Історія справи

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 року

м. Київ

справа № 240/17805/20

адміністративне провадження № К/990/130/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Стеценка С.Г.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року (прийняту у колегія у складі: головуючого судді: Сушка О.О., суддів: Залімського І.Г., Мацького Є.М.) у справі №240/17805/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії,

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати з 17 липня 2018 року підвищення до пенсії, як не працюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі встановленому статтею 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити з 17 липня 2018 року підвищення до пенсії, як не працюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі встановленому статтею 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що є непрацюючим пенсіонером, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає на території віднесеній до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому має право на нарахування та виплату додаткової пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на цих територіях, передбаченої статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак таку виплату відповідач не здійснює, що призводить до порушення майнових та конституційних прав та обмежує право на соціальний захист.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 07 квітня 2021 року позов задовольнив.

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , заявниця) звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просила замінити сторону у виконавчому провадженні (виконавчі листи № 1025 2022 та № 1026 2022 від 17 січня 2022 року, видані Житомирським окружним адміністративним судом) з ОСОБА_1 на його правонаступника ОСОБА_2 . Вимоги поданої заяви обґрунтовувала тим, що вона є дружиною ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 240/17805/20 не виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області. Враховуючи, що заявниця є єдиним спадкоємцем померлого, вона звернулась до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 28 вересня 2022 року у задоволенні вказаної заяви відмовив, мотивуючи тим, що заявницею не було надано належних доказів на підтвердження факту правонаступництва та доказів про нарахування суми доплати до пенсії згідно з рішенням суду.

23 лютого 2023 року ОСОБА_2 повторно звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просила замінити сторону у виконавчому провадженні.

Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 13 березня 2023 року у задоволенні вказаної заяви відмовив.

Відмовляючи в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні суд першої інстанції виходив з того, що заявниця не повідомила суду щодо проведення органом Пенсійного фонду України перерахунку пенсії позивача та утворення заборгованості по пенсії, яка може бути нею успадкована.

Надаючи оцінку долученому до матеріалів справи свідоцтва про право на спадщину за законом, суд першої інстанції вказав, що зазначене свідоцтво не є належним доказом, що підтверджує право заявника на отримання невиплаченої пенсії позивача, а лише є підтвердженням про успадкування ОСОБА_2 1/5 частки квартири.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не було надано належних доказів на підтвердження факту правонаступництва та доказів про нарахування суми доплати до пенсії згідно з рішенням суду, а тому відсутні підстави для задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2023 року ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою заяву ОСОБА_2 задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження щодо виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 240/17805/20, а саме стягувача ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ОСОБА_2 .

Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 є членом сім`ї та спадкоємцем померлого ОСОБА_1 , а тому слід вважати, що вона набула права на отримання сум пенсії, нарахованих її чоловіку ОСОБА_1 на виконання рішення суду, проте не виплачених за його життя.

Постановою Верховного Суду від 22 травня 2024 року касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено частково, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2023 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до апеляційної інстанції.

Колегія суддів Верховного Суду вказала, що суд апеляційної інстанції передчасно ухвалив рішення без належної оцінки свідоцтва про право на спадщину та інших обставин набуття спадкового права.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою заяву ОСОБА_2 задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження щодо виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 240/17805/20, а саме стягувача ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ОСОБА_2 .

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції, визнав обґрунтованими доводи заявниці, що вона є правонаступником ОСОБА_1 щодо отримання невиплаченої пенсії у зв`язку із його смертю. Суд апеляційної інстанції також виходив з того, що однією з умов виплати пенсії вказаній вище особі є те, що пенсія (доплата до пенсії) повинна бути недоодержана за життя померлого пенсіонера, тобто має існувати таке, що набрало законної сили за життя пенсіонера рішення суду про спонукання пенсійного органу до нарахування пенсії і виплаті боргу за пенсією. При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким цей орган було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії. Таким чином, оскільки на виконання рішення суду у цій справі відповідачем нарахована ОСОБА_1 пенсія за минулий період, однак така заборгованість за життя позивачу не виплачена, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, а тому ОСОБА_2 , як дружина позивача, яка проживала разом із пенсіонером на день його смерті, має право на одержання сум пенсії, неотриманих пенсіонером.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 .

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що ухвалюючи рішення у цій справі про заміну сторони виконавчого провадження, суд апеляційної інстанції порушив положення статей 1216 1218 1219 1227 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки право на пенсію є індивідуальним особистим правом кожного громадянина і це право не підлягає передачі у порядку спадкування.

На підтвердження своїх доводів Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області посилається на висновки Верховного Суду щодо застосування положень статей 1216 1218 1219 1227 ЦК України, викладені у постановах від 15 липня 2021 року у справі № 2-а-2691/2009 та від 15 листопада 2021 року у справі № 340/5543/20.

Так, у висновках Верховного Суду, викладених у постанові від 15 липня 2021 року у справі № 2-а-2691/2009 та у постанові від 15 листопада 2021 року у справі № 340/5543/20 зазначено, що сума пенсії, яка не була нарахована пенсіонеру, не може вважатися недоотриманою сумою пенсії і не підлягає виплаті в порядку статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон України № 1058-IV) та не входить до складу спадщини, оскільки така в силу положень статті 1219 ЦК України нерозривно пов`язана з особою спадкодавця та не може бути передана іншим особам, а тому спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

4. Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження у справі №240/17805/20, витребувано адміністративну справу та запропоновано заявнику надати відзив на касаційну скаргу.

Від заявниці відзиву на касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження заявницею отримано 15 березня 2025 року, що підтверджується інформацією з сайту АТ «Укрпошта», ідентифікатор поштового відправлення 0610236512269.

III. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

6. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

7. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

8. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

9. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

10. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року не відповідає, з огляду на таке.

11. Надаючи оцінку висновкам судів попередніх інстанцій про наявність підстав для заміни позивача у справі № 240/17805/20 його правонаступником та доводам касаційної скарги про помилковість такого висновку суду апеляційної інстанції, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити наступне.

12. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року, яке відповідно до вимог статей 255 та 295 КАС України набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 17 липня 2018 року нарахування та виплатиту підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

13. З матеріалів справи вбачається, що Житомирським окружним адміністративним судом на виконання рішення суду виготовлено виконавчий лист.

14. Водночас відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15. Вказане стало підставою для звернення ОСОБА_2 із заявою про заміну ОСОБА_1 його правонаступником. Вказана заява подана з посиланням, зокрема, на статті 52 379 КАС України і обґрунтована тим, що заявниця є спадкоємцем її померлого чоловіка.

16. Згідно з положеннями статті 52 Закону України № 1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

17. Для вказаної категорії пенсіонерів постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).

18. Порядком № 22-1, зокрема, пунктом 2.26, передбачено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером, документ, що посвідчує особу заявника. Непрацездатними членами сім`ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

19. Водночас, зі смертю особи, незалежно від її статусу, пов`язаний інститут спадкування, що регламентується, головним чином, нормами цивільного права.

20. Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

21. Статтями 1218 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

22. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

23. Згідно зі статтею 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

24. Водночас, недоотримана, у зв`язку зі смертю пенсіонера, сума пенсії, право на отримання якої встановлено рішенням суду, що набрало законної сили, виплачується, зокрема, в порядку Закону № 1058-IV.

25. Вказане, з урахуванням положень Закону № 1058-IV дає змогу дійти висновку, що виплата суми пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, за загальним правилом, здійснюється у позасудовому порядку (добровільно) органами Пенсійного фонду України членам сім`ї, особам, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, особам, що знаходилися на його утриманні, які звернулися із відповідною заявою протягом 6 місяців з дня смерті пенсіонера.

26. У разі відсутності членів сім`ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в межах цього строку суми пенсій, призначених, зокрема, за Законом № 1058-IV, можуть входити до складу спадщини.

27. Сума пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера охоплює собою всю суму заборгованості Пенсійного фонду України, у тому числі, кошти, які нараховані на виконання рішення суду, але невиплачені.

28. Суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_2 , поданої в порядку статей 52 379 КАС України, виходив з наявності обґрунтованих підстав для заміни позивача у цій справі його правонаступником, оскільки заявниця є спадкоємцем ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою Першої коростенської державної нотаріальної контори Житомирської області №290/02-14 від 29 червня 2023 року.

29. З такими висновками не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, зазначивши у касаційній скарзі про те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, оскільки право на пенсію/доплату до пенсії є індивідуальним і нерозривним з особою та її статусом. З огляду на це, оскільки позивач у справі помер, то підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 немає.

30. Ключовим питанням у такій категорії справ є не тільки наявність підстав для правонаступництва у спірних відносинах та можливість заміни стягувача у виконавчому провадженні у зв`язку зі смертю позивача (стягувача) пенсіонера, а також і ефективність обрання заявником способу захисту права на виплату недоотриманих сум коштів, шляхом звернення до суду у порядку статей 52 379 КАС України.

31. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

32. Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).

33. Отже, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.

34. Крім того, відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

35. Згідно з частинами першою, другою статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

36. Абзацом першим частини п`ятої статті 15 Закону №1404-VIII також передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

37. Таким чином, Суд доходить висновку, що процесуальне правонаступництво завжди пов`язане з участю особи як сторони у справі у судовому процесі, в тому числі, у процесі виконання рішення суду. Заміна сторони у виконавчому провадженні новою особою пов`язана з можливістю участі такої особи саме у вже відкритому/триваючому виконавчому провадженні.

38. Разом з тим, пунктом 3 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

39. Відповідно до частини другої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавець в день настання відповідної обставини, зокрема, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 39 цього Закону, або в день, коли йому стало відомо про таку обставину, виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

40. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02 листопада 2021 року.

41. Таким чином, виконавче провадження щодо виконання судового рішення про перерахунок пенсії, яке відкрито за виконавчим листом, виданим ОСОБА_1 , повинно бути закінченим відповідно до положень статті 39 Закону № 1404-VIII.

42. Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18 за позовом фізичної особи до органу пенсійного фонду щодо виплати нарахованої, але не виплаченої його спадкодавцю (батьку позивача) пенсії дійшла висновку, що судові рішення, на підставі яких в органу пенсійного фонду виник обов`язок провести доплату до пенсії, позивача не стосуються, а виконавчі провадження з їх примусового виконання закінчені через неможливість їх виконання. Тому звернення із заявами про заміну стягувача правонаступником у цих виконавчих провадженнях після їх закінчення не призведе до захисту порушеного права позивача.

43. З огляду на вищенаведені висновки, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання не може бути вирішене за правилами статей 52 376 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони у виконавчому провадженні, натомість підлягає вирішенню в позасудовому порядку.

44. Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 28 листопада 2023 року у справі № 420/244/20, від 15 грудня 2023 року у справі № 805/2628/18-а, від 14 березня 2024 року у справі № 420/3331/21 та від 27 березня 2024 року у справі № 240/9078/20.

45. Таким чином колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для заміни сторони правонаступником, а доводи касаційної скарги щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права знайшли своє підтвердження. Вказане свідчить про наявність підстав для скасування постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року.

46. З урахування наведеного, колегія суддів погоджується із висновкам суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони правонаступником проте з підстав, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.

47. Водночас колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги стосовно необхідності врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15 липня 2021 року у справі № 2-а-2691/2009 та від 15 листопада 2021 року у справі №340/5543/20, оскільки у цих справах встановлено відсутність нарахованих сум пенсії, які можуть вважатися недоотриманими з огляду на те, що рішення суду про перерахунок пенсії не набрало законної сили за життя позивача.

48. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

49. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

50. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

51. З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції підлягає зміні у мотивувальній частині з урахуванням висновків, наведених у цій постанові.

Керуючись статтями 242 341 345 349 351 352 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі № 240/17805/20 скасувати.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року у справі № 240/17805/20 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді: Я.О. Берназюк

С.Г. Стеценко