позиція інших учасників справи

У березні 2024 року ФГ «Олена» подало відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_4 , в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 грудня 2023 року - без змін.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що перелік способів захисту земельних прав, викладений у частині третій статті 152 ЗК України. Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, зокрема визначеним зазначеною частиною, або ж іншим способом, який передбачений законом. Відповідач просить врахувати, зокрема, висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23) відповідно до яких «належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Кропивницького апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з суду першої інстанції.

У березні 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року продовжено ФГ «Олена» строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яке підписане представником ОСОБА_2 , про передачу справи на розгляд відповідної палати відмовлено.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 20 лютого 2024 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 125/702/17, від 10 листопада 2021 року у справі № 543/253/16-ц, від 03 листопада 2021 року у справі № 125/2053/18, від 01 грудня 2021 року у справі № 656/239/18, від 30 листопада 2022 року у справі № 656/241/19-ц, від 07 червня 2022 року у справі № 144/338/18, від 04 липня 2023 року у справі № 388/965/21, від 28 липня 2023 року у справі № 391/797/20, від 06 квітня 2023 року у справі № 388/964/21, від 11 листопада 2022 року у справі № 394/486/21, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц та необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18 листопада 2020 року № 154/883/19, від 20 серпня 2020 року № 916/2464/19, від 03 листопада 2021 року № 125/2053/18, від 10 листопада 2021 року № 543/253/16-ц, від 01 грудня 2021 року № 656/239/18, від 20 квітня 2022 року № 454/148/20, від 07 червня 2022 року № 144/338/18, від 30 листопада 2022 року № 656/241/19-ц).

Фактичні обставини

Суди встановили, що відповідно докопії державного акта на право власності на земельну ділянку cерії ІV-КР № 035759 від 20 травня 2002 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,85 га. Земельна ділянка № НОМЕР_1 розташована на території Гайворонської міської ради Гайворонського району Кіровоградської області. Цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер земельної ділянки 3521110100:02:000:0132.

06 січня 2012 року між ОСОБА_1 та ФГ Олена» укладений договір оренди земельної ділянки строком на 10 років. Договір зареєстрований в книзі 4 відділу Держкомзему у Гайворонському районі Кіровоградської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 листопада 2012 року. Об`єкт оренди - земельна ділянка № НОМЕР_1 , загальною площею 2,85 га ріллі, кадастровий номер якої 3521110100:02:000:0132 (пункт 2.1 договору). Про що сторонами договору складений акт прийому-передачі земельної ділянки від 06 січня 2012 року.

18 листопада 2022 року між ОСОБА_1 та ФГ Олена» укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки № 0132 про викладення в новій редакції договору оренди від 06 січня 2012 року. Відповідно до пункту 3.1 додаткової угоди договір оренди укладений строком на 20 років з дати укладання цього договору та діє до 30 листопада 2032 року.

Згідно з копією Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,8547 га, кадастровий номер 3521110100:02:000:0132. Номер запису про інше речове право: 48591830; дата та час державної реєстрації - 30 листопада 2022 року; підстава для державної реєстрації: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 30 листопада 2012 року, видавник: Орендар: ФГ «Олена»; Орендодавець: ОСОБА_1 ; додаткова угода до договору оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 18 листопада 2022 року, видавник: Орендар: ФГ «Олена»; Орендодавець: ОСОБА_1 . Підстави внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65650196 від 02 грудня 2022 року, ОСОБА_5 , Благовіщенська міська рада, Кіровоградська область. Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки.

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див., зокрема постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.). По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22) зазначено, що «рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23) зазначено, що «належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 серпня 2024 року у справі № 683/396/23 (провадження № 61-1714св24) зазначено, що: «належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача. Тому позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди щодо земельної ділянки не є належним способом захисту порушеного права […] Вимога про повернення позивачу належної їй земельної ділянки може бути заявлена та вирішена по суті разом з вимогою про визнання відсутнім права оренди у СГК «Решніський».

Механізми забезпечення єдності судової практики полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів вказує на те, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного цивільного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного цивільного суду (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 130/1001/17, від 18 січня 2021 року у справі № Б-23/75-02, від 29 вересня 2021 року у справі № 166/1222/20 (провадження № 61-9003св21)).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ФГ «Олена» про зобов`язання ФГ «Олена» усунути перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації спірної додаткової угоди до договору оренди землі. В обґрунтування позову вказала, що вона не укладала та не підписувала з відповідачем 18 листопада 2022 року додаткової угоди № б/н про продовження терміну дії до договору оренди земельної ділянки від 06 січня 2012 року;

суд першої інстанції позов задовольнив;

при відмові у задоволенні позову апеляційний суд вказав, що вимоги позивача про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні належних їй земельних ділянок шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі, є неефективним способом захисту. ОСОБА_1 не поставила питання про усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема, про повернення такої ділянки, скасування державної реєстрації речового права;

апеляційний суд залишив поза увагою, що належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача. Тому позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди щодо земельної ділянки не є належним способом захисту порушеного права. Вимога про повернення позивачу належної їй земельної ділянки може бути заявлена та вирішена по суті разом з вимогою про визнання відсутнім права оренди у ФГ «Олена»;

аналіз змісту позовної заяви свідчить, що ОСОБА_1 позовних вимог про визнання відсутнім права оренди не заявляла (а. с. 1-2), у зв`язку із чим відсутні підстави для вирішення питання про кваліфікацію додаткової угоди до договору оренди землі як неукладеної.

За таких обставин в задоволенні позовної вимоги про скасування державної реєстрації слід було відмовити з огляду на обрання позивачем неналежного способу захисту.

Оскільки суд апеляційної інстанції правильно відмовив у задоволенні позову, проте помилився щодо мотивів такої відмови, постанову апеляційного суду слід змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги, з урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 серпня 2024 року у справі № 683/396/23 (провадження № 61-1714св24), дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду частково прийнята без додержання норм матеріального та процесуального права. Тому касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Оскільки колегія суддів змінює постанову апеляційного суду лише в частині мотивів її прийняття, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 грудня 2023 року змініити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко