Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2018 року

Київ

справа №646/5141/17

адміністративне провадження № К/9901/3645/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Чорнозаводського районного суду м. Харкова у складі судді Єжова В.А. від 21 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Дюкарєвої С.В., Жигилія С.П., Перцової Т.С. від 24 жовтня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в призначенні йому пенсії на пільгових умовах за віком, зобов'язати Слобожанське об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова зарахувати до його стажу роботи наступні періоди роботи: «горнорабочим подземным» з 15 травня 1995 року по 22 серпня 1995 року з повним робочим днем під землею на Вугледобувному підприємстві «ТОВ «ФІРМА КАРБОН»; «горнорабочим очистного забоя» з 18 грудня 1995 року по 17 серпня 1999 року з повним робочим днем під землею на шахті «Вінницька»; горнорабочим очистного забоя» з 19 серпня 1999 року по 04 січня 2000 року з повним робочим днем під землею на вугледобувному підприємстві «ТОВ «ФІРМА КАРБОН»; «горнорабочим очистного забоя» з 10 січня 2000 року по 15 березня 2017 року з повним робочим днем під землею на ВАТ «Шахта» Комсомолець Донбасу» (потім перейменована в ПАТ «ДТЄК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ»); зобов'язати відповідача призначити йому пільгову пенсію з 23 травня 2017 року і провести відповідні виплати.

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач має право на зарахування спірних періодів до пільгового та загального стажу, оскільки записи у його трудовій книжці, а також наявні у справі довідки та інші документи свідчать про можливість зарахування цих періодів.

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, Слобожанське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чорнозаводського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року та відмовити у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі скаржник зазначає про неможливість зарахування до пільгового стажу роботи період з 18 грудня 1995 року по 17 серпня 1999 року у зв'язку з відсутністю уточнюючих довідок про пільговий характер роботи.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду першої та апеляційної інстанції відповідають, а викладені в касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

За змістом статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06 грудня 2015 року у справі № 686/19687/14а.

Стосовно зарахування періоду роботи позивача з 18 грудня 1995 року по 17 серпня 1999 року, то згідно запису в трудовій книжці, ОСОБА_2 працював з 18 грудня 1995 року по 17 серпня 1999 року «горнорабочим очистного забоя» з повним робочим днем під землею на шахті «Вінницька». Згідно наказів № 470 від 18 серпня 1995 року, № 500 від 17 серпня 2000 року на шахті «Вінницька» були проведені атестації робочих місць і умов праці з відповідними списками професій і найменування робочих місць, що пройшли атестацію і зайнятість на яких дає право на пенсію по віку на пільгових умовах і до яких входить гірник очисного вибою.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що надати уточнюючу довідку за період роботи з 18 грудня 1995 року по 17 серпня 1999 року позивач не може з незалежних від нього причин, так як архівні документи з основної діяльності і особового складу підприємств ДП «Шахта Вінницька» були знищені в результаті пожежі від потрапляння 31 липня 2014 року вибухового предмета в адміністративну будівлю ДП «Шахтарськантрацит», де перебували на зберіганні документи, в ході проведення антитерористичної операції. Цей факт встановлений Актом про пожежу від 02 серпня 2014 року, що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою № 13/8/-6-79 від 27 лютого 2015 року,

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за роки з 1999 року по 2005 рік були проведенні нарахування на заробітну плату позивача за період з січня по серпень 1999 року шляхом справляння відповідних внесків ДВАТ «Шахта Вінницька».

Таким чином, суди прийшли правильного висновку про те, що зібрані у справі докази підтверджують обставини, що породжують у позивача виникнення права на зарахування його пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("STRETCH v. THE UNITED KINGDOM " № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS v. GERMANY " № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

У пункті 52 рішення у справі «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд однак зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі «Скордіно проти Італії» («Scordino v. Italy» № 36813/97).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Чорнозаводського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суд від 24 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко