Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2019 року

Київ

справа №820/4528/18

адміністративне провадження №К/9901/66375/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Берназюка Я.О.,

розглянув в попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 (суддя Сагайдак В.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018 (колегія у складі суддів: Сіренко О.І., Калиновського В.А., Спаскіна О.А.)

у справі №820/4528/18

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України , Харківського обласного військового комісаріат

про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати п. 10 протоколу від 30.03.2018 № 33 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині розміру нарахування одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат подати висновок за формою (додаток 13 затверджений Наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2014 № 530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату (доплату) ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої пп.1 п. 6 Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або періодичні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 975 (далі - Порядок № 975) та статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону № 2004-VIII від 06.04.2017;

- зобов`язати Міністерство оборони вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої пп.1 п. 6 Порядку № 975 та статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону № 2004-VIII від 06.04.2017, з урахуванням раніше виплаченої суми;

- зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення; зобов`язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 382 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

2. В обґрунтування позовних вимог вказав, що оскільки у квітні 2017 року було збільшено розмір одноразової грошової допомоги до 250-кратного прожиткового мінімуму, то прийняття відповідачем у березні 2018 року рішення про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму не відповідало вимогам законодавства.

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 позов задоволено частково, зобов`язано Міністерство оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону № 2004-VIII від 06.04.2017, Порядку № 975, з урахуванням раніше виплаченої суми. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018 апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

5. У касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції, та змінити рішення суду першої інстанції, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

6. Ухвалою Верховного Суду від 27.11.2018 відкрито провадження у справі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач строкову військову службу в період з 21.04.1980 по 18.05.1982, в тому числі у складі діючої армії в в/ч 2042; 2454; 2099 під час бойових дій (виконання інтернаціонального обов`язку) в Демократичній Республіці Афганістан.

8. В 1981 році позивач отримав поранення (контузію головного мозку), пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні (ДРА) де велись бойові дії, внаслідок, чого в подальшому отримав інвалідність.

9. Відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААБ № 702885 позивачу з 29.12.2014 первинно встановлено ІІ групу інвалідності, внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах не велись бойові дії.

10. Згідно довідки МСЕК серії 12 ААБ позивачу з 01.01.2016 повторно була встановлена ІІ група інвалідності.

11. 28.07.2016 позивач звернувся з заявою про виплату одноразової грошової допомоги в Порядку №975 у зв`язку із встановленням йому інвалідності.

12. Згідно листа Харківського обласного військового комісаріату від 05.07.2017 №1723/ВСЗ позивача повідомлено, що рішенням засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №66 від 23.06.2017, комісія дійшла висновку про відмову в призначені одноразової грошової допомоги позивачу з мотивів, що позивач звільнився з Прикордонних військ КДБ СРСР.

13.Не погодившись позивач звернувся до суду з позовом.

14. Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 22.09.2017 зазначений позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано п. 10 протоколу №66 від 23.06.2017 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум. Визнано протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» Буцькому А.К.; зобов`язано Харківський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Порядку № 975; зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Порядку № 975, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

15. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 по справі № 642/3544/17 апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено частково, постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 22.09.2017 по справі № 642/3544/17 скасовано в частині віднесення судових витрат за рахунок держави, в іншій частині постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 22.09.2017 залишено без змін.

16. На виконання судових рішень по справі № 642/3544/17 Міністерством оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, прийнято рішення оформлене п. 10 протоколу від 30.03.2018 № 33, яким вирішено призначити позивачу одноразову допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на позивача розповсюджується дія Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей" № 2004-VIII (далі - Закон № 2004-VIII), який набрав чинності 07.05.2017, оскільки рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги прийнято в березні 2018.

18. Задовольняючи апеляційну скаргу, Харківський апеляційний адміністративний суд у рішенні від 23.10.2018 виходив з того, що відповідно до пункту б частини першої статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в чинній на час встановлення позивачу інвалідності ІІ групи, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

ІV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи.

20. У скарзі ОСОБА_1 наголошує, що рішення стосовно виплати одноразової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму прийнято 21.09.2018. Натомість, Законом № 2004-VIII, який набрав чинності з 07.05.2017, до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" було внесено ряд змін, зокрема, текст статті 16-2 викладено в такій редакції: одноразова грошова допомога призначається і виплачується у 250-кратному прожитковому мінімумі, встановленому законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи (підпункт 4 пункту другого статті 16 цього Закону).

21. Відтак, враховуючи, що інвалідність позивачу була встановлена після звільнення з військової служби з причин поранення, контузії та захворювання пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, а рішення компетентного органу стосовно призначення одноразової допомоги прийнято після внесення змін Законом № 2004-VIII до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова виплата позивачу має становити 250-кратний прожитковий мінімум.

V ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, вважає за необхідне зазначити наступне.

23. Згідно з частинами першою та другою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції від 01.01.2016, чинній на час встановлення позивачу інвалідності ІІ групи (29.12.2014), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

24. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

25. До моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2016 (далі - Закон № 1774-VIII) право на одноразову грошову допомогу мали всі військовослужбовці, незалежно від виду проходження військової служби.

26. Проте з 01.01.2017, після набрання чинності Закону № 1774-VIII для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

27. Також суд виходить з того, що розмір одноразової грошової допомоги відповідно Закону № 2004-VIII збільшено, право на отримання грошової допомоги у більшому розмірі встановлено відповідно до пункту 2 перехідних положень даного закону а саме, з 08.05.2017, крім осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення компетентним органом про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги. Суд бере до уваги, що відповідно до Пояснювальної записки до проекту цього Закону, основною метою даного закону є потреба у наданні додаткових соціальних гарантій учасникам антитерористичної операції, членам їх сімей, пораненим військовослужбовцям, а також сім`ям, члени яких загинули під час проведення антитерористичної операції, зокрема, у частині поліпшення фінансово-матеріального стану зазначених категорій осіб.

28. Суд виходить зазначає, що при застосуванні норми права, яка допускає неоднозначне розуміння, необхідно враховуючи її текстуальне значення (букву закону), обов`язково з`ясовувати дійсну легітимну мету законодавця, яка встановлюється, зокрема, через аналіз пояснювальної записки до проекту закону та інформації про його обговорення під час прийняття в парламенті (стенограми пленарних засідань Верховної Ради України, виступ доповідача по цьому проекту під час його розгляду у першому читанні, висновків профільних комітетів та структурних підрозділів апарату парламенту, що здійснювали експертно-юридичний аналіз проекту закону тощо), а також дослідження генезису розвитку відповідних законодавчих змін, дійсної суті проблеми, що підлягає вирішенню на рівні прийняття закону.

29. Таким чином, Законом № 1774-VIII звужене коло осіб, які мають право на безстрокове отримання одноразової допомоги у зв`язку із пораненням (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, шляхом встановлення окремого порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги для військовослужбовців строкової військової служби, а Законом № 2004-VIII визначено дату з якої, відповідна особа має право на одноразову грошову допомогу у збільшеному розмірі, з урахуванням моменту прийняття рішення компетентним органом про виплату такої допомоги.

30. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову строкову службу.

31. Таким чином, встановивши, що позивач був військовослужбовцем строкової служби та втратив право на отримання одноразової грошової допомоги з набуттям чинності Законом № 1774-VIII, суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у перерахунку вже отриманої виплати одноразової допомоги.

32. Аналогічний підхід до застосування наведених вище правових норм висловлено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 20.11.2018 у справах № 820/1670/18, 820/1028/18, 820/1389/18, від 31.01.2019 у справі № 820/4521/18.

33. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

34. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

35. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до частини шостої статті 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 345, 350 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 820/4528/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя Я.О. Берназюк