Ухвала

15 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 161/12771/15-ц

провадження № 61-32778св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Крата В. І., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_3,

відповідач - приватне акціонерне товариство "Вена-Л",

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 лютого 2017 року у складі судді Олексюка А. В. та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 16 травня 2017 року у складі колегії суддів: Матвійчук Л. В., Осіпука В. В., Федонюк С. Ю., на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 лютого 2017 року у складі судді Олексюка А. В. та рішення апеляційного суду Волинської області від 26 травня 2017 року у складі колегії суддів: Матвійчук Л.

В., Осіпука В. В., Федонюк С. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути солідарно з приватного акціонерного товариства "Вена-Л" (далі - ПрАТ "Вена-Л") та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 23 листопада 2007 року № 98/07-497 у сумі 225 558 грн 08 коп., посилаючись на неналежне виконання позичальником (ПрАТ "Вена-Л") своїх зобов'язань.

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 подала до суду зустрічний позов про припинення поруки за договором поруки від 23 листопада 2007 року № 71/07-497, укладеним між нею та акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк". Свої вимоги обґрунтовувала тим, що перебіг шестимісячного строку для пред'явлення банком вимог до поручителя розпочався 23 листопада 2008 року та закінчився 23 квітня 2009 року. У вказаний період банк у будь-якій формі не направив їй вимог про погашення боргу позичальника за кредитним договором.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 16 травня 2017 року, провадження у справі за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ПрАТ "Вена-Л" закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Закриваючи провадження у справі в указаній частині, суди дійшли висновку про те, що спір між ПАТ "Дельта Банк" і ПрАТ "Вена-Л" про стягнення заборгованості підсудний господарському суду.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 лютого 2017 року у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано припиненою поруку ОСОБА_3 за договором поруки від 23 листопада 2007 року № 71/07-497, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 26 травня 2017 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ПАТ "Дельта Банк". Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 23 листопада 2007 року № 98/07-497 за період із 21 жовтня 2008 року до 24 липня 2015 року у сумі 130 502 грн 69 коп. В іншій частині позову ПАТ "Дельта Банк" відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, ПАТ "Дельта Банк" оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 16 травня 2017 року, його представник, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані ухвали та направити справу в частині його позову до ПрАТ "Вена-Л" до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заявник вважає, що суди дійшли помилкового висновку про те, що спір у вказаній частині підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, оскільки в даному випадку має місце вимога про солідарне стягнення кредитної заборгованості з відповідачів - фізичної та юридичної осіб, яка повинна бути розглянута в порядку, визначеному ЦПК України. Окремий розгляд цих вимог до кожного з відповідачів є неможливим.

У касаційній скарзі на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 лютого 2017 року та рішення апеляційного суду Волинської області від 26 травня 2017 року, представник банку, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати ці рішення в частині відмови у стягненні з ОСОБА_3 на його користь кредитної заборгованості у розмірі 84 363
грн 74 коп. та направити справу у зазначеній частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки одна з касаційних скарг містить доводи щодо порушення судами правил предметної юрисдикції.

Керуючись частиною шостою статті 403, частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства "Вена-Л" про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про припинення поруки передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:Н. О. Антоненко В. І. Журавель В. І. Крат В. П.

Курило