Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 926/675/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Малишевої І. В. (адвокат),

відповідача - Сираєвої Н. С. (у порядку самопредставництва),

розглянув касаційну скаргу Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 22.07.2024 (суддя Тинок О. С.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 (судді: Бонк Т. Б. - головуючий, Бойко С. М., Якімець Г. Г.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радогост"

до Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області

про визнання незаконним та скасування рішення.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Радогост" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області про визнання незаконним та скасування рішення 33 сесії 8 скликання Сокирянської міської ради від 21.12.2023 № 328/33-23 "Про скасування державного акта на право постійного користування землею".

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.12.2023 Сокирянською міською радою на тридцять третій сесії восьмого скликання було прийнято рішення №328/33-23 "Про скасування державного акта на право постійного користування землею". Позивач наголошує на тому, що питання скасування спірного державного акта на право постійного користування землею розглядалось Господарським судом Чернівецької області у справі № 926/907/23 за позовом Сокирянської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радогост" про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Сокирянської міської ради народних депутатів від 24.04.1996 № 70 та визнання недійсним і скасування державного акта на право постійного користування землею від 28.03.1998 серії І-ЧВ №000748. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 27.06.2023 у справі № 926/907/23 у задоволені позову відмовлено, а постановою Західного апеляційного суду від 06.11.2023 залишено без змін. Проте відповідач, на думку позивача, всупереч ухвалених судових рішень прийняв оскаржуване рішення без належної правової підстави та на основі незаконного рішення неповноважного органу.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 22.07.2024 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

4. Рішення суд першої інстанції мотивовано тим, що встановлені обставини у рішенні Господарського суду Чернівецької області від 27.06.2023 у справі № 926/907/23 щодо відсутності підстав для визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Сокирянської міської ради народних депутатів від 24.04.1996 № 70 є преюдиційними для суду під час розгляду цієї справи, а тому не підлягають повторному доказуванню. Місцевий господарський суд також зазначив, що державний акт на право постійного користування від 26.03.1998 серії І-ЧВ № 000748 виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Радогост" є дійсним та не скасованим у судовому порядку, а право постійного користування не припинено у встановленому законом порядку.

5. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 рішення Господарського суду Чернівецької області від 22.07.2024 змінено, шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови; в решті рішення Господарського суду Чернівецької області від 22.07.2024 у справі № 926/675/24 залишено без змін.

6. Постанову мотивовано відсутністю у Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області повноважень щодо прийняття рішення "Про скасування державного акта на право постійного користування землею", оскільки державний акт на право постійного користування від 26.03.1998 серії І-ЧВ № 000748, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Радогост" є дійсним та не скасованим у судовому порядку, а право постійного користування не припинено у встановленому законом порядку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі Сокирянська міська рада Дністровського району Чернівецької області просить скасувати повністю рішення Господарського суду Чернівецької області від 22.07.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі № 926/675/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на застосування в оскаржуваних судових рішеннях судами попередніх інстанцій норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у:

- постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 916/1776/17, у якій колегія суддів погодилась з доводами скаржника, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою лише посвідчує факт надання такого права конкретній юридичній особі, в той час, як порядок отримання, виникнення та оформлення такого права визначений нормами ЗК України (пункт 17.1). Колегія суддів також вважала помилковим висновок апеляційного господарського суду про те, що за наявності чинного державного акта, який не визнано недійсним за рішенням суду, підстави для його скасування відсутні (пункт 19);

- постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 923/364/19, у якій колегія суддів зазначила, що суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка звернулася за таким захистом до суду;

- постанові Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 182/2428/16-а (2-а/0182/102/2016), у якій колегія суддів зазначила про можливість скасування органом місцевого самоврядування власного рішення, у той же час реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема: а) відсутність факту виконання рішення, що скасовується; б) відсутність факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб`єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин. Натомість ключовим питанням у контексті можливості скасування органом місцевого самоврядування свого владного управлінського рішення, є визначення того, яким за своєю правовою природою є відповідний акт: нормативним чи ненормативним. Колегія суддів зазначила, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

При цьому скаржник наголошує на тому, що право постійного користування землею у Товариства з обмеженою відповідальністю "Радогост" ніколи не виникало.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

9. Товариство з обмеженою відповідальністю "Радогост" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.

Розгляд справи Верховним Судом

10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.02.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області на рішення Господарського суду Чернівецької області від 22.07.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі № 926/675/24 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 04.03.2025.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

11. 11.01.1996 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Радогост" та представництвом Фонду державного майна України у Сокирянському районі Чернівецької області було укладено договір купівлі-продажу державного майна Скорирянського колгоспного ринку, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця державне майно цілісного майнового комплексу Сокирянський колгоспний ринок, розташований за адресою: 275000, Чернівецька область, місто Сокиряни, вулиця Васильєва, 17, на земельній ділянці розміром 1,1 га, яка надається у користування, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі (пункт 1.1.).

12. Рішенням Виконавчого комітету Сокирянської міської ради народних депутатів від 24.04.1996 № 70 надано згоду Товариству з обмеженою відповідальністю "Радогост" на складання проекту передачі земельної ділянки із землекористування Сокирянського колгоспного ринку, у зв`язку з переходом права на будівлі та споруди на вулиці Васильєва, 15 (у місті Сокиряни Чернівецької області). Цим же рішенням зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Радогост" виготовити та подати до міської ради на затвердження проект передачі та Державний акт на право постійного користування землею.

13. 26.03.1998 інженер землевпорядника Сокирянської госпрозрахункової групи, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Радогост", а також громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Баранова склали акт встановлення і погодження зовнішніх меж землекористування в натурі.

14. Сокирянською міською радою народних депутатів Товариству з обмеженою відповідальністю "Радогост" 26.03.1998 видано державний акт на право постійного користування землею площею 1,14 га в межах згідно з планом землекористування серії НОМЕР_1 .

15. У матеріалах справи наявна копія Книги записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею (юридичним особам) у Сокирянському районі, зі змісту якої вбачається, що державний акт на право постійного користування землею площею 1,14 га в межах згідно з планом землекористування від 26.03.1998 серії I-ЧВ № 000748 був зареєстрований за номером 40.

16. Відповідач зазначив, що на підставі рішення Сокирянської міської ради від 25.03.2021 № 83/05-21 на території Сокирянської міської територіальної громади проводиться інвентаризація земель комунальної власності. З метою впорядкування земель на території громади, виявлення земель, які використовуються без правовстановлюючих документів або використовуються не за цільовим призначенням, а також на численні звернення Державної служби геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, на 10 сесії Сокирянської міської ради восьмого скликання прийнято рішення від 10.08.2021 № 240/10-21 "Про надання дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель".

17. Рішенням 23 сесії Сокирянської міської ради від 23.12.2022 № 265/23-22 технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки за кадастровим номером 7324010100:01:003:0381, площею 1,1230 га, цільове призначення 03.07: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за адресою: м. Сокиряни, вул. Ф. Васильєва, - затверджено.

18. Позивач наголошує на тому, що у результаті поділу та на підставі зазначеного рішення утворились нові земельні ділянки:

- вільна від будь-якого нерухомого майна ділянка для облаштування комунального ринку, кадастровий номер 7324010100:01:003:0649, яка передана у постійне користування Комунальному підприємству "Сокиряни-благоустрій" на підставі рішення Сокирянської міської ради від 27.01.2023 № 25/24-23;

- ділянки під нерухомим майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Радогост", кадастрові номери: 7324010100:01:003:0561, 7324010100:01:003:0562, 7324010100:01:003:0628, 7324010100:01:003:0650.

19. В провадженні Господарського суду Чернівецької області перебуває справа № 926/345/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радогост" до Сокирянської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про:

- визнання незаконним та скасувати пункту 1 рішення двадцять першої сесії восьмого скликання Сокирянської міської ради від 11.10.2022 № 195/21-22 "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності", яким затверджено технічну документацію щодо інвентаризації земель комунальної власності, площею 1,1230 га, кадастровий номер 7324010100:01:003:0381, цільове призначення 03.07: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за адресою м. Сокиряни, вул. Васильєва, без номера будинку;

- визнання незаконним та скасувати рішення двадцять третьої сесії восьмого скликання Сокирянської міської ради від 23.12.2022 № 265/23-22 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності", яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності, площею 1,1230 га, кадастровий номер 7324010100:01:003:0381, цільове призначення 03.07: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, в межах м. Сокиряни, вул. Васильєва, без номера;

- зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Сокиряни, вул. Васильєва, без номера будинку.

20. Сокирянська міська рада зазначає, що під час розгляду справи № 926/345/23 їй стало відомо про порушення прав та законних інтересів Сокирянської міської територіальної громади.

21. Сокирянська міська рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радогост", в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Сокирянської міської Ради народних депутатів від 24.04.1996 № 70; визнати недійсним та скасувати державний акт на право постійного користування землею серії І-ЧВ № 000748, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Радогост" 26.03.1998.

22. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 27.06.2023 у справі № 926/907/23 у задоволенні позову Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радогост" про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Сокирянської міської ради від 24.04.1996 № 70 та визнання недійсним та скасування державного акта на право постійного користування від 26.03.1998 серії І-ЧВ № 000748 відмовлено.

23. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 у справі № 926/907/23 апеляційну скаргу Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.06.2023 у справі № 926/907/23 залишено без змін.

24. 21.12.2023 Сокирянська міська рада восьмого скликання Дністровського району Чернівецької області тридцять третьої сесії прийняла рішення № 328/33-23 "Про скасування державного акта на право постійного користування землею", яким скасовано державний акт на право постійного користування землею серії І-ЧВ № 000748, виданий 26.03.1998 Сокирянською міською радою народних депутатів Товариству з обмеженою відповідальністю "Радогост", місто Сокиряни Сокирянського району Чернівецької області, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 40, щодо надання у постійне користування 1,14 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування.

25. Довідавшись про своє порушене право внаслідок винесеного Сокирянською міською радою рішення від 21.12.2023 № 328/33-23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Радогост" звернулось до суду з позовом у цій справі.

Позиція Верховного Суду

26. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

28. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

29. Скаржник стверджує, що суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 916/1776/17, від 11.02.2020 у справі № 923/364/19, від 24.07.2019 у справі № 182/2428/16-а (2-а/0182/102/2016).

30. Відмовляючи у задоволені позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у Сокирянської міської ради відсутні повноваження на скасування нею ж виданого державного акта на право постійного користування землею від 26.03.1998 серії І-ЧВ № 000748.

31. Так, відповідно до статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

32. Перелік питань, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради передбачено статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування".

33. Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

34. За змістом частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

35. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області повноважень приймати рішення про скасування державного акта на право постійного користування землею, оскільки державний акт на право постійного користування від 26.03.1998 серії І-ЧВ № 000748, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Радогост", є дійсним та не скасованим у судовому порядку, а право постійного користування не припинено у встановленому законом порядку.

36. Доводи Сокирянської міської ради у касаційній скарзі про те, що відсутність державної реєстрації державного акта серії І-ЧВ № 000748, виданого 26.03.1998, свідчить про відсутність такого акта як документу, що посвідчує право (навіть якби воно колись і виникло), не узгоджується з рішенням 33 сесії 8 скликання Сокирянської міської ради від 21.12.2023 № 328/33-23 "Про скасування державного акта на право постійного користування землею", яке оспорюється у цій справі, оскільки не має підстав скасовувати те, чого не існує.

37. При цьому Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постановах від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 та від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц зазначив, що добросовісність (пункт б статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

38. У постанові від 31.10.2018 у справі № 916/1776/17 (предметом спору було припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування державного акта та зобов`язання повернути земельну ділянку), на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначив, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою лише посвідчує факт надання такого права конкретній юридичній особі, в той час, як порядок отримання, виникнення та оформлення такого права визначений нормами ЗК України (пункт 17.1). Колегія суддів також вважала помилковим висновок апеляційного господарського суду про те, що за наявності чинного державного акта, який не визнано недійсним за рішенням суду, підстави для його скасування відсутні (пункт 19).

39. У постанові від 11.02.2020 у справі № 923/364/19, на яку також посилається скаржник у касаційній скарзі, у якій розглядалося питання про визнання права постійного користування земельною ділянкою, Верховного Суду зазначив, що суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка звернулася за таким захистом до суду.

40. У постанові від 24.07.2019 у справі № 182/2428/16-а (2-а/0182/102/2016), на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, предметом спору було скасування рішення Менжинської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 05.04.2016 № 66-8-VII "Про скасування рішення Менжинської сільської ради від 14.05.2013 №331-30/VI "Про погодження Проекту внесення змін до генерального плану м. Нікополь", Верховного Суду зазначив про можливість скасування органом місцевого самоврядування власного рішення, у той же час реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема: а) відсутність факту виконання рішення, що скасовується; б) відсутність факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб`єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин. Натомість ключовим питанням у контексті можливості скасування органом місцевого самоврядування свого владного управлінського рішення, є визначення того, яким за своєю правовою природою є відповідний акт: нормативним чи ненормативним. Колегія суддів зазначила, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

41. Верховний Суд вважає, що висновки суду апеляційної інстанцій у розглядуваній справі не суперечать, а навпаки відповідають правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у наведених скаржником постановах.

42. Отже, Верховний Суд констатує, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постановм з цієї підстави.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

43. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

44. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

45. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

46. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування останнім норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваної постанови.

47. З огляду на викладене касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області залишити без задоволення.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі № 926/675/24 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай