Стаття 345. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу

Кримінальний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы

70190

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо працівника правоохоронного органу, а також щодо його близьких родичів у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків -

карається виправними роботами на строк до двох років або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам тяжкого тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, -

караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.

{Стаття 345 із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 767-VII від 23.02.2014 , № 3342-IX від 23.08.2023 }

427/567

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: визнав занадто м’яким вирок, не пов'язаний з позбавленням волі, особі, яка вчинила насильство щодо працівника правоохоронного органу (ВС/ККС, справа № 349/1481/18, 30.01.20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду У касаційній скарзі роглянув цю справу у зв’язку з ініціативи прокурора, який в касаційній скарзі поставив питання про скасування ухвали апеляційного суду, призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, посилаючись на м`якість призначеного покарання та неправильне застосування ст. 75 КК України.

За вироком суду особу визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме, - в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків. Його засуджено на 1 рік і 6 місяців позбавлення волі і звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 1 рік.

Злочин було вчинено за наступних обставин - 27 липня 2018 року приблизно о 23 год 50 хв., під час виконання службових обов`язків двома працівниками поліції було зупинено мопед під керуванням засудженого , який порушив вимоги п.2.3 Правил дорожнього руху. Після зупинки останній спровокував словесну суперечку, висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників правоохоронного органу, та умисно наніс два удари ногою поліцейському в грудну клітку та передню черевну стінку, чим спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження.

Дослідивши матеріали справи, ВС/ККС касаційну скаргу прокурора задовольнив частково, - ухвалу апеляційного суду від 20 серпня 2019 року скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ВС/ККС зазначив, - залишаючи без зміни вирок районного суду, апеляційний суд не звернув уваги на те, що районний суд належним чином не вмотивував звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, не вказав, які саме обставини справи та дані про особу засудженого дали підстави для висновку про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства.

Поза увагою апеляційного суду залишилася і суспільна небезпечність вчиненого злочину, яка полягає в тому, що його вчиненням порушується нормальна робота правоохоронного органу, створюються перешкоди для виконання працівниками зазначених органів своїх службових обов`язків, підривається їх авторитет, заподіюється шкода їх здоров`ю. Вчинення цього злочину може викликати у працівника правоохоронного органу почуття тривоги, страху і занепокоєння за своє життя, здоров`я і майно, що може завадити йому успішно виконувати службові обов`язки.