Історія справи

Ухвала КГС ВП від 06.04.2021 року у справі №911/1345/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/1345/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

за участю представників сторін:

прокуратури - Гребеник І. А.,

позивачів - Голуб О. В.,

відповідача - Золотарьової М. К.,

третьої особи - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Надра-Сервіс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 (судді:

Мальченко А. О. - головуючий, Агрикова О. В., Чорногуз М. Г. ) і рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2020 (суддя Христенко О. О.) у справі

за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації та Бирюківської сільської ради Рокитнянського району Київської області

до Приватного підприємства "Надра-Сервіс",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Рокитнянська районна державна адміністрація Київської області,

про стягнення 1 225 711,56 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У травні 2019 року заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - Київська облдержадміністрація) та Бирюківської сільської ради Рокитнянського району Київської області (далі - Бирюківська сільрада) до Приватного підприємства "Надра-Сервіс" (далі - ПП "Надра-Сервіс") про стягнення 1 225 711,56 грн збитків, заподіяних внаслідок використання земельної ділянки, кадастровий номер 3223780500:03:005:0006 площею 9,2000 га, розташованої на території Бирюківської сільради (за межами населеного пункту) без правовстановлюючих документів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно з розпорядженням Київської облдержадміністрації від 19.11.2015 № 432 в оренду ПП "Надра-Сервіс" було надано земельну ділянку, кадастровий номер 3223780500:03:005:0006, площею 9,2000 га для розміщення піщаного кар'єру на термін дії спеціального дозволу на користування надрами від 14.01.2010 № 5101 із розміром річної орендної плати 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Проте ПП "Надра-Сервіс" з
01.08.2016 по 11.09.2017 здійснювало свою господарську діяльність на вказаній земельній ділянці без оформлення документа, що посвідчує його право на користування земельною ділянкою на умовах оренди, отримуючи прибуток від її використання, та не сплачувало плату за використання такої земельної ділянки, чим спричинило неодержання позивачем доходів у виді орендної плати за зазначений період у сумі 1 225 711,56 грн. Договір оренди спірної земельної ділянки відповідач уклав з Київською облдержадміністрацією лише 11.09.2017.

1.2. ПП "Надра-Сервіс" у відзиві на позов проти його задоволення заперечило, просило позов залишити без задоволення, наголошуючи, зокрема, на тому, що позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку збитків, завданих внаслідок неодержання доходів за час тимчасового використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів; прокурор не довів, що відповідач використовував спірну земельну ділянку саме у розмірі, зазначеному у позові, а також не надав доказів встановлення Бирюківською сільрадою будь-яких ставок орендної плати за земельні ділянки; упродовж 2015-2018 років відповідач неодноразово звертався до Київської облдержадміністрації із клопотаннями про зменшення розміру орендної плати з 12 % нормативної грошової оцінки до економічно обґрунтованого рівня і Київська облдержадміністрація визнала обґрунтованими доводи відповідача, оскільки згідно з розпорядженням від 03.05.2018 № 286 внесла зміни до свого розпорядження від 19.11.2015 № 432 та змінила розмір орендної плати з 12 % на 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 18.12.2020 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ПП "Надра-Сервіс" на користь місцевого бюджету Бирюківської сільради 1 225 711,56 грн.

Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач з 01.08.2016 по 11.09.2017, тобто у період, заявлений прокурором, без оформлення правовстановлюючих документів на землю користувався спірною земельною ділянкою, проте плати за таке користування не вносив, що за висновком суду є підставою для стягнення з відповідача 1 225 711,56 грн безпідставно збережених коштів у виді несплаченої орендної плати на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства про відшкодування шкоди (збитків), адже до моменту оформлення відповідачем права оренди земельної ділянки (укладення договору оренди та його державної реєстрації), відносини з фактичного користування земельною ділянкою та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Водночас, здійснивши власний розрахунок суми орендної плати за період із 01.08.2016 по 11.09.2017, суд встановив, що її розмір становить 1 486 451,29 грн, однак, враховуючи, що прокурор заявив до стягнення 1 225 711,56 грн, суд, не виходячи за межі позовних вимог, задовольнив позов в межах заявлених вимог. Крім того, місцевий господарський суд визнав обґрунтованими підстави представництва прокурором інтересів держави в суді.

2.2. Згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від
24.02.2021 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із ухваленими у справі судовими рішеннями, ПП "Надра-Сервіс" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 та залишити позов без розгляду.

Скаржник аргументує подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України щодо застосування судом апеляційної інстанції положень частин 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 53 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18, від 15.12.2020 у справі № 904/82/19, від 16.12.2020 у справі № 909/760/19 стосовно представництва прокурором інтересів держави в суді, а також щодо застосування судом апеляційної інстанції положень статті 1212 Цивільного кодексу України, статті 206 Земельного кодексу України без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від
11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 10.04.2019 у справі № 904/3714/18, від
11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 11.06.2019 у справі № 922/551/18, від
01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від
21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від
12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, а також постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від
07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14. Зокрема, скаржник вважає, що під час вирішення цього спору, серед іншого, мало би бути з'ясовано власника спірної земельної ділянки, на користь якого повертаються кошти, а також чи дотримано порядок нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

3.2. Київська облдержадміністрація подала відзив на касаційну скаргу.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

4.2. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, згідно з розпорядженням Київської облдержадміністрації "Про надання в оренду земельної ділянки ПП "Надра-Сервіс" від 19.11.2015 № 432 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення ПП "Надра-Сервіс" в оренду земельної ділянки, розташованої на території Бирюківської сільради для розміщення піщаного кар'єру площею 9,2000 га; надано зазначеному підприємству земельну ділянку площею 9,2000 га (кадастровий номер 3223780500:03:005:0006) в оренду на термін дії спеціального дозволу на користування надрами від 14.01.2010 № 5101 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами з метою розміщення піщаного кар'єру (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення) на території Бирюківської сільради (за межами населеного пункту); встановлено річну орендну плату - 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; зобов'язано ПП "Надра-Сервіс" приступити до використання зазначеної земельної ділянки після підписання договору оренди та його реєстрації. Водночас цим розпорядженням доручено Рокитнянській районній державній адміністрації (далі - Рокитнянська райдержадміністрація) від імені Київської облдержадміністрації у встановленому законодавством порядку укласти з ПП "Надра-Сервіс" договір оренди земельної ділянки. Зазначене розпорядження чинне, доказів його оскарження до суду не надано.

Суди також установили, що Рокитнянська райдержадміністрація зверталася до відповідача з листами від 30.06.2016 № 06-40/1902, від 16.08.2017 № 06-40/2413 щодо необхідності термінового укладення договору оренди спірної земельної ділянки, наданої відповідачеві для розміщення піщаного кар'єру на території Бирюківської сільради на підставі розпорядження Київської облдержадміністрації від 19.11.2015 № 432.

У листі від 07.07.2016 № 35 відповідач повідомив Рокитнянську райдержадміністрацію про запланований розгляд Київською облдержадміністрацією клопотання відповідача про зменшення ставки орендної плати з 12 % до економічно обґрунтованої, а тому запевнив про можливість укладання договору за результатами розгляду його клопотання Київською облдержадміністрацією.

Департамент містобудування та архітектури Київської облдержадміністрації у листі від 06.06.2016 № 01.43/1118 відмовив у перегляді розміру орендної плати з підстав використання відповідачем земельної ділянки без укладення договору оренди та отримання останнім прибутку від такого використання.

У листі від 09.11.2016 № 45 відповідач знову звернувся до Київської облдержадміністрації із заявою про перегляд відсоткової ставки орендної плати, обґрунтовуючи неможливість сплати орендної плати у розмірі, передбаченому розпорядженням позивача, та про зменшення річної ставки орендної плати з 12 % до максимально можливої відсоткової ставки згідно з законодавством, що дозволить підприємству здійснювати господарську діяльність.

Разом з тим, 11.09.2017 на підставі розпорядження Київської облдержадміністрації від 19.11.2015 № 432 між Київською облдержадміністрацією, від імені якої діє Рокитнянська райдержадміністрація (орендодавець) і ПП "Надра-Сервіс" (орендар) було укладено договір оренди землі № 07-21/01-17, за умовами якого орендар надає, а орендодавець приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, пов'язаними з користуванням надрами, з метою розміщення піщаного кар'єру, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Бирюківської сільради (пункт 1 зазначеного договору).

Відповідно до пункту 2 цього договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,2000 га (з них: під відпрацьовані розробки та кар'єри, закриті шахти, відвали, терикони, які не експлуатують - 3,8128 га, піски, включаючи пляжі - 5,3872 га). Кадастровий номер земельної ділянки 3223780500:03:005:0006.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 11 369 747,58 грн (пункт 5 договору).

Згідно з пунктом 8 договору його укладено на термін дії спеціального дозволу на користування надрами від 14.01.2010 № 5101 (до 14.01.2030).

Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься відповідачем у грошовій формі та в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме 1 364 369,71 грн в рік. Орендна плата вноситься щомісячно упродовж 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (календарного) місяця на відповідний рахунок Бирюківської сільради.

Згідно з актом прийому-передачі від 11.09.2017 передано в оренду відповідачеві земельну ділянку кадастровий номер 3223780500:03:005:0006 площею 9,2000 га відповідно до договору оренди від 11.09.2017 № 07-21/01-17.

Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що підтверджується витягом із зазначеного реєстру, наявного в матеріалах справи.

Відповідач (лист від 23.01.2018 № 5) звертався до Київської облдержадміністрації з економічним обґрунтуванням неможливості сплати відповідачем орендної плати у розмірі, передбаченому розпорядженням позивача, та про зменшення річної ставки орендної плати з 12 % до 4 %.

Згідно з розпорядженням Київської облдержадміністрації "Про внесення змін до розпорядження голови Київської облдержадміністрації від 19.11.2015 № 432" від
03.05.2018 № 286 внесено зміни до пункту 3 розпорядження голови Київської облдержадміністрації від 19.11.2015 № 432 "Про надання в оренду земельної ділянки ПП "Надра-Сервіс", шляхом заміни цифр "12 %" цифрами "4 %"; доручено Рокитнянській райдержадміністрації від імені Київської облдержадміністрації укласти додаткову угоду про внесення змін до договору оренду земельної ділянки, укладеного з ПП "Надра-Сервіс", визначивши розмір орендної плати на підставі вказаного розпорядження та витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

07.05.2018 між Київською облдержадміністрацією від імені якої діє Рокитнянська райдержадміністрація (орендодавець) і ПП "Надра-Сервіс" (орендар) було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 11.09.2017 № 07-21/01-17, якою пункт 9 договору викладено в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме 454 789,90 грн в рік".

Бирюківська сільрада у листах від 05.11.2018 № 178, від 08.11.2018 № 180 повідомила, що від відповідача за користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3223780500:03:005:0006, площею 9,2000 га до бюджету Бирюківської сільради кошти за період із 19.11.2015 по 11.09.2017 не надходили, водночас у листах зазначено, що в цей період підприємницька діяльність відповідача здійснювалась, однак обставин того чи у повному обсязі використовувалась дана земельна ділянка сільраді не відомо.

Комісією з визначення та нарахування збитків за фактичне використання земельних ділянок Рокитнянської райдержадміністрації проведено розрахунок збитків, заподіяних ПП "Надра-Сервіс" Бирюківській сільраді, у зв'язку з тимчасовим зайняттям (використанням) земельної ділянки за період часу з 01.08.2016 (дата направлення Рокитнянською райдержадміністрацією листа відповідачу про необхідність укладення договору оренди) по 11.09.2017 (дата укладення договору оренди).

Згідно з актом комісії від 28.12.2018, затвердженого розпорядженням Рокитнянської райдержадміністрації від 28.12.2018 № 440, відповідачеві нараховано збитки у сумі 1 225 711,56 грн.

4.3. Предметом позову у цій справі є вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави в особі Київської облдержадміністрації та Бирюківської сільради, до ПП "Надра-Сервіс" про стягнення 1 225 711,56 грн збитків, заподіяних внаслідок використання земельної ділянки, кадастровий номер undefined площею 9,2000 га, розташованої на території Бирюківської сільради (за межами населеного пункту) без правовстановлюючих документів.

У позові прокурор зазначив, що звернення із цим позовом спрямоване на захист інтересів держави, оскільки прокурор має на меті відшкодування збитків, завданих державі внаслідок неодержання місцевим бюджетом доходів у зв'язку із зайняттям земельної ділянки ПП "Надра-Сервіс" без укладення договору оренду та без внесення плати за користування землею; визначив, що позов подано в інтересах держави в особі Київської облдержадміністрації та Бирюківської сільради - органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, які дієвих заходів щодо стягнення спірних збитків не вжили.

4.4. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень частин 3, 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Разом із тим у розумінні положень пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежним чином.

"Нездійснення захисту" має прояв у пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від
25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від
18.08.2020 у справі № 914/1844/18, від 08.12.2020 у справі № 908/1664/19.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов'язаний дослідити чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 40).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43)".

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій послалися на доведення і підтвердження прокурором підстав звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської облдержадміністрації і Бирюківської сільради та зазначили про повідомлення прокурором у листах від 11.05.2019 позивачів про намір здійснювати представництво інтересів держави шляхом подачі відповідного позову до суду.

Водночас обставини щодо дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

З огляду на зазначене суди мали надати належну оцінку наведеним у позовній заяві аргументам прокурора стосовно дотримання ним у наведеному випадку процедури попереднього повідомлення позивачів (Київської облдержадміністрації і Бирюківської сільради) про намір звернутися до суду у спірних правовідносинах та перевірити їх у тому числі на предмет спливу розумного строку після отримання такого повідомлення, упродовж якого компетентний орган не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, як критерію для кваліфікації невжиття відповідних заходів, як бездіяльності уповноваженого органу в контексті положень частин 3, 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частин 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (зокрема, у пунктах 40,43).

Проте, як свідчить зміст оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції (як і суд першої інстанції) під час вирішення питання щодо дотримання прокурором процедури, передбаченої у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", наведене не врахував; залишив поза увагою те, що зазначені листи прокурора датовані
11.05.2019, натомість позов (від 20.05.2019 № 36-03-458вих-19) до господарського суду прокурором подано 24.05.2019 (згідно з відміткою поштового відділення), судом отримано 28.05.2019 (згідно зі штампом суду на позовній заяві), що свідчить про те, що суди попередніх інстанцій залишили без належної оцінки та дослідження обставини дотримання прокурором положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення осіб, визначених позивачами, при зверненні з цим позовом до суду, а також обставини наявності/відсутності бездіяльності компетентного органу, в особі якого заявлено позов, виходячи із того, що така бездіяльність має місце у разі, якщо компетентний орган упродовж розумного строку після отримання повідомлення не звернувся до суду з позовом в інтересах держави; причин, які перешкоджали захисту інтересів держави належним суб'єктом, та які є підставами для звернення прокурора з відповідним позовом до суду, належним чином не з'ясували.

Водночас навівши застереження про те, що Київській облдержадміністрації ще з 2018 року було відомо про порушення її прав та законних інтересів, утім не вчинено дій щодо їх захисту, з посиланням при цьому на лист прокуратури від
12.03.2018, адресований в. о. Рокитнянської райдержадміністрації, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що зазначений орган - Рокитнянська райдержадміністрація не визначалася прокурором як особа, в чиїх інтересах подано цей позов, та, відповідно не є позивачем у цій справі.

За обставин неналежного дослідження наявності підстав звернення прокурора до суду з відповідним позовом висновки судів про задоволення позову є передчасними.

З урахуванням наведеного підтвердилася наявність підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (зокрема щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в суді).

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.3. Ураховуючи наведене, зважаючи на межі повноважень суду касаційної інстанції, ухвалені у справі рішення та постанову судів попередніх інстанцій необхідно скасувати, а касаційну скаргу - задовольнити.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Надра-Сервіс" задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 і рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2020 у справі № 911/1345/19 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак