Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.01.2019 року у справі №813/400/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2019 року

Київ

справа №813/400/18

адміністративне провадження №К/9901/3202/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О. В.,

суддів - Уханенка С. А., Шевцової Н. В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, Львівської обласної державної адміністрації, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Багрія В. М., суддів Рибачука А. І., Старунського Д. М.,

установив:

І. Короткий зміст позовних вимог

1.30 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати наказ виконуючого обов'язки голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 14 серпня 2017 року №738-то "Про звільнення ОСОБА_1";

- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 31 серпня 2017 року №474-к;

- поновити його на посаді начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області;

- стягнути на його користь з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- зобов'язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у триденний термін подати до суду звіт про виконання судового рішення.

2. Також позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, як пропущеного з поважних причин.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року заяву позивача задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом. Поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з цим позовом. У задоволенні клопотання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

4. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 14 серпня 2017 року №738-то "Про звільнення ОСОБА_1". Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 31 серпня 2017 року №474-к "Про оголошення наказу Держгеокадастру від 14.08.2017 №738-то "Про звільнення ОСОБА_1"". Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з 01 вересня 2017 року. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі ~money0~, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. Рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення на його користь середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць у розмірі ~money1~ допущено до негайного виконання. Зобов'язано Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру і Управління Держгеокадастру у Львівській області подати протягом десяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням від 22 травня 2018 року до Львівського окружного адміністративного суду звіт про його виконання. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

5. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що станом на день винесення наказу від 14 серпня 2017 року №738-то "Про звільнення ОСОБА_1" у останнього не було волевиявлення на звільнення із займаної посади за угодою сторін, тому оскаржувані накази відповідачів підлягають скасуванню, а позивач поновленню на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При цьому суд першої інстанції уважав строк звернення до суду з позовом таким, що пропущений з поважних причин.

6. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2019 року апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року скасовано, а позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

7. Суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову від 10 січня 2019 року, визнав обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання оскаржуваних наказів протиправними, вказавши на те, що між позивачем та відповідачем не було досягнуто згоди з основних умов угоди про припинення трудового договору. Водночас суд апеляційної інстанції установив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про поважність причин пропущення позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2019 року, посилаючись на порушення цим судом норм права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року.

9. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до порушення прав позивача.

Скаржник указує на те, що судом апеляційної інстанції не ураховано всіх обставин, які свідчать про те, що строк звернення до адміністративного суду позивачем пропущено з поважних причин, та скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

IV. Позиція інших учасників справи

10. Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру і Львівською обласною державною адміністрацією подано відзиви на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2019 року - без змін, оскільки вона прийнята з додержанням норм права.

11. Іншими учасниками справи відзив на касаційну скаргу не подано.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30 січня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

13. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21 червня 2019 року касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О. В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О. Р., Уханенку С. А.

14. Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2019 року касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 06 листопада 2019 року.

15. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 листопада 2019 року суддю Радишевську О. Р. у зв'язку з її тимчасовою непрацездатністю замінено на суддю Шевцову Н. В.

VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

16. Наказом голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 30 липня 2015 року №748-то ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.

17.14 серпня 2017 року Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру прийнято наказ №738-то, яким звільнено ОСОБА_1 із займаної посади за угодою сторін відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Закону України "Про державну службу" та пункту 1 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України. Підставою прийняття цього наказу зазначено заяву ОСОБА_1, лист Мінагрополітики від 08 серпня 2017 року №37-25-7/18551.

18.31 серпня 2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області прийнято наказ №474-к "Про оголошення наказу Держгеокадастру від
14.08.2017 №738-то "Про звільнення ОСОБА_1"", яким позивача звільнено з посади начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області за угодою сторін з 31 серпня 2017 року.

VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

19. За правилами частини 3 статті 3 КАС України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

20. Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому Частиною 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

21. Завданням адміністративного судочинства в силу частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

22. Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

23. Для захисту прав, свобод та інтересів особи частини 2 статті 122 КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).

24. Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

25. Відповідно до частини 4 статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

26. Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частиною 1 статті 121 КАС України встановлено неможливість такого поновлення.

27. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України.

VІІІ. Позиція Верховного Суду

28. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує накази відповідачів від 14 серпня 2017 року №738-то та 31 серпня 2017 року №474-к, звернувшись до суду з позовом 30 січня 2018 року.

29. На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначав про те, що він тривалий час перебував на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності, в тому числі 14 серпня та 31 серпня 2017 року, коли винесено накази про його звільнення. ОСОБА_1 не заперечував того факту, що в його інтересах до суду звертався уповноважений представник з позовною заявою про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вказуючи, що суттєве погіршення його стану здоров'я зумовило необхідність звернення до суду із заявою про залишення позову без розгляду.

30. Також ОСОБА_1 зазначав, що в листопаді 2017 року його мати перенесла важку операцію та проходила тривале лікування у Млинівській центральній районній лікарні Рівненської області й оскільки вона потребувала постійного догляду, в зв'язку з неможливістю її транспортувати до міста Львова за станом здоров'я, це зумовило необхідність позивача перебувати разом із матір'ю та відсутність можливості своєчасно ознайомитися із оскаржуваними наказами.

31. Кавецький А. В. звертав увагу суду на те, що ознайомився з наказом про звільнення 23 січня 2018 року, про що здійснив відповідну відмітку.

32. На обґрунтування клопотання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про залишення позовної заяви без розгляду, вимоги якого підтримало Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, зазначено про те, що для звернення до суду з цим позовом КАС України установлено місячний строк, для поновлення якого позивач покликався на факт ознайомлення з оспорюваними наказами лише 23 січня 2018 року. Вказані обставини, як зауважила представник відповідача, не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 неодноразово скеровувалися повідомлення із вказівками про необхідність одержання трудової книжки з копіями наказів, проте такі поверталися з відмітками відділення поштового зв'язку: "за закінченням терміну зберігання". Позивач одержав лист від Головного управління Держгеокадастру у Львівській області із повідомленням про необхідність одержання трудової книжки з копіями наказів 05 грудня 2017 року. Також відповідач звертав увагу на те, що ОСОБА_1 уже звертався до суду з таким позовом, проте ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року (справа №813/3174/17) позовну заяву за клопотанням позивача залишено без розгляду.

33. На переконання відповідача вказане підтверджує те, що ОСОБА_1 свідомо не одержував направлені йому листи, навмисно не повідомив про одержання одного із них особисто, свідомо не повідомив суд про те, що відкликав свій аналогічний позов, щоб мати можливість стверджувати, що лише 23 січня 2018 року він дізнався про порушення своїх прав.

34. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, визнавши поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом. Суд першої інстанції виходив з того, що правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань суд не може його застосувати. Також суд першої інстанції вказав, що застосування правила пропуску строку звернення до суду залежить від обставин справи. Під цим слід розуміти вагомість права, про захист якого особа звернулася до суду. На переконання суду першої інстанції ОСОБА_1 належно обґрунтував поважність причин, через які він не міг своєчасно звернутися до суду з цим позовом.

35. Суд апеляційної інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, виходив з того, що суд першої інстанції не врахував усіх обставин та дійшов помилкового висновку про поважність причин пропущення позивачем строку звернення до суду.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що про порушення своїх прав позивач дізнався у вересні 2017 року, коли подав до суду 13 вересня 2017 року копії оскаржуваних наказів, за чинним на той час законодавством своєчасно звернувся до суду з позовом, проте в подальшому від судового захисту своїх прав добровільно відмовився, відкликавши позовну заяву. На переконання суду апеляційної інстанції перебування позивача на амбулаторному лікуванні протягом жовтня 2017 року та здійснення догляду за хворою матір'ю в листопаді - грудні 2017 року не були об'єктивними перешкодами для його звернення до суду. У силу наведеного суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими доводи позивача про те, що копію оскаржуваного наказу він одержав під розписку 23 січня 2018 року.

36. Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

37. Сумнівним виглядає висновок суду апеляційної інстанції про наявність у позивача копій оскаржуваних наказів на час звернення до суду 13 вересня 2017 року через наступні, за цією датою, намагання відповідача вручити ОСОБА_1 ці ж самі накази.

38. Крім того, цей висновок суду апеляційної інстанції не спирається на жоден належний доказ щодо вказаної обставини.

39. Так, визнаючи необґрунтованими доводи позивача щодо несвоєчасного отримання копій оскаржуваних наказів, суд апеляційної інстанції не з'ясував належним чином, чи дійсно ОСОБА_1 були вручені копії оскаржуваних наказів на час подання його представником позову від 13 вересня 2017 року.

40. Матеріали цієї справи не містять доказів, які б свідчили про вручення позивачеві під розписку копій оскаржуваних наказів раніше, ніж 23 січня 2018 року та що саме такі накази були додані до позовної заяви від 13 вересня 2017 року, оскільки сама по собі копія позовної заяви з переліком доданих до неї відповідних документів, яка міститься у справі, не свідчить про дійсність надання таких документів.

41. Також залишився без відповіді і довід відповідача про вручення позивачеві листа про необхідність отримання трудової книжки з копіями наказів саме 05 грудня 2017 року.

42. Крім того, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що позов від 13 вересня 2017 року був поданий представником ОСОБА_1, який з 14 серпня по кінець жовтня 2017 року перебував на лікарняному, про що свідчать надані копії листів непрацездатності, а в листопаді - грудні 2017 року здійснював догляд за хворою матір'ю в іншій місцевості.

43. Визнаючи неповажними вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції конкретно не зазначив, чому такі обставини не можна визнати об'єктивно непереборними та поважними, що ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині 1 статті 2 КАС України.

44. Суд апеляційної інстанції не з'ясував, коли ОСОБА_1 закінчив стаціонарне лікування і почав амбулаторне та чи надавалися ним відповідачеві листки непрацездатності, в який саме спосіб позивач дізнався про своє звільнення, перебуваючи під час звільнення на лікарняному.

45. За таких обставин Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду, не з'ясувавши усіх обставин, що мають істотне значення для вирішення цього питання, а тому касаційна скарга зважаючи на приписи статті 353 КАС України підлягає задоволенню частково, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

IХ. Судові витрати

46. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2019 року у справі №813/400/18 скасувати.

3. Справу №813/400/18 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

4. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: С. А. Уханенко

Н. В. Шевцова