Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 640/19572/20

адміністративне провадження № К/990/6849/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Ханової Р.Ф., Гончарової І.А.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 (суддя Горобцова Я.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 (судді: Мельничук В.П. (головуючий), Василенко Я.М., Собків Я.М.) у справі №640/19572/20 за позовом Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» до Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - позивач, заявник) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просило суд замінити боржника - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079) на Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192).

2. Заява обґрунтована тим, що Акціонерне товариство «Кременчуцький сталеливарний завод» (далі - позивач, Товариство) перебуває на податковому обліку в Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, яке з 01.01.2021 проводило його комплексне обслуговування, а на цей час - перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Полтавській області.

За позицією заявника, Східне міжрегіональне управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків не є тим контролюючим органом, на який може бути покладено обов`язок з підготовки та направлення до відповідного органу, яким здійснюється казначейське обслуговування (ГУ ДКСУ у Полтавській області), висновку про повернення АТ «Кременчуцький сталеливарний завод» надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 6 400 436,00 грн, позаяк АТ «Кременчуцький сталеливарний завод» не перебуває на податковому обліку у заявника. Східне міжрегіональне управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків не здійснювало щодо АТ «Кременчуцький сталеливарний завод» повноважень з адміністрування податків і зборів, у заявника відсутній доступ до інтегрованої картки платника податку для підготовки та направлення висновку до відповідного органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2024, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025, у задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні суди виходили з того, що за вказаних у заяві Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків обставин не вбачається обставин його вибуття із спірних правовідносин та, відповідно, правонаступництва його прав та обов`язків іншою особою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2024, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025, прийняти нову постанову, якою замінити сторону виконавчого провадження зі Східного міжрегіонального управління ДПС на Головне управління ДПС у Полтавській області.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Кременчуцький сталеливарний завод» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення на рахунок Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 6 400 436,00 грн;

- зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби підготувати висновок про повернення Публічному акціонерному товариству «Кременчуцький сталеливарний завод» надміру сплачених грошових: зобов`язань з податку на прибуток у сумі 6 400 436,00 грн на підставі заяви Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» від 21.04.2020 року № 9085078457 та направити його до Головного управління державної казначейської служби України в Полтавській області.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021, адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення на рахунок Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 6 400 436,00 грн.

Зобов`язано Офіс великих платників податків Державної податкової служби підготувати висновок про повернення Публічному акціонерному товариству «Кременчуцький сталеливарний завод» надміру сплачених грошових: зобов`язань з податку на прибуток у сумі 6 400 436,00 грн на підставі заяви Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» від 21.04.2020 року № 9085078457 та направити його до Головного управління державної казначейської служби України в Полтавській області.

Крім того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021 суд замінив відповідача Офіс великих платників податків Державної податкової служби на його правонаступника - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків у порядку встановленому статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України.

05.01.2022 Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист №640/19572/20.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 25.08.2022 замінено сторону боржника виконавчого провадження її правонаступником в адміністративній справі № 640/19572/20 з Офісу великих платників податків Державної податкової служби, код ЄДРПОУ 43141471, Україна, 04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, 11, на його правонаступника Східне Міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, код ЄДРПОУ 43968079, Україна, 49600, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 57.

08.08.2024 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків до Київського окружного адміністративного суду подано заяву про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просило суд замінити боржника - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079) на Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192).

У задоволенні вказаної заяви було відмовлено, з чим не погодився відповідач та звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у цій справі.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. З огляду на зміст касаційної скарги, підставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/19572/20 є оскарження зазначеної у частині другій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції, після її перегляду в апеляційному порядку, з посиланням у касаційній скарзі на порушення судом першої інстанції та апеляційним адміністративним судом норм процесуального права.

Необхідність заміни сторони боржника зі Східного міжрегіонального управління ДПС на Головне управління ДПС у Полтавській області, заявник обґрунтовує тим, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Полтавській області. Разом з цим, наведені доводи контролюючого органу залишені без належної уваги, судами попередніх інстанцій не у повній мірі з`ясовані обставини справи, без детального аналізу норм чинного законодавства, що призвело до невірного їх застосування та безпідставної відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу контролюючого органу, в яких позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій просить залишити без змін.

Зазначає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм процесуального права, з наведених відповідачем обставин не вбачається обставин вибуття його із спірних правовідносин та, відповідно, правонаступництва його прав та обов`язків іншою особою.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій

10. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із частиною першою статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

За приписами частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Аналіз указаних норм свідчить, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. При цьому, законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження. В свою чергу, заміна сторони виконавчого провадження є прийнятною у правовідносинах, що допускають правонаступництво.

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Отже, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід`ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов`язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою. Оскарження такої ухвали варто розуміти як оскарження судового рішення.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13.03.2019 (справа №524/4478/17), від 20.02.2019 (справа № 826/16659/15).

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі № 2а-23895/09/1270.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень, а саме ліквідація органу чи посади; припинення юридичної особи шляхом її злиття, приєднання, поділу, перетворення.

У межах вирішення питання, яке є предметом розгляду в цій справі, для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є встановлення або припинення первісного суб`єкта - Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків або перехід повністю чи частково його функцій (адміністративної компетенції) до Головного управління ДПС у Полтавській області. Інакше відсутність підстав публічного правонаступництва доводить неможливість його здійснення.

Однак, в межах цієї справи №640/19572/20 обставини для здійснення такого правонаступництва не виникли, оскільки Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не перебуває у стані припинення (реорганізації або ліквідації), тобто факту правонаступництва з переходом прав та обов`язків від Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Головного управління ДПС у Полтавській області не було.

Фактичного (компетенційного) адміністративного правонаступництва також не відбулося, оскільки відсутні врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Головного управління ДФС у Полтавській області.

Отже, обставини, з якими Закон України «Про виконавче провадження» і стаття 379 КАС України пов`язують можливість здійснення заміни сторони виконавчого провадження, відсутні.

Як на підставу для здійснення правонаступництва, заявник, посилався на те, що Акціонерне товариство «Кременчуцький сталеливарний завод» до 31.12.2020 перебувало на обліку в Офісі великих платників податків Державної податкової служби (правонаступником якого є Східне Міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків), з 01.01.2021 перебувало на обліку в Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, а з 04.01.2022 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Полтавській області.

Тобто, заявник посилається на події, які відбулися з Акціонерним товариством «Кременчуцький сталеливарний завод» (стягувачем у виконавчому провадженні), а не із суб`єктом владних повноважень - Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (боржником у виконавчому провадженні), зобов`язання якого не припинялися та до інших органів державної влади не переходили. Відповідно підстави для правонаступництва відсутні.

Колегія суддів звертає увагу, що у разі зміни місця обслуговування (обліку) платника податків не відбувається фактичного (компетенційного) або процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва контролюючих органів. Обставини, з якими Закон України «Про виконавче провадження» і стаття 379 КАС України пов`язують можливість здійснення заміни сторони виконавчого провадження, у такому разі відсутні, відповідно органом, який має забезпечити виконання судового рішення та відновити права платника податків, є той, якого зобов`язано судовим рішенням, що набрало законної сили, вчинити певні дії.

Наведена правова позиція викладена, зокрема в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі №812/1408/16.

За таких обставин, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

11. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 слід залишити без задоволення.

12. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 у справі №640/19572/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер Р.Ф. Ханова І.А. Гончарова