Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.01.2019 року у справі №346/2907/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 січня 2019 року

Київ

справа №346/2907/17

адміністративне провадження №К/9901/17142/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Гімона М.М.,

суддів: Анцупової Т.О., Мороз Л.Л.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 вересня 2017 року (головуючий суддя - Беркещук Б.Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року (головуючий суддя - головуючого судді Старунський Д.М., судді: Багрій В.М., Рибачук А.І.)

у адміністративній справі № 346/2907/17за позовом ОСОБА_1 до Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - Управління ПФУ) про визнання незаконної відмову в перерахунку пенсії державного службовця,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати дії Управління ПФУ щодо відмови їй у перерахунку пенсії неправомірними та зобов'язати провести перерахунок та виплачувати їй пенсію відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній станом на момент призначення пенсії) в розмірі 80 % від сум заробітної плати, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 1 жовтня 2008 року, з врахуванням сум матеріальних допомог та індексації заробітної плати, зазначених в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії №267 від 26 квітня 2017 року.

Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, позов задоволено частково. Адміністративний позов в частині позовних вимог про зобов'язання провести перерахунок пенсії за період з 1 жовтня 2008 року по 22 грудня 2016 року залишено без розгляду. Визнано протиправними дії Управління ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку її пенсії. Зобов'язано Управління ПФУ провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, з 23 грудня 2016 року, з врахуванням виплачених їй сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань та індексації заробітної плати, зазначених в довідці № 267 від 26 квітня 2017 року, та надалі виплачувати перерахований розмір пенсії до припинення права на таке. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління ПФУ подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати носить разовий характер та не є складовою частиною заробітної плати у розумінні частини другої статті 33 Закону України «Про державну службу», а сам факт утримання із сум допомоги збору на обов'язкове державне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Вирішуючи спір суди виходили з того, що ОСОБА_1 з 1 жовтня 2008 року перебуває на обліку в Управлінні ПФУ та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 80 % від заробітної плати

13 червня 2017 року позивач звернулась до Управлінні ПФУ з заявою про перерахунок призначеної їй пенсії із врахуванням до заробітку для обчислення пенсії сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб та індексації заробітної плати.

Листом від 13 червня 2017 року № 127/Г-15 відповідач відмовив ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, мотивуючи тим, що відповідно до статей 33, 37 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державного службовця складається з посадового окладу, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок і премій. Матеріальна допомога (як на оздоровлення, так і на вирішення соціально-побутових питань) індексація та інші виплати не відносяться до інших надбавок, а тому врахувати їх в суму заробітної плати для обчислення пенсії, законних підстав не має.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та суми індексації заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця та враховуються для обчислення розміру пенсії, оскільки на них нараховуються внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

При цьому, такий перерахунок та виплата пенсії підлягає задоволенню з 23.12.2016.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі Закон №3723-ХІІ; чинного на час призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частинами другою та шостою статті 33 Закону №3723-ХІІ передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 33 Закону № 3723-ХІІ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів» керівникам цих органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 3 липня 1991 року передбачено, що об'єктом індексації грошових доходів населення є в тому числі заробітна плата, підстави для індексації грошових доходів населення наявні у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, те що індексація грошових доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати входить до системи оплати праці державного службовця.

Частиною першою статті 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі №21-430а11.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до довідки Управлінням освіти Коломийської міської ради від 26 квітня 2017 року № 267 ОСОБА_1 за період роботи з січня 2007 року по вересень 2008 року нараховувалась матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, а також індексація. На всі виплати, включені в довідку нараховано страхові внески, а тому відповідні виплати мають враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано визнали дії відповідача протиправними та зобов'язали його здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з врахуванням виплачених їй сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань та індексації заробітної плати, зазначених в довідці № 267 від 26 квітня 2017 року. При цьому, правомірно застосували до спірних правовідносин шестимісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 99 КАС України та задовольнили позовні вимоги з 23 грудня 2016 року, а в іншій частині позовні вимоги залишили без розгляду.

Доводи, наведені у касаційній скарзі про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати носить разовий характер та не є складовою частиною заробітної плати у розумінні частини другої статті 33 Закону України «Про державну службу» є безпідставними та висновки судів першої та апеляційної інстанції не спростовують, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що при обчисленні пенсії відповідачем не враховано усі види оплати праці, які отримував позивач, і з яких було сплачено страхові внески, за правилами статті 41 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» такий заробіток повинен враховуватись під час обчислення пенсії, відповідач протиправно відмовив у перерахунку пенсії позивачу з врахуванням таких видів заробітку.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій безпідставно зобов'язали відповідача виплачувати таку пенсію в подальшому з урахуванням здійсненого перерахунку, оскільки, по-перше, звертаючись до суду з вказаним позовом позивачем така вимога не заявлялась, а по-друге, у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, а тому суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє.

Відповідно до частини першої і четвертої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення судів попередніх інстанцій, а саме: в четвертому абзаці резолютивної частини постанови суду першої інстанції виключити словосполучення «та надалі виплачувати перерахований розмір пенсії до припинення права на таке». В іншій частині судові рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 345, 351, 356 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 вересня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року змінити, виключивши з четвертого абзацу резолютивної частини постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 вересня 2017 року словосполучення «та надалі виплачувати перерахований розмір пенсії до припинення права на таке».

В іншій частині Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 вересня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Т.О. Анцупова

Л.Л. Мороз,

Судді Верховного Суду