Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року

м. Київ

справа № 755/11555/22

провадження № 61-884св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Моторне (транспортне) страхове бюро України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Дніпровського районного суду м. Києва, у складі судді Гончарука В. П.,

від 03 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Кулікової С. В., від 09 листопада 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до судуіз позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення боргу за договором страхування.

2. Позовна заява мотивована тим, що 26 липня 2014 року відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участі транспортного засобу «Субару Легасі», державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля «Тойота Кемрі», державний номерний знак НОМЕР_2 .

3. У результаті ДТП було пошкоджено транспортний засіб «Тойота Кемрі», державний номерний знак НОМЕР_2 , належний позивачу. Цивільно-правова відповідальність винної в ДТП особи - водія транспортного засобу «Субару Легасі», державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0665153 страховою компанією - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Україна» (далі - ПрАТ «СК «Україна»). Розмір завданого збитку позивачу становив 42 393 грн.

4. 09 вересня 2014 року до ПрАТ «СК «Україна» була подана заява про виплату страхового відшкодування. У строк визначений пунктом 36.2 статті 36 Закону України № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон

№ 1961-IV), однак ПрАТ «СК «Україна» не здійснило виплату страхового відшкодування.

5. 02 березня 2018 року було порушено справу про банкрутство ПрАТ «СК «Україна», а 17 липня 2019 року Господарським судом м. Києва вирішено-ліквідувати ПрАТ «СК «Україна» (справа № 910/842/18).

6. 14 листопада 2019 року позивач подав до МТСБУ заяву про виконання зобов`язання за договором страхування, в якій просив виконати зобов`язання ПрАТ «СК «Україна» за договором обов`язкового страхування, а саме: відшкодувати 42 393 грн - розмір страхового відшкодування.

7. В подальшому МТСБУ виконало частину зобов`язання за договором страхування в розмірі 32 184 грн та підтвердило наявність обов`язку виконати зобов`язання за договором страхування.

8. 20 червня 2022 року позивач подав до МТСБУ заяву, в якій просив виконати зобов`язання за договором страхування в повному обсязі, а саме: здійснити оплату інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені.

9. 22 червня 2022 року МТСБУ повідомило позивача про те, що Законом

№ 1961-IV не передбачено покладення на МТСБУ обов`язку виконувати інші зобов`язання неплатоспроможного страховика та відмовилося виплачувати інфляційні витрати, три проценти річних та пеню.

10. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з МТСБУ на свою користь грошову виплату, а саме: пеню у розмірі 50 563,84 грн, три проценти річних - 4 112 грн, інфляційні втрати - 39 459,61 грн. Розрахунок заборгованості здійснено за період з 08 грудня 2014 року по 02 березня

2018 року.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

11. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03 березня

2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду

від 09 листопада 2023 року, позов задоволено частково. Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у розмірі 39 459,61 грн, три проценти річних - 4 112 грн, пеню - 50 563,84 грн, а всього - 94 135,45 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

12. Суди попередніх інстанцій, врахувавши висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07 вересня 2021 року у справі № 910/14293/19, вважали, що МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, який допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV) суми інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. У касаційній скарзі представник МТСБУ - адвокат Проц А. В. просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

14. 12 січня 2024 року представник МТСБУ - адвокат Проц А. В. подав касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду міста Києва

від 03 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду

від 09 листопада 2023 року у справі № 755/11555/22.

15. Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у березні 2024 року надійшли до Верховного Суду.

16. Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 161/12771/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 703/2718/16-ц,

від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18,

від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13, від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19, від 23 червня 2020 року у справі № 536/1841/15-ц,

від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19, від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17,

від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, від 19 липня 2023 року у справі № 910/16820/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

18. Звертає увагу, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07 вересня 2021 року у справі № 910/14293/19, від яких відступила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 липня 2023 року у справі № 910/16820/21, зазначивши, що МТСБУ здійснює відшкодування шкоди за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, для виплати за якими у страховика, що ліквідується за рішенням уповноважених законом органів, недостатньо майна, отже, лише гарантує отримання відшкодування постраждалою особою (потерпілим) та не може відповідати за прострочення виконання зобов`язань з виплати страховиком страхового відшкодування за договорами страхування.

19. Наголошує, що МТСБУ не порушило обов`язку з виплати страхового відшкодування позивачу.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

20. 15 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Більчук О. О. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить поновити встановлений судом строк для подання відзиву та залишити касаційну скаргу без задоволення.

21. Колегія суддів, враховуючи дату отримання ОСОБА_1 ухвали про відкриття касаційного провадження, строк необхідний для підготовки відзиву, приписи частини другої статті 127 ЦПК України, вважає за можливе продовжити до 15 квітня 2024 року строк для подання відзиву.

22. У відзиві представник ОСОБА_1 - адвокат Більчук О. О. вказує на відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі, яка є малозначною та вважає, що касаційна скарга суперечить засадам розумності і правової визначеності.

23. Наголошує, що у розглядуваній справі предмет доказування не передбачав встановлення обставин наявності спеціального статусу МТСБУ, а тому обставини цієї справи та справи № 910/16820/21, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, є різними.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

24. 26 липня 2014 року сталася ДТП за участі транспортного засобу «Субару Легасі», державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля «Тойота Кемрі», державний номерний знак НОМЕР_2 .

25. У результаті ДТП було пошкоджено транспортний засіб «Тойота Кемрі», державний номерний знак НОМЕР_2 , належний ОСОБА_1 .

26. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 вересня 2014 року ОСОБА_2 , який керував автомобілем «Субару Легасі», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого

статтею 124 КУпАП України.

27. Цивільно-правова відповідальність винного в ДТП водія транспортного засобу «Субару Легасі», державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент ДТП, була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

№ АІ/0665153 страховою компанією ПрАТ «СК «Україна».

28. Відповідно до висновку № 186-14 автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку від 20 серпня 2014 року, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Тойота Кемрі», державний номерний знак НОМЕР_3 , внаслідок ДТП становить

42 393 грн.

29. 09 вересня 2014 року ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Україна» було подано заяву про виплату страхового відшкодування.

30. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17 липня 2019 року ліквідовано юридичну особу ПрАТ «СК «Україна», у зв`язку з банкрутством.

31. 14 листопада 2019 року ОСОБА_1 до МТСБУ подано заяву про виконання зобов`язання за договором страхування, в якій позивач просив МТСБУ відшкодувати шкоду заподіяну майну в розмірі 42 393 грн.

32. 20 червня 2022 року ОСОБА_1 до МТСБУ подано вимогу виконати зобов`язання за договором страхування в повному обсязі, а саме здійснити оплату інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

33. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

34. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

35. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

36. Предметом судового розгляду у цій справі є питання наявності/відсутності підстав для покладання на МТСБУ обов`язку сплати інфляційних втрат, трьох процентів річних на пені у зв`язку з невиконанням страховиком, якого визнано банкрутом та ліквідовано, зобов`язання з виплати страхового відшкодування у встановлений строк.

37. Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

38. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

39. Частина друга статті 625 ЦК України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

40. Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

41. У розглядуваній справі суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про наявність підстав для задоволення позову, врахувавши висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07 вересня 2021 року у справі №910/14293/19, згідно яких МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону

№ 1961-IV) суми трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід`ємною складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.

42. Проте Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 липня 2023 року у справі № 910/16820/21 відступила від вищезазначених висновків, вказавши, що: «…МТСБУ здійснює відшкодування шкоди за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, для виплати за якими у страховика, що ліквідується за рішенням уповноважених законом органів, недостатньо майна, отже, лише гарантує отримання відшкодування постраждалою особою (потерпілим) та не може відповідати за прострочення виконання зобов`язань з виплати страховиком страхового відшкодування за договорами страхування. Натомість, у разі прострочення виконання МТСБУ грошового зобов`язання зі здійснення регламентної виплати у нього виникає передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат та три проценти річних від простроченої суми.

Виходячи зі змісту пункту 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV, за прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика саме він має сплатити пеню, передбачену наведеним положенням, особі, яка має право на таке відшкодування, натомість за прострочення здійснення регламентної виплати з вини МТСБУ пеня нараховується за час такого прострочення і у такому разі Бюро має обов`язок сплатити її…» (пункти 8.59-8.60 вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду).

43. Підстав для ініціювання питання відступлення від вказаних висновків Великої Палати Верховного Суду колегією суддів не встановлено.

44. Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17).

45. Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/16820/21 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 25 липня

2023 року та підлягала врахуванню під час апеляційного перегляду справи, який закінчився 09 листопада 2023 року.

46. Справа № 910/16820/21, з підстав необхідності вирішення виключної правової проблеми була прийнята до розгляду ухвалою Великої Палатою Верховного Суду від 25 січня 2023 року, тобто до ухвалення Дніпровським районним судом м. Києва рішення від 03 березня 2023 року у розглядуваній справі.

47. Сама по собі наявність окремих думок суддів Великої Палати Верховного Суду до постанови від 19 липня 2023 року у справі № 910/16820/21, на що звертав увагу у відзиві представник позивача, не є підставою для неврахування висновків викладених у постанові.

48. Колегія суддів відхиляє доводи відзиву на касаційну скаргу про те, що у цій справі та справі № 910/16820/21 правовідносини не є подібними.

49. Встановлені обставини не дають підстав для висновку про те, що МТСБУ з моменту набуття ним обов`язку із здійснення регламентної виплати допустило прострочення виконання цього зобов`язання.

50. Крім того, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення боргу за договором страхування, розрахованого за період з 08 грудня 2014 року по

02 березня 2018 року, а підставою для нарахування інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені за цей період є невиконання ПрАТ «СК «Україна» (ліквідованим страховиком) зобов`язання з виплати страхового відшкодування у встановлений строк до моменту порушення провадження у справі про банкрутство.

51. За наведених мотивів, відсутні підстави для покладення на МТСБУ обов`язку із відшкодування інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені, нарахованих у зв`язку із невиконанням зобов`язання за договором страхування ліквідованим страховиком, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні положень Закону № 1961-IV.

52. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

53. За змістом статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, що це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважаються неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

54. Враховуючи наведене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

55. Колегія суддів відхиляє викладені у відзиві на касаційну скаргу доводи щодо відсутності підстав для відкриття касаційного провадження.

56. Відкриваючи касаційне провадження у розглядуваній справі, Верховний Суд в ухвалі від 27 лютого 2024 року встановив наявність підстав, передбачених підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

57. Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, передаючи на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 910/16820/21, зокрема вказувала, що справи про стягнення страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів переважно є малозначними, відтак розгляд цієї справи Великою Палатою Верховного Суду сприятиме формуванню єдиної правозастосовчої практики у цих правовідносинах.

58. Тобто метою розгляду Великою Палатою Верховного Суду було, у тому числі, і формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

59. Натомість суд першої інстанції не скористався своїм правом, передбаченим пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України, зупинити провадження у справі до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, а суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 19 липня 2023 року у справі № 910/16820/21, та з посиланням на висновки Верховного Суду, від яких Велика Палата Верховного Суду відступила.

60. Сукупність вказаних обставин вочевидь не могла залишитися поза увагою Верховного Суду при вирішенні питання про наявність передбачених законом підстав для відкриття касаційного провадження у розглядуваній справі.

61. Підстав для закриття касаційного провадження колегією суддів не встановлено.

62. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі

63. Верховним Судом не встановлено необхідності у заслуховуванні пояснень учасників справи, тому клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.

2. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

3. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення боргу за договором страхування відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович