Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.01.2018 року у справі №818/665/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2018 року

Київ

справа № 818/665/17

адміністративне провадження № К/9901/2318/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Путивльська районна державна адміністрація Сумської області, про зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду у складі судді Павлічек В.О. від 13 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шевцової Н.В., Макаренко Я.М.. Мінаєвої О.М. від 1 листопада 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Путивльська районна державна адміністрація Сумської області, про зобов'язання вчинити дії в якому просила:

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути звернення ОСОБА_3 від 31 січня 2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 5,55 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення (рілля) державної форми власності, яка розташована за межами населеного пункту на території Бунякинської сільської ради Путивльського району Сумської області та прийняти рішення у відповідності до вимог статей 118, 122 Земельного кодексу України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути звернення ОСОБА_3 від 31 січня 2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 5,55 гектарів (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення (рілля) державної форми власності, яка розташована за межами населеного пункту на території Бунякинської сільської ради Путивльського району Сумської області та прийняти рішення у відповідності до вимог статей 118, 122 Земельного кодексу України.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Сумській області належить питання розпорядження земельними ділянками, державної власності сільськогосподарського призначення що розташовані за межами населеного пункту в тому числі і земельним ділянкам резервного фонду сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності. Оскільки, земельна ділянка, на яку позивачка просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) знаходиться за межами населеного пункту, отже саме Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повинно було розглянути заяву ОСОБА_3 від 31 січня 2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти вмотивоване рішення щодо надання дозволу чи відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину, ОСОБА_3 є власником права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності САПТЗТ «Соцтруд».

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі № 818/885/16 визнано протиправною бездіяльність Путивльської районної державної адміністрації Сумської області щодо не розгляду по суті клопотання ОСОБА_3 від 22 січня 2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель резервного фонду, розташованої на території Бунякинської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населених пунктів. Зобов'язано Путивльську районну державну адміністрацію Сумської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 22 січня 2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель резервного фонду, розташованої на території Бунякинської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населених пунктів.

На виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі № 818/885/16, Путивльська районна державна адміністрація Сумської області розглянула повторно клопотання ОСОБА_3 та листом від 24 листопада 2016 року № 01-21/3133 повідомила, що у Путивльської районної державної адміністрації Сумської області відсутні правові підстави щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності. Путивльська районна державна адміністрація Сумської області звернулася до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області зі зверненням щодо даного питання. Головне управління Держгеокадастру в Сумській області листом від 8 грудня 2016 року № 14-18-0.81-14546/2-16 роз'яснило, що дане питання не відноситься до його компетенції, а для вирішення питання щодо виділення земельного паю в натурі вони рекомендують власнику земельної частки (паю) звернутися до Путивльської районної державної адміністрації Сумської області.

31 січня 2017 року ОСОБА_3 звернулась до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області із письмовою заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 5,55 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за рахунок земель резервного фонду державної власності, яка розташована за межами населеного пункту на території Бунякинської сільської ради Путивльського району та надала всі необхідні документи, а саме: графічний матеріал (викопіювання), на якому зазначене бажане місце розташування земельної ділянки із земель резервного фонду Бунякинської сільської ради, копію паспорту, копію сертифікатів на право на земельну частку (пай), лист Путивльської районної державної адміністрації Сумської області від 24 листопада 2016 року.

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області листом від 3 лютого 2017 року № Р-1264/0/05-17/578/6-17 роз'яснило ОСОБА_3, що дане питання не відноситься до його компетенції та рекомендувало звернутись до Путивльської районної державної адміністрації Сумської області із заявою про виділення земельного паю в натурі, оскільки саме Путивльська районна державна адміністрація Сумської області, у відповідності до Закону України «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», приймає рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток за межами населеного пункту.

6. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_3 звернувсь до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Сумській області не належить надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель, що належали Колективним сільськогосподарським підприємствам, Сільськогосподарським кооперативам, Сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності. Згідно зі статтею 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Відповідач по справі зазначає, що без належної уваги судів залишилось питання про визнання права власності, оскільки основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат, виданий районною (міською) державною адміністрацією на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в умовних кадастрових гектарах на території Бунякинської сільської ради Путивльського району Сумської області. Земельна частка (пай) є умовною часткою земель, місцезнаходження і межі якої не визначені, тобто не є земельною ділянкою та не відноситься до об'єктів нерухомого майна, речові права на яку підлягають державній реєстрації. В даному випадку власник сертифікату не набув права власності на земельні частки (пай). Статтею 22 Земельного кодексу (редакція 1991 року) чітко визначено, що право власності на землю виникає після одержання документа, що посвідчує це право.

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення щодо отримання права власності на земельну ділянку за сертифікатом.

8. Путивльською районною державною адміністрацією Сумської області подано заперечення на касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2017 року у яких вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Земельний кодекс України

Стаття 25. Приватизація земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій

При приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій.

Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Стаття 118. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Стаття 122. Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування

Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Розділ X. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

8. Члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.

16. Громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

17. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

10. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 6 вересня 2012 року № 5245-VI

6. У разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються:

у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами;

за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

11. Розмежування компетенції районних державних адміністрацій та центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів щодо розпорядження земельними ділянками державної власності, які знаходяться за межами населеного пункту, відбувається в залежності від призначення такої земельної ділянки.

12. Відповідно, до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, належить розпорядження земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення.

13. Земельна ділянка, на яку претендує позивачка знаходиться за межами населеного пункту і відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності, а тому колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність відмови відповідача у розгляді заяви позивача в зв`язку з відсутністю відповідних повноважень.

14. Посилання відповідача на частину другу статті 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 5 червня 2003 року № 899-IV суди попередніх інстанцій обґрунтовано не прийняли до уваги, оскільки, виходячи з висновків Конституційного Суду України, наведених у рішенні від 3 жовтня 1997 по справі № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України), до даних правовідносин підлягає застосуванню стаття 122 Земельного Кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 6 вересня 2012 року № 5245-VI, який був прийнятий пізніше Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»

15. Оскільки предметом розгляду даної справи є правомірність дій відповідача у не вирішенні поставлених у заяві питань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, доводи особи, яка подала касаційну скаргу про те, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення щодо отримання права власності на земельну ділянку за сертифікатом не заслуговують на увагу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Враховуючи вищезазначені обставини, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку зобов'язавши Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути звернення ОСОБА_3 від 31 січня 2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 5,55 гектарів (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення (рілля) державної форми власності, яка розташована за межами населеного пункту на території Бунякинської сільської ради Путивльського району Сумської області та прийняти рішення у відповідності до вимог статей 118, 122 Земельного кодексу України.

17. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

18. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк М. І. Гриців