Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/30902/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 (Суддя Грєхова О. А.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 (Головуючий суддя - Іоннікова І. А., судді Корсакова Г. В., Тарасенко К. В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Інвекс Телеком" до Державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвестспецкомплекс" про стягнення 526872,22 грн.,

Короткий зміст позовних вимог

1. 04.12.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Інвекс Телеком" (далі - Позивач, Підрядник) звернулось до Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної Ради України (далі - Відповідач, Генпідрядник) з позовом про стягнення коштів у розмірі 284917,32 грн. основної суми боргу, 223571,88 грн. інфляції, 18383,02 грн. 3 % річних, 7903,09 грн. судового збору, всього 534775,31 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем не виконано у повному обсязі зобов'язання з оплати винагороди за виконані роботи згідно з контрактом № 5/2013 від 07.08.2013 (далі - Контракт), внаслідок чого у Відповідача утворилась заборгованість у сумі 284917,32 грн., що також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 2014 рік, підписаним сторонами та скріпленим їх печатками. Керуючись статтею 7 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в редакції, чинній до 15.12.2017, Позивач звертався до Відповідача з претензією № 1119/1 від 19.11.2014 про сплату заборгованості, відповіді на яку станом на час звернення з цим позовом не отримав. Також відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) Позивачем нараховано на вказану суму заборгованості суми інфляційних та 3 % річних.

2. Справа розглядалась судами неодноразово. Постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2016 скасовані прийняті у справі судові рішення першої та апеляційної інстанції, справу направлено для нового розгляду до суду першої інстанції.

3. 17.03.2017 Позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з Відповідача на свою користь основний борг у сумі 284917,32 грн., інфляційне збільшення суми боргу - 274421,77 грн., 3 % річних у сумі 30162,02 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість у розмірі 284917, 32 грн., 3 % річних в розмірі 30021, 67 грн., інфляційні втрати в розмірі 274421,77 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вказане рішення залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018.

Прийняті у справі судові рішення мотивовані тим, що акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 та № 2 від 30.08.2013 на загальну суму 343504,94 грн., а також довідка про вартість виконання будівельних робіт за серпень 2015 року підписані без будь-яких зауважень з боку Відповідача, що свідчить про прийняття ним виконаних робіт без претензій щодо їх якості, обсягів і вартості, та виникнення у нього обов'язку щодо їх оплати. Таким чином оскільки будь-яких доказів на підтвердження неналежного виконання підрядником робіт, матеріали справи не містять, як і не містять доказів на підтвердження звернення Генпідрядника до Підрядника із листами про розірвання Контракту, посилання Відповідача на неналежне виконання Підрядником робіт визнані судами необґрунтованими. Враховуючи встановлений факт прострочення виконання Відповідачем зобов'язання з оплати вартості робіт за Контрактом, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3 % річних та інфляційних задоволені частково на суму 274421,77 грн. та 30021,67 грн. відповідно, як такі, що за перерахунком судів розраховані арифметично правильно, відповідно до вимог закону та положень Контракту, оскільки при здійсненні розрахунку Позивачем не було враховано пункт 5.4 Контракту, за яким оплата здійснюється протягом 10 банківських днів, а не календарних.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 09.02.2018 Відповідач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

6. 10.04.2018 Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити прийняті у справі рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Судами обох інстанцій не враховано положення пункту 4.1 Контракту, яким визначено, що роботи згідно з Контрактом мають бути виконані до кінця 2013 року. Також не враховано положення пункту 12.5 Контракту, згідно з яким роботи. виконані з порушеннями, вважаються не виконаними та підлягають прийманню та оплаті тільки при усуненні порушень.

8. Суди необґрунтовано не взяли до уваги, що Контракт був підписаний сторонами 07.08.2013, цього ж місяця був підписаний акт прийому-передачі за серпень 2013 року, після підписання якого проміжні акти сторонами не підписувалися.

9. Судами попередніх інстанцій не враховано та не надано належної правової оцінки тому факту, що додані позивачем до матеріалів справи документи не доводять факт використання робіт Позивача на об'єкті у серпні 2013 року, оскільки були придбані вже після підписання актів, що фактично доводить факт невиконання Позивачем робіт.

10. 19.12.2013 Позивач направив Відповідачу лист № 1219/2, у якому фактично визнав неналежне виконання своїх зобов'язань за Контрактом. На нараді, яка відбулась 16.12.2013 в приміщенні Генеральної прокуратури України Генпідрядником було оголошено про припинення договірних відносин з Підрядником, таким чином Генпідрядник відмовився в односторонньому порядку від контракту за два тижні до закінчення роботи, що підтверджувало зрив строків виконання робіт на об'єкті в цілому з вини Підрядника на підставі статті 849 ЦК України.

11. Суди не надали належної оцінки тій обставині, що за умовами пунктів 5.1, 10.3, 12.4, 12.5, 14.2 Контракту Позивач може розраховувати на повну оплату виконаних робіт лише у разі належного виконання ним взятих на себе зобов'язань, які останній порушив щодо якості та строків виконання робіт, у зв'язку з чим Відповідач мав терміново запросити до виконання робіт сторонніх осіб.

12. Незазначення в рішенні суду першої інстанції розрахунку сум 3 % річних та інфляційних унеможливлює перевірку правильності їх нарахування та є порушенням статті 84 ГПК України.

13. Судом апеляційної інстанції безпідставно відхилено клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, а також судом не враховано факту кримінального розслідування з приводу службового підроблення актів приймання виконаних будівельних робіт.

14. Рішення господарського суду прийняте з порушенням основних принципів господарського судочинства зокрема законності, всебічності, повноти, об'єктивності розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування відповідно до статті 311 ГПК України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

15. Судами першої та апеляційної інстанції визначено, що встановлення пунктами 5.1 та 5.4 Контракту залежності виконання Відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт від наявності надходження коштів замовника суперечить приписам статті 617 ЦК України, виходячи зі змісту якої випадкові обставини недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника чи відсутність у боржника необхідних коштів не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446 та постанові Вищого господарського суду України від 03.12.2012 у справі № 5011-16/4107-2012).

16. Судами встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору Позивачем виконані роботи на загальну суму 343504,94 грн., однак зобов'язання зі сплати вказаної суми, строк виконання якого настав, Відповідачем не виконані. Будь-яких актів та листів, які б свідчили про неякісно виконані Підрядником роботи та про наявність недоліків у виконаних роботах матеріали справи не містять.

Позиція Верховного Суду

17. Суд не приймає до уваги посилання Скаржника (пункт 8) на неврахування та ненадання оцінки тій обставині, що додані Позивачем до матеріалів справи документи не доводять використання робіт Позивача на об'єкті у серпні 2013 року, оскільки в силу приписів частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Тому розгляд доводів, які стосуються недоведеності певних обставин справи на підставі поданих доказів, не є компетенцією суду касаційної інстанції.

18. Суд відхиляє доводи Скаржника (пункт 12) про безпідставне відхилення апеляційним судом клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, а також неврахування факту кримінального розслідування, оскільки вказане клопотання та клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду кримінального провадження № 12017100060003342 (11.07.2017 до ЄДР Печерським управлінням поліції міста Києва були внесені відомості про кримінальне правопорушення з приводу службового підроблення актів виконаних робіт за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України) відхилені апеляційним господарським судом, враховуючи, що з цими клопотаннями Відповідач не звертався до суду першої інстанції та не надав доказів неможливості звернення до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. При цьому у касаційній скарзі Скаржник не наводить мотивів для обґрунтування посилання на неправомірність відмови суду в задоволенні вказаних клопотань.

19. Посилання Скаржника (пункт 11) на те, що незазначення в рішенні суду першої інстанції розрахунку сум 3 % річних та інфляційних унеможливлює перевірку правильності їх нарахування та є порушенням статті 84 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) необґрунтовані, а тому не приймаються до уваги Судом. Разом з цим у разі незгоди з нарахованими до стягнення сумами 3 % річних та інфляційних Скаржник не був позбавлений можливості, оскаржуючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, навести свій розрахунок зазначених сум.

Щодо наслідків відсутності заяви про недоліки або відступи від умов договору підряду

20. Відповідно до статті 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. За положеннями статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Як встановлено судами, пунктом 12.4 Контракту сторони погодили, що виявлені в процесі перевірок і випробувань неякісні роботи підлягають виправленню, неякісні матеріали - заміні. Підрядник зобов'язаний усувати недоліки в роботах, матеріалах, устаткуванні, виявлені генпідрядником, відповідними державними органами, архітектурним наглядом в строки, визначені актами перевірок, вказівок та приписів, та інформувати генпідрядника про це. Підрядник за запитом генпідрядника надає необхідну йому інформацію позачергово. У випадку невиконання цих вимог підрядником у встановлені актами строки, генпідрядник може залучати для виправлення неякісно виконаних робіт іншого виконавця. При цьому згідно з умовами пункту 14.2 Контракту якщо при прийманні робіт будуть виявлені суттєві недоробки та недоліки, що виникли з вини підрядника, генпідрядник не підписує акт і затримує оплату робіт, виконаних з порушенням. На виявлені при прийманні робіт суттєві недоліки та недоробки, що виникли з вини підрядника, складається акт з участю представників сторін. При відмові підрядника від складання такого акта, до складання акта залучаються представники Держархбудконтролю. Отже сторони у Контракті погодили порядок вчинення дій у разі виявлення недоліків у роботі підрядника або відступів від умов Контракту. Водночас, встановлено відсутність у матеріалах справи актів, які б свідчили про виконання робіт Підрядником з порушенням. Акти приймання виконаних будівельних робіт, а також довідка про вартість виконаних будівельних робіт підписані без будь-яких зауважень з боку Відповідача. Наявні в матеріалах справи акти огляду прихованих робіт підписані уповноваженими представниками замовника, генпідрядника та підрядника без зауважень.

За наведених обставин, враховуючи наведені приписи законодавства та умови Контракту, посилання Відповідача на недоліки виконаних Підрядником робіт непідтверджені, а встановлені у справі обставини свідчить про прийняття останнім виконаних робіт без претензій щодо їх якості, обсягів і вартості, та відповідно виникнення обов'язку з оплати їх вартості, у зв'язку з чим безпідставними є доводи Скаржника (пункти 6, 10) про неврахування судами умов пунктів 4.1, 12.5 Контракту, а також пунктів 5.1, 10.3, 12.4, 14.2 Контракту за змістом яких Позивач може розраховувати на повну оплату виконаних робіт лише у разі належного виконання ним робіт, а роботи, виконані з порушеннями, вважаються не виконаними та підлягають прийманню та оплаті тільки після усунення порушень. При цьому та обставина, на яку посилається Скаржник в касаційній скарзі (пункт 7), що Контракт був підписаний сторонами 07.08.2013 і цього ж місяця підписаний акт прийому-передачі за серпень 2013 року, після підписання якого проміжні акти не підписувались, що, на думку Скаржника, не прийнято до уваги судами, зазначених обставин не спростовує та не є підставою для звільнення Відповідача від обов'язку сплатити вартість виконаних за Контрактом робіт, які прийняті останнім.

Щодо права відмовитися від договору підряду

21. Суд також відхиляє посилання Скаржника (пункт 9) на те, що Генпідрядник відмовився в односторонньому порядку від Контракту, що підтверджує зрив строків виконання робіт на об'єкті в цілому з вини Підрядника на підставі статті 849 ЦК України, з огляду на таке. Відповідно до приписів вказаної норми замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Предметом цього спору є вимога про стягнення боргу з вартості виконаних Позивачем робіт за Контрактом, прийнятих Відповідачем без зауважень, про що свідчать підписані сторонами акти прийняття виконаних робіт № 1 та № 2. зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт за якими належним чином не виконані Відповідачем, що не спростовано останнім, в той час як судами не встановлено, а матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження неналежного виконання Підрядником робіт, а також доказів звернення Генпідрядника до Підрядника із листами про розірвання Контракту відповідно до положень Закону та умов Контракту, що спростовує посилання Відповідача на неналежне виконання Підрядником робіт, та відповідно залучення до виконання робіт, які прийняті останнім без зауважень, третьої особи.

22. Враховуючи наведене, доводи Скаржника (пункт 14) про те, що рішення господарського суду прийняте з порушенням основних принципів господарського судочинства, немотивовані та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в касаційному порядку.

23. За таких обставин відсутні підстави для зміни чи скасування рішення та постанови місцевого та апеляційного господарських судів.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 910/30902/15 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак