Історія справи
Ухвала КАС ВП від 16.09.2018 року у справі №564/1144/17
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 вересня 2018 року
Київ
справа №564/1144/17
адміністративне провадження №К/9901/2129/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Костопільського районного суду Рівненської області Левчук В.В. від 04.08.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Капустинського М.М., Моніча Б.С., Охрімчук І.Г. від 24.10.2017 у справі №564/1144/17 за позовом ОСОБА_3 до Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання зупинення нарахування і виплати пенсії за віком на пільгових умовах неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
В червні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про скасування рішення про зупинення нарахування і виплату пенсії та зобов'язання відповідача відновити нарахування і виплату пенсії за віком.
Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 04 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, позов задоволено.
Визнано рішення Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зупинення виплати пенсії ОСОБА_3 з лютого 2017 року неправомірним.
Зобов'язано Костопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відновити ОСОБА_3 нарахування і виплату пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років та здійснити перерахунок і виплату пенсії за час зупинення виплати пенсії.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що позивачем не підтверджено факт постійного проживання та факту роботи в зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років станом на 01.01.1993 року, а лише 03 роки 00 місяця 24 дні, а тому, за вказаних обставин, продовжити виплату призначеної пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" немає підстав.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами встановлено що ОСОБА_3 є громадянином, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується копією відповідного посвідчення. Перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, призначену зі зменшенням пенсійного віку 09.10.2016.
Листом №439/03 від 25.01.2017 року Управлінням пенсійного фонду в Березнівському районі Рівненської області повідомило позивача про те, що у лютому 2017 року йому зупинено нарахування і виплату пенсії за віком, призначеної 09.10.2016 року у відповідності до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом №204/02 від 11.05.2017 року Костопільське ОУПФ повторно повідомило, що позивачем не підтверджено строк постійного проживання та факту роботи в зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років, а тому продовжити виплату призначеної пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" немає підстав.
Підставою для вказаних висновків відповідача стала архівна довідка №42-04, видана 22.12.2016 року архівним відділом адміністрації муніципальної освіти "Алданський район" республіки Саха (Якутія) "Про підтвердження стажу роботи і заробітної плати ОСОБА_3 в а/с "Тирканда", з якої вбачається, що 28.05.1982 року позивач прийнятий теслярем в артіль старателів "Тирканда" республіка Саха (Якутія) Російської Федерації (запис №219 в книзі обліку прийняття на роботу за 1981-1983 роки); 01.04.1988 року був звільнений з посади теслі за власним бажанням (розпорядження №26 від 26.09.1988 року); 28.09.1988 року прийнятий на посаду теслі-штукатура (розпорядження №27 від 03.10.1988 року); 01.06.1990 року звільнений по п.34 Статуту артілі (за прогул) без права на частку прибутку, на підставі доповідної та рішення профкому (наказ №17 від 08.06.1990 року).
Вважаючи зупинення та відмову у поновленні виплати пенсії зі зниженням пенсійного віку протиправною, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю підтверджений належним чином, жодні підстави для позбавлення пенсії позивача не підтверджені.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання або роботи, але не більше 5 років.
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 11.04.2017 року по справі №555/621/17 встановлено факт постійного проживання ОСОБА_3 з 01 травня 1986 року по 30 травня 1986 року, з 23 жовтня 1987 року по 01 квітня 1988 року, з 01 січня 1990 року по 31 травня 1990 року в с.Поліське Березнівського району Рівненської області у зоні посиленого радіоекологічного контролю внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем протиправно припинено нарахування та виплату пенсії позивачу, оскільки судовим рішенням підтверджено факт проживання позивача в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що є достатнім для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 04 серпня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз
Судді Верховного Суду