Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.11.2019 року у справі №820/12061/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2019 року

Київ

справа № 820/12061/15

адміністративне провадження № К/9901/8010/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В. П., суддів - Васильєвої І. А., Пасічник С. С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргуХарківської митниці ДФСна постановуХарківського окружного адміністративного суду від 16.06.2016 (суддя - Спірідонов М. О.)та ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 (колегія у складі суддів: Калиновський В. А., Бенедика А. П., Бегунец А. О.)у справі № 820/12061/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Автоентерпрайз" доХарківської митниці ДФСпровизнання протиправними та скасування рішень і карток відмови

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоентерпрайз" (далі - Товариство), звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС (далі - Товариство), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 01.04.2015,05.05.2015,07.04.2015, а також 19.05.2015 за: № 807000011/2015/000572/2, № 807000011/2015/000623/2, № 807000011/2015/000622/2, № 807000011/2015/000624/2, № 807000011/2015/000625/2, № 807000011/2015/000801/2, № 807000011/2015/000802/2, № 807000011/2015/000803/2, № 807000011/2015/000731/2, № 807000011/2015/000735/2, № 807000011/2015/000734/2, № 807000011/2015/000658/2, № 807000011/2015/000660/2, № 807000011/2015/000580/2;

визнати протиправним та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807110001/2015/00111, №807110001/2015/00110, №807110001/2015/00113, №807110001/2015/00114, №807110001/2015/00116, №807110001/2015/00125, №807110001/2015/00122, №807110001/2015/00123, №807110001/2015/00096, №807110001/2015/00101, №807110001/2015/00100, №807110001/2015/00098, №807110001/2015/00090, №807110001/2015/00099; стягнути на користь позивача сплачений судовий збір та надмірно сплачені кошти.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про те, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованого товару і відмовив позивачу у митному оформленні. Товариство надало Митниці всі документи, які підтверджують складову задекларованої ним митної вартості та не містять жодних неточностей чи розбіжностей.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2016 у даній справі, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016, позов задоволено частково. Скасовано рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 01.04.2015,05.05.2015,07.04.2015, а також 19.05.2015 за: № 807000011/2015/000572/2, №807000011/2015/000623/2, №807000011/2015/000622/2, №807000011/2015/000624/2, №807000011/2015/000625/2, №807000011/2015/000801/2, №807000011/2015/000802/2, №807000011/2015/000803/2, №807000011/2015/000731/2, №807000011/2015/000735/2, №807000011/2015/000734/2, №807000011/2015/000658/2, №807000011/2015/000660/2, №807000011/2015/000580/2/.

Скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Харківської митниці ДФС №807110001/2015/00111, №807110001/2015/00110, №807110001/2015/00113, №807110001/2015/00114, №807110001/2015/00116, №807110001/2015/00125, №807110001/2015/00122, №807110001/2015/00123, №807110001/2015/00096, №807110001/2015/00101, №807110001/2015/00100, №807110001/2015/00098, №807110001/2015/00090, №807110001/2015/00099.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Рішення судів мотивовані тим, що позивачем подано відповідачу всі достатні відомості для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому відповідачем безпідставно обрано другорядний метод визначення митної вартості. В частині стягнення надмірно сплачених сум, суди зауважили, що така вимога не може бути вирішена судами з огляду на окрему процедуру, повноваження по виконанню якої покладено на відповідача.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначено про порушення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом. Щодо митної вартості, яка була відкоригована ним в оскаржуваних рішеннях, то вони відповідають ринковій вартості завезеного товару позивача, яким є автомобілі.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем відповідно до контракту про участь в аукціоні від 08.01.2014 №1, укладеного з компанією "COPART Inc" (США, м. Даллас) через Інтернет аукціон у компанії "COPART Inc" придбано автомобілі марки "NISSAN", "TESLA", "SMART", "TOYOTA", які заявлені до митного оформлення до Харківської митниці шляхом подання митних декларацій.

Харківською митницею відмовлено в митному оформленні товару та 17.03.2015, а також 20.03.2015 прийняті рішення про коригування митної вартості товару за номерами: №807000011/2015/000423/2 (митне оформлення легкового автомобіля марки "SMART", модель: FORTWO ELE, заявлена вартість - 1750,00 доларів США, відкоригована до 3970,03 доларів США), №807000011/2015/000424/2 (митне оформлення легкового автомобіля марки "TESLA", модель: R, номер кузова (VIN) 5 НОМЕР_2, заявлена вартість - 2850,00 доларів США, відкоригована до 18749,99
доларів США доларів США); №807000011/2015/000425/2 (митне оформлення легкового автомобіля марки "NISSAN", модель: LEAF S/ SV, номер кузова (VIN) 1 НОМЕР_4, заявлена вартість - 980,00 доларів США, відкоригована до 4934,59 доларів США доларів США); №807000011/2015/000426/2 (митне оформлення легкового автомобіля марки "NISSAN", модель: LEAF SV/ SL, номер кузова (VIN) 1 НОМЕР_5, заявлена вартість - 1750,00 доларів США, відкоригована до 4934,59 доларів США доларів США); №807000011/2015/000427/2 (митне оформлення легкового автомобіля марки "NISSAN", модель: LEAF SV/ SL, номер кузова (VIN) 1 НОМЕР_6, заявлена вартість - 925,00 доларів США, відкоригована до 4934,59 доларів США доларів США); №807000011/2015/000428/2 (митне оформлення легкового автомобіля марки "TESLA", модель: S, номер кузова (VIN) 5 НОМЕР_7, заявлена вартість - 2850,00 доларів США, відкоригована до 18749,99 доларів США доларів США); №807000011/2015/000429/2 (митне оформлення легкового автомобіля марки "TOYOTA", модель: RAV4 EV, номер кузова (VIN) 2T 3 НОМЕР_8, заявлена вартість - 2410,00

доларів США, відкоригована до 5939,76 доларів США доларів США); №807000011/2015/000447/2 (митного оформлення легкового автомобіля марки "NISSAN", модель: LEAF SV/ SL, номер кузова (VIN) 1 НОМЕР_9, заявлена вартість - 980,00 доларів США, відкоригована до 4934,59 доларів США доларів США); №807000011/2015/000448/2 (митне оформлення легкового автомобіля марки "NISSAN", модель: LEAF SV/ SL, номер кузова (VIN) НОМЕР_10, заявлена вартість - 1200,00
доларів США, відкоригована до 4934,59 доларів США доларів США); №807000011/2015/000449/2 (митне оформлення легкового автомобіля марки "NISSAN", модель: LEAF SV/ SL, номер кузова (VIN) НОМЕР_11, заявлена вартість - 980,00
доларів США, відкоригована до 4934,59 доларів США доларів США); №807000011/2015/000450/2 (митного оформлення легкового автомобіля марки "NISSAN", модель: LEAF S/ SV, номер кузова (VIN) 1 НОМЕР_12, заявлена вартість - 1200,00 доларів США, відкоригована до 4934,59 доларів США доларів США).

Також судами установлено, що всі автомобілі, які були заявлені до митного оформлення є нестаршими 2011 року, та не находу. Основною підставою прийняття відповідачем спірного рішення зазначено про наявність інформації, що міститься в інформаційних ресурсах Міндоходів про іншу митну вартість аналогічних товарів.

При цьому, позивачем задля розмитнення вказаних автомобілем були подані нові митні декларації з відкоригованою митницею митною вартістю вказаних товарів, яка сплачена.

Не погоджуючись із рішенням відповідача, позивач оскаржив його до суду, який позов задовольнив частково за названих підстав.

Разом з тим, Суд, розглядаючи касаційну скаргу відповідача в межах її доводів, вважає висновки суді попередніх інстанцій передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених частини 1 статті 53 МК України, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм статті 57 МК України.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статей 59 і 60 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статей 59 і 60 МК України.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статей 59 і 60 МК України.

Погоджуючись із заявленою Товариством в митних деклараціях митною вартістю завезених ним автомобілів, суди попередніх інстанцій в рішеннях перелічили надані Митниці супровідні документи, що на їх думку підтверджують контрактну вартість товару, придбаного на аукціоні в США.

Зокрема такими документами були зовнішньоекономічний договір (контракт) від
08.01.2014 №1; міжнародні автомобільна накладна (CMR); коносамент (Bill of Lading); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; лист перевізника; рахунок-фактура (інвойс); договір (контракт) про перевезення від 08.01.2014 р. №
2.

Натомість, Суди в порушення принципу офіційного з'ясування обставин справи не дослідили зміст жодного із названих документів, що позбавляє можливості Верховному Суду зробити висновок про дотримання судами норм матеріального та процесуального права, необхідних для правильного вирішення даної справи.

Суди не надали правової оцінки доводам позивача, які містяться в додаткових поясненнях (т.3, а. с.49-50), згідно із якими він доводить суду про те, що ціна та кількість товару вказується в купчій (bill of sale). В матеріалах справи відсутні докази фактичної сплати за придбані автомобілі на аукціоні в США. Тоді як купчі (bill of sale), по номерам кузовам (VIN) завезених позивачем автомобілям, що подані ним до розмитнення судами не досліджувались. Слід зазначити, що в матеріалах справи містяться документи на іноземній мові без перекладу, що перешкоджає перевірити їх зміст.

Крім того, Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, щодо необхідності ретельної перевірки заявленої суми митної вартості придбаного Товариством товару. Відповідач доводить суду, що вартість автомобілів не відповідає ціні, за яку вони були дійсно придбані, оскільки майже всі завезені позивачем автомобілі є електромобілями відомих марок "Nissan", два з яких відносяться до преміум сигменту - "TESLA", а тому ціни в діапазоні 920- 2850
доларів США, яку визначив позивач, могли стати реальною передумовою Митниці у прийнятті спірних у даній справі рішень. Крім того, поза увагою судів залишені висновки експерта, які долучені позивачем 19.04.2016 (т.2, а. с. -32-242; т.3, а. с.29), де майже по кожному автомобілю згідно їх номерів кузову (VIN) визначено ринкову вартість, вид пошкодження та фото авто.

Разом з тим, суд погоджується з висновками судів про відсутність в рішеннях відповідача інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування митної вартості товарів. Разом з тим, цей факт не може бути єдиною підставою для визнання рішень Митниці незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення позивача до суду, передбаченого положеннями статті 99 КАС України, то Верховний Суд враховуючи вже висловлену позицію із даного питання (постанова Верховного Суду від 21.08.2018, справа №815/2541/17) зазначає, що рішення про коригування митної вартості товару є рішенням контролюючого органу про визначення грошового зобов'язання платника податків, оскільки митна вартість, скоригована таким рішенням, є базою оподаткування в розумінні статті 23 Податкового кодексу України в її системному тлумаченні зі статтями 49, 50 Митного кодексу України, похідним для числового виразу податкового зобов'язання з мита та податку на додану вартість, які платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету.

Тобто, строк звернення із вказаним позовом до суду обраховується із врахуванням положень податкового законодавства, а саме статті 102 Податкового кодексу України, який є спеціальним по відношенню до строку передбаченого в статті 99 КАС України та становить - 1095 днів.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення судового рішення суду першої інстанції) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підсумовуючи наведене, Суд приходить до висновку, що суди попередніх інстанції допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 132, 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Харківської митниці ДФС задовольнити частково.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

В. П. Юрченко

І. А. Васильєва

С. С. Пасічник,

Судді Верховного Суду