Історія справи

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 910/2038/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 (у складі колегії суддів: Хрипун О.О. (головуючий), Тищенко А.І., Іоннікова І.А.)

у справі № 910/2038/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Вікторія"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль",

про стягнення 133 448,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Приватне акціонерне товариство "Вікторія" (далі - ПрАТ "Вікторія") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - ПрАТ "СК "Українська страхова група") про стягнення страхового відшкодування у сумі 133 448,00 грн за договором добровільного страхування заставного майна від 22.09.2015 № 12-1501-15-00015 (далі - Договір страхування).

Позов обґрунтовано тим, що 01.09.2016 внаслідок стихійного явища (осідання ґрунту) було пошкоджено обладнання (вініфікатори), застраховане за Договором страхування. Відповідно до умов цього Договору зазначені обставини є страховим випадком, факт настання якого підтверджується довідкою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - ГУ ДСНС України в Одеській області) від 05.09.2016 № 08/4623/08.

01.09.2016 ПрАТ "Вікторія" звернулося до ПрАТ "СК "Українська страхова група" (страховик за Договором страхування) із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, проте відповідач відмовив у такій виплаті, посилаючись на відсутність підстав для визнання зазначеної події страховим випадком.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2017 (суддя Літвінова М.Є.) у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов такого висновку у зв'язку з недоведеністю порушення прав позивача, що зумовлено невиконанням останнім зобов'язань за Договором страхування з надання страховику документів, які підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ПрАТ "СК "Українська страхова група" на користь ПрАТ "Вікторія" страхове відшкодування у сумі 133 448,00 грн, витрати зі сплати судового збору: за подання позовної заяви в сумі 2 001,72 грн, за подання апеляційної скарги в сумі 2 201,89 грн.

Апеляційний суд, застосувавши до спірних правовідносин положення статей 988, 989, 990, 991 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статей 9, 20, 25, 26 Закону України "Про страхування", Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", дійшов висновку, що позивачем належними і допустимими доказами доведено факт настання страхового випадку, виконання страхувальником умов Договору страхування щодо надання страховику відповідних документів на підтвердження цього факту та наявність правових підстав для виплати страхового відшкодування. Натомість відповідачем не надано суду доказів належного виконання передбачених імперативними нормами ЦК і Закону України "Про страхування" обов'язків страховика, а також не спростовано правильності розрахунку сум страхового відшкодування.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у грудні 2017 року ПрАТ "СК "Українська страхова група" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2017, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2017 залишити в силі.

Касаційну скаргу ПрАТ "СК "Українська страхова група" обґрунтовує неповним з'ясуванням апеляційним судом фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення, зокрема:

- судом не надано належної оцінки тій обставині, що позивачем як страхувальником не виконано, передбаченого умовами Договору страхування, обов'язку щодо подання страховику довідки компетентних органів з інформацією щодо дати, місця та фізичних параметрів стихійного явища, що дає підстави вважати подію страховим випадком, настання і наслідки якого передбачають виплату страхового відшкодування;

- апеляційний суд при вирішенні спору безпідставно послався на норми ЦК і Закону України "Про страхування" та не врахував, що саме умови Договору страхування та їх належне виконання страхувальником дають страховику можливість встановити факт, причини та наслідки страхового випадку;

- інші доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться до недоведеності позивачем факту настання страхового випадку та неправильного розрахунку "ймовірного" страхового відшкодування, у зв'язку з чим, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

ПрАТ "Вікторія" у відзиві на касаційну скаргу вважає її необґрунтованою, а постанову суду апеляційної інстанції просить залишити без змін та вказує про правильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") не скористалося наданим процесуальним законом правом подати відзив на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 22.09.2015 між ПрАТ "СК "Українська страхова група" (страховик) і ПрАТ "Вікторія" (страхувальник) укладено Договір страхування, за умовами якого страхувальник передає, а страховик приймає на страхування майно (обладнання), згідно з Додатком № 1, передане в заставу за договором застави від 25.08.2011 № 12/42-1/702; вигодонабувачем визначено ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в частині і до моменту погашення заборгованості страхувальника за договором кредиту.

Предметом Договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном зазначеним у розділі 1 цього Договору. Згідно з Додатком № 1 до Договору страхування застрахованим є майно - основні засоби (обладнання), дійсна (ринкова) вартість якого на дату укладення Договору становить 6 861 600,00 грн (пункт 2.2), у тому числі вініфікатори (інв. № 1433, 1437, 1454, 1470) по 108 720,00 грн кожний. Страхову суму за видами ризиків за Договором визначено - 6 861 600,00 грн (пункт 2.3); безумовна франшиза - 2 % від розміру страхової суми (пункт 2.9).

Відповідно до пункту 2.5 за цим Договором відшкодовуються збитки внаслідок знищення, пошкодження або втрати майна внаслідок настання подій, зокрема стихійних явищ (буря, вихор, ураган, смерч, шторм, град, зливові дощі, сильні снігопади, тиск снігового шару, повінь, надходження підґрунтових вод, паводок, переміщення чи осідання ґрунту, зсув та ін.) (підпункт 2.5.2).

Договір страхування укладено відповідно до Закону України "Про страхування", Правил добровільного страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - ДКРРФПУ) 26.08.2005 за № 1150769, Правил добровільного страхування майна (іншого, ніж передбаченого пунктами 5 - 9 статті 6 Закону України "Про страхування"), зареєстрованих ДКРРФПУ 22.06.2006 за № 1161812 (пункт 2 Договору страхування); строк дії Договору - з 25.09.2015 по 24.09.2016 (пункт 2.11).

01.09.2016 ПрАТ "Вікторія" звернулося до ПрАТ "СК "Українська страхова група" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, в якій зазначило, що 01.09.2016 між 02:00- 03:00 год. ночі за адресою: смт Великодолинське, вул. Кооперативна, 5, внаслідок (стихійного явища) падіння з бетонного фундаменту було пошкоджено технологічне обладнання: 3 вініфікатора з виноматеріалом виноградним, 1 вініфікатор зрушено з місця (інв. №№ 1433, 1437, 1454, 1470); у переліку пошкоджень застрахованого майна зазначено про знищення 3 вініфікаторів та пошкодження 1 вініфікатора; попередня сума збитку - 434 880,00 грн; про подію заявлено ГУ ДСНС України в Одеській області.

У листі від 30.12.2016 № 03/7744 ПрАТ "СК "Українська страхова група" повідомило ПрАТ "Вікторія" про прийняте рішення, у якому зазначило про відсутність підстав для визнання даної події страховою та виплати страхового відшкодування.

Причиною виникнення спору між сторонами у справі стало питання, зокрема, наявності чи відсутності підстав для виплати страхового відшкодування за Договором страхування.

Відносини у сфері страхування урегульовано, зокрема, главою 67 розділу ІІІ ЦК і Законом України "Про страхування".

За змістом частини 1 статті 16 Закону України "Про страхування" та статті 979 ЦК договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як передбачено положеннями статті 988 ЦК, статті 20 Закону України "Про страхування" та пунктом 4.4.3 Договору страхування, саме на страховика покладено обов'язок протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику.

Разом із тим, виходячи зі змісту пункту 5 частини 1 статті 989, пункту 5 частини 1 статті 991 ЦК, пункту 5 частини 1 статті 26 Закону України "Про страхування", для вирішення питання щодо виплати страхового відшкодування правове значення має факт повідомлення страховика про настання страхового випадку в строк, який дає страховику можливість дослідити обставини випадку і дійти висновку про визнання його страховим випадком чи про відмову в цьому.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (частина 1 статті 8 Закону України "Про страхування").

Як визначено пунктом 2.5.2 Договору страхування та пунктом 3.2.7 Правил добровільного страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, зареєстрованих ДКРРФПУ 26.08.2005 за № 1150769, страховим випадком, який відноситься до події "стихійні явища", є надходження підґрунтових вод, а саме: вплив води на застраховане майно, викликаний підвищенням рівня ґрунтових вод.

Як установлено судами, ПрАТ "Вікторія" (страхувальник) на виконання положень Договору страхування (пункти 5.2, 5.3, 5.4 "обов'язки страхувальника у разі настання страхового випадку", розділ 8 "документи, які необхідно надати в разі настання страхового випадку") для отримання страхового відшкодування надало відповідачеві заяву про настання страхового випадку від 01.09.2016, документи, передбачені умовами Договору, зокрема лист ГУ ДСНС України в Одеській області від 05.09.2016 № 08/4623/08, який містить інформацію про те, що під час огляду з виходом на місце співробітником відділу техногенної безпеки управління державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту ГУ ДСНС України в Одеській області встановлено, що відбулося падіння трьох ємкостей вініфікаторів (інв. № 1433, 1437, 1454), наповнених виноматеріалами з винограду; під час їх падіння також було пошкоджено ємкість (інв. № 1470); причиною виникнення цього випадку є зсув бетонної основи (фундаменту) під зазначеним обладнанням, що зумовлено впливом ґрунтових вод.

Цю інформацію було підтверджено ГУ ДСНС України в Одеській області у листі від 20.11.2016 на запит ПрАТ "СК "Українська страхова група" від 17.10.2016.

На підставі оцінки та аналізу доказів у справі суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач належним чином виконав умови Договору страхування, по-перше, щодо своєчасного інформування страховика про подію, по-друге, щодо звернення до органів МНС та отримання довідки про причини події.

Водночас, як установлено судом апеляційної інстанції, відповідач належними та допустимими доказами не спростував зазначеного висновку про причини настання такої події. Страховик, своєчасно отримавши відповідне повідомлення страхувальника, не був позбавлений можливості встановити фізичні параметри стихійного явища, причини знищення застрахованого майна шляхом звернення до компетентних органів, залучення аварійного комісара чи проведення експертного дослідження згідно з приписами статті 25 Закону України "Про страхування" та умов Договору страхування (пункт 4.3).

Судом апеляційної інстанції правомірно не прийнято як належний доказ наданий відповідачем акт огляду від 14.09.2016, складений представником експертної організації - приватним підприємством "Юнайтед ЛоссАджастерс", яке було залучено відповідачем для врегулювання заявленої позивачем події, з огляду на те, що за встановлених судом обставин відповідно до сертифікату оціночної діяльності уповноважений представник цього підприємства у межах компетенції здійснює діяльність з оцінки майна і не наділений повноваженнями надавати висновки щодо причин і обставин настання страхового випадку.

Доводи відповідача про неналежність доказів і недоведеність фактів, які апеляційним судом визнано доведеними, не може бути взято до уваги судом касаційної інстанції відповідно до вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у редакції, чинній з 15.12.2017.

Таким чином, обґрунтованим є висновок апеляційного суду про те, що подія, яка сталася 01.09.2016 і внаслідок якої було пошкоджено майно позивача, є страховим випадком у розумінні положень Договору страхування, а тому у зв'язку із настанням цього страхового випадку у відповідача виник обов'язок виплатити на користь позивача обумовлену Договором суму страхового відшкодування, яка складається із розміру реальних збитків, спричинених знищенням трьох вініфікаторів, у межах страхової суми, тобто в межах вартості майна на момент укладення договору, зменшеної на вартість лому (залишків після настання страхового випадку) та на суму обумовленої Договором франшизи.

Ураховуючи викладене, при вирішенні справи № 910/2038/17 суд апеляційної інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, висновки цього суду про наявність підстав для задоволення позову є обґрунтованими і такими, що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції відповідно до вимог статті 312 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК (у редакції, чинній з 15.12.2017) покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 у справі № 910/2038/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий