Ухвала

17 липня 2019 року

м. Київ

справа № 536/1841/15-ц

провадження № 61-24402св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Петрова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",

відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 18 січня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд" (далі - ТОВ "МЖК Житлобуд") про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 26 грудня 2008 року між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (далі - ПАТ "Кредитпромбанк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 31/36/08-НПБ, згідно з умовами якого останній отримав кредит в розмірі 593 826,00 грн з розрахунку 27,50 % річних за користування кредитом строком з 26 грудня 2008 року до 25 червня 2024 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 26 червня 2013 року ПАТ "Кредитпромбанк" передало (відступило) ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами. Таким чином, ПАТ "Дельта Банк" набуло статус нового кредитора та права вимоги за цим кредитним договором.

Відповідно до договору поруки № 31/36/П01/08-НПБ, укладеного 26 грудня 2008 року між ПАТ "Кредитпромбанк" та ТОВ "МЖК Житлобуд", поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором від 26 грудня 2008 року № 31/36/08-НПБ.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, внаслідок чого станом на 24 липня 2015 року утворилася заборгованість в сумі 1 874 590,98 грн, з яких: 590 633,39 грн - заборгованість за тілом кредиту, 632 349,16 грн - заборгованість за процентами, 617 904,52 грн - заборгованість за пенею, 3 % від простроченої заборгованості за тілом кредиту - 17 719,00 грн, 3 % від простроченої суми заборгованості за відсотками - 15 984,91 грн.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що є заочне рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 02 серпня 2011 року, яке не скасовано і набрало законної сили, тому вимоги в частині стягнення основної суми боргу, процентів та пені в сумі 1 157 455,63 грн задоволенню не підлягають.

Стосовно решти суми (проценти та пеня за вирахуванням вказаного у рішенні суду від 02 серпня 2011 року) суд першої інстанції, виходячи із правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 21 вересня 2016 року у справі № 6-2739цс15 про те, що сама по собі наявність судового рішення не припиняє обов'язку боржника та поручителя, тобто відповідачів по справі від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання і не позбавляє позивача права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору, врахував, що додатковою угодою від 03 лютого 2011 року № 2 до кредитного договору від 26 грудня 2008 року № 31/36/08-НПБ, укладеною між ОСОБА_1 та ПАТ "Кредитпромбанк", визначено конкретний строк виконання зобов'язання (повного погашення заборгованості за кредитом та процентами) - 03 лютого 2011 року, тому з урахуванням положень частини 5 статті 261, статті 559 ЦК України позивач пропустив позовну давність для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 18 січня 2017 року рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17 листопада 2016 року в частині відмови у задоволення позову ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "МЖК Житлобуд" скасовано, провадження у цій частині закрито. У решті рішення залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції в частині позову до ОСОБА_1 мотивована тим, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін та надав їм належну правову оцінку.

Ухвала суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження у справі мотивована тим, що місцевим судом порушено вимоги процесуального закону, а саме вирішено спір між юридичними особами, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2017 року справу призначено до розгляду.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу 06 червня 2019 року передано судді Петрову Є. В.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи рішення про відмову у позові до ОСОБА_1, завдано шкоди майновим інтересам ПАТ "Дельта Банк", який перебуває у стадії ліквідації.

Щодо закриття провадження у справі у частині позову до ТОВ "МЖК Житлобуд", суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки цей позов має бути розглянутий за правилами цивільного судочинства.

У квітні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу відхилити, ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Частиною 1 статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Таким чином, оскільки у цій справі оскаржується ухвала суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил суб'єктної юрисдикції, а наведені заявником доводи містять ознаки, які згідно зі статтею 403 ЦПК України є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд" передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Петров

Судді: А. І. Грушицький

А. А. Калараш

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк