Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.03.2018 року у справі №644/6336/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2018 року

Київ

справа №644/6336/17

адміністративне провадження №К/9901/2714/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Гриціва М. І., розглянувши в попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова у складі судді Сітало А.К. від 25 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Бегунца А.О., Старостіна В.В., Рєзнікової С.С. від 11 грудня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати з березня 2016 року пенсії та зобов'язання поновити виплату пенсії з часу припинення - 1 березня 2016 року.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова та зобов'язано його поновити ОСОБА_2 нарахування та виплату пенсії за віком з часу припинення - 1 травня 2016 року. У задоволенні решти позову відмовлено.

3. Рішення суду мотивовано незаконністю дій відповідача у спірних правовідносинах, оскільки відповідачем не приймалося рішення про припинення виплати позивачу пенсії у порядку, передбаченому законом. Встановивши, що позивачу припинено виплату пенсії з травня 2016 року, суди зобов'язали відповідача поновити пенсійні виплати саме з цієї дати.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 отримував пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням №168667/22, виданим 20 червня 2000 року Управлінням праці та соціального захисту населення Артемівської районної ради м. Луганськ.

У зв'язку зі здійсненням антитерористичної операції на сході України позивач був змушений виїхати з м. Луганськ, де він був зареєстрований, до м. Харкова.

Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16 березня 2015 року №6332008728, виданою Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради, позивач є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово непідконтрольної органам державної влади України території.

З березня 2015 року позивач перебуває на обліку в Індустріальному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова та до травня 2016 року отримував пенсію за віком, однак з травня 2016 року виплати припинено без попередження та пояснення причин.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з до суду з цим позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що виплату позивачу пенсії призупинено з травня 2016 року в автоматичному режимі на підставі інформації, отриманої з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є недійсною без проставлення на її зворотному боці штампу міграційної служби, який є чинним протягом 6 місяців. У зв'язку зі змінами в законодавстві позивача було повідомлено про необхідність звернутися до управління Пенсійного фонду із заявою про проведення виплати пенсії через рахунок АТ «Ощадбанк» та заявою про виготовлення платіжної картки, яка одночасно є пенсійним посвідченням, однак із вказаними заявами позивач до відповідача не звертався. Позивач подав позов із пропуском встановленого законом строку, а підстави для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, які позивач зазначав у позовній заяві, судами не розглядалися.

7. Заперечення на касаційну скаргу від позивача не надходили.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

8. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

9. В силу статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

10. Відповідно до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

11. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

12. Відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

13. Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

14. Статтею 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV передбачено, що пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

15. Частиною першою статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

16. Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (в редакції на час припинення виплати пенсії позивачу) призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №509.

17. Виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється в установах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та з використанням його платіжних пристроїв. Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому. Зазначені виплати припиняються з місяця, наступного за тим, у якому завершився строк дії такої довідки, виданої після 9 вересня 2015 року. У разі продовження строку дії довідки зазначені виплати поновлюються з дати припинення їх виплати.

18. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 8 червня 2016 року №365 затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.

19. Згідно з пунктом 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, соціальні виплати припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

20. Умовою продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є знаходження таких осіб на обліку за місцем перебування, що підтверджується довідкою.

21. Довідка про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, видана позивачу, діє безстроково, обставин для скасування такої довідки з підстав, визначених статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», судами попередніх інстанції не встановлено.

22. За приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняттям органом Пенсійного фонду відповідного рішення, і лише за наявності підстав, передбачених статтею 49 цього Закону. Рішення щодо припинення виплати позивачу пенсії відповідачем не приймалось.

23. Припинення виплати пенсії позивачу відбулося до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 8 червня 2016 року №365 та з підстав, не передбачених у статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому посилання відповідача на вищезазначену постанову є необґрунтованими.

24. Відповідач обґрунтовував свої дії щодо припинення виплати пенсії також тим, що всупереч вимогам Закону позивач не звернувся до управління Пенсійного фонду із заявою про проведення виплати пенсії через рахунок АТ «Ощадбанк» та заявою про виготовлення платіжної картки. Однак, вказане не може бути підставою для припинення виплати пенсії.

25. Що стосується доводів відповідача про те, що довідка про облік внутрішньо переміщеної особи не є дійсною без проставлення на її зворотному боці штампу міграційної служби, то суди з цього приводу зазначили, що у зв'язку зі змінами в законодавстві, починаючи з січня 2016 року відмітка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці, не є необхідною.

26. Щодо доводів відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду, визначеного статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, слід зазначити, що позивач не отримував будь-якого рішення відповідача про припинення виплати пенсії, отже відсутні підстави вважати, що позивач дізнався про порушення своїх прав поза межами 6-місячного строку звернення до суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач, припинивши виплату пенсії позивачу, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підлягають захисту порушені права ОСОБА_2 шляхом зобов'язання поновити нарахування та виплату пенсії за віком починаючи з травня 2016 року.

28. Колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки судів є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

29. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постанові від 06 лютого 2018 року (справа № 9901/614/17), від 13 лютого 2018 року (справа № 9901/3741/17).

30. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку із переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців