Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
{Стаття 336 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021 }
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
Аналізуйте судовий акт: Той факт, що військовозобов’язаний, який ухилився від призову під час мобілізації, однак беззаперечно визнав свою вину та розкаявся у вчиненому і на момент апеляційного перегляду вже призваний та проходить військову службу, свідчить про можливість звільнення особи від відбування покарання з випробуванням (ВС ККС, № 596/801/23 від 17.05.2024)
Аналізуйте судовий акт: З моменту оголошення загальної мобілізації настав і особливий період, тому незазначення у вироку такої ознаки як особливий період не є беззаперечною підставою для скасування вироку (ВС ККС № 676/4559/22 від 19.03.2024 р.)
Особу було засуджено за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації (ст. 336 КК України), проте у касаційній скарзі, захисник вказував що порушено право на захист.
Пояснював тим, що - серед іншого - при кваліфікації дій засудженого суд першої інстанції, а в подальшому і апеляційний суд, застосували, на його думку, диспозицію ст. 336 КК України (у редакції статті 2012 року), оскільки суди не вказують на таку умову (ознаку) зазначену у диспозиції даної статті як «на особливий період». Вважає, що кінцеве обвинувачення в акті прокурора та у судовому рішенні не збігається із формулюванням пред'явленої підозри, що, він і вважає порушенням, на підставі якого вирок необхідно скасувати.
Проте ВС ККС не визнав доводи захисника. У своїй постанові ВС вказав:
Так, стаття 336 КК України у (у редакції Закону №1357-ІХ від 30 березня 2021 року) передбачає ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Читати повністю
Аналізуйте судовий акт: Військовозобов‘язаний, який не бажав проходити військову службу, так як рахував, що він принесе значно більше користі займаючись підприємницькою і волонтерською діяльністю - отримав умовне покарання за ухилення. (Маневицький районний суд Волинської області, справа № 164/1339/22 від 26.10.2022 р.)
Обвинувачений, перебуваючи на обліку як військовозобов'язаний, отримав під особистий підпис персональну повістку про призов на військову службу та не маючи правових підстав на відстрочку (хоча і був обмежено придатним за станом здоров'я для проходження військової служби у мирний час), ухилився від призову на військову службу та не з`явився на пункт збору.
Його дії кваліфікували як умисні, протиправні, що виразилися в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто як кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.
Допитаний в судовому засіданні він свою вину визнав, але вказав, що він не бажав проходити військову службу під час мобілізації, так як рахував, що він принесе значно більше користі суспільству займаючись підприємницькою діяльністю, забезпечуючи населення продуктами, надаючи десять робочих місць, регулярно сплачуючи податки і крім того займаючись волонтерською діяльністю. За вказаної причини, він умисно не прибув у визначений в повістці час на збірний пункт. Про вчинене жалкує, просить суд суворо не карати.
Отже, у цій справі: Читати повністю
Аналізуйте судовий акт: Дія правового режиму воєнного стану в момент вчнення злочину не є обставиною, що обтяжує покарання за ухилення від призову (ст.336 КК), якщо цей факт не був свідомо використаний для досягнення протиправної мети. (Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області, справа № 285/5049/22 від 07.02.2023 р.)
Отримавши “бойову” повістку, чоловік не з`явився без поважних причин до місця збору мобілізованих осіб, тим самим - як було інкриміновано стороною обвинувачення - умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
В судовому засіданні він вину визнав повністю. Пояснив, що має військове звання "старший лейтенант запасу", яке присвоєно йому у 1994 році після проходження підготовки на військовій кафедрі, але отримавши повістку вирішив ухилитись від мобілізації. Будь-яких заперечень проти визнання його придатним для військової служби військово-лікарській комісії та посадовим особам органів державної влади не заявляв.
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області, розглядаючи цю справу, зазначив декілька цікавих моментів щодо розгляду справ за статтею 336 КК України.
По-перше, щодо щирого каяття. Читати повністю
Аналізуйте судовий акт: Відсутність механізму проходження альтернативної служби під час воєнного стану в законодавстві - не позбавляє свідків Єгови права на заміну виконання військового обов'язку, альтернативною (невійськовою) службою. (Тячівський районний суд Закарпатської області, справа № 307/1184/22 від 20.03.2023 р.)
Свідок Єгови, будучи військовозобов`язаним, відмовився від отримання повістки на призов під час загальної мобілізації, без поважних - на погляд слідства - причин, та особисто підписав акт про відмову. Вказані дії органом досудового розслідування були кваліфіковані за ст. 336 КК України - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину не визнав і пояснив, що коли його забрали до пункту комплектування військовозобов`язаних, і намагалися вручити мобілізаційне розпорядження, він з релігійних переконань відмовився від отримання цього документа. Йому пропонували пройти медкомісію, однак він з цих же переконань заявляв, що не бачить доцільності в її проходженні. На наступний день він подав заяву в якій просив, проходити альтернативну службу. Однак на нього склали акт про відмову від отримання мобілізаційного розпорядження. Йому пояснювали, що під час військового стану він не має право на проходження альтернативної служби. Йому було роз`яснено наслідки такої відмови від отримання мобілізаційного розпорядження, після чого його забрали до поліції.
Ставлення до військової служби не було викликано у нього фактом війни, адже він і раніше проходив альтернативну службу, оскільки являється Свідком Єгови з 2016 року. На підтвердження цього чоловік надав докази слідчому. Прохання про можливість проходити альтернативну службу, він подавав також і до сільської ради.
Тячівський районний суд Закарпатської області, визнав Свідка Єгови невинуватим в ухиленні від мобілізації, адже той реалізовував своє конституційне право на альтернативну службу. Суд вказав: Читати повністю
Аналізуйте судовий акт: "Я потерялся..." Суд критично оцінив показання обвинуваченого про те, що він не ухилявся від служби, а просто загубився, оскільки такі є нелогічними, непослідовними та не ґрунтуються на поведінці розумної людини. (Хустський райсуд Закарпатської області, справа № 309/1777/22 від 06.10.2022 р.)
Чоловік, будучи військовозобов`язаним, і прибувши до військкомату - отримав бойову повістку. На наступний день, під час супроводу до військової частини, а саме під час технічної зупинки, зник у невідомому напрямку.
Сам обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, не визнав, а суду пояснив, 17.03.22 р. він їхав на автомобілі, його зупинили та насильно вручили повістку. Наступного дня, він явився у воєнкомат, однак йому казали, що ще треба було взяти ідентифікаційний код, він поїхав додому, взяв документи та повернувся. Лікарську комісію він не проходив, йому лише підсунули підписати якусь бумажку, яку він підписав не читаючи. Після цього сіли в автобус та поїхали. По дорозі два рази зупинялися один раз в туалет, а другий в магазин. Приїхали під КПП всі вийшли і стали курити. Він вийшов без своїх речей. Це було десь о пів 11 вечора. Він почав говорити по телефону, відійшов трохи в сторону до будинків. Захотів купити пиво, почав шукати між будинками, і десь через 10 хв зрозумів, що загубився. У нього були два телефони, один сів, а другий був робочий. Пробував дзвонити у міліцію. Пішов і дійшов до річки, перейшов через міст, потім було село, пройшов його, і йшов довго, поки не побачив пост. Він постукав, вийшли три хлопці. Він пояснив ситуацію, дав їм паспорт, його нагодували. Потім привели у воєнкомат у м.Самбір. Він знову пояснив ситуацію, а там сказали чекати на вулиці. Приїхало начальство і сказали, що йому треба їхати в Хуст у воєнкомат. Він повернувся у Хуст у неділю, а в понеділок, 21.03, разом з своїм адвокатом прийшли у воєнкомат щоб забрати його автомобіль. Він поговорив з юристом, забрав свої речі і йому дали повістку на 22.03, але його затримали та взяли під варту.
Водночас, Хустський районний суд Закарпатської області не повірив таким поясненням. Суд вказав:
Суд критично оцінює показання обвинуваченого про те, що він не ухилявся від служби, а просто загубився, оскільки такі є нелогічними, непослідовними та не ґрунтуються на поведінці розумної людини. Читати повністю
Аналізуйте судовий акт: Суд врахував з'явлення із зізнанням та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, як пом’якшуючи обставину, та призначив чоловіку що ухилився від призову «умовне» покарання (Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, справа № 138/211/23 від 23.02.2023 р.)
Чоловік, що був визнаний придатним за станом здоров'я до військової служби, не маючи підстав для отримання відстрочки від призову - з’явився до збірного пункту, але в подальшому покинув територію пункту та не з`явився на відправлення по призову за мобілізацією. Переховувався в лісі, потім вдома, потім з‘явився до відділення поліції із зізнанням. Після чого, його знайшов у приміщенні супермаркету «АТБ-маркет», старший офіцер рекрутингу та комплектування і знову намагався вручити повістку - що не вдалось, бо військовозобов’язаний відмовився.
Звичайно ж його дії були кваліфіковані за ст. 336 КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
В судовому засіданні він вину свою визнав та повідомив, що не був морально готовим воювати, тому й покинув пункт збору та в подальшому не з`явився на відправлення по призову за мобілізацією. Зазначив, що на війну не хоче йти та боїться, що не справиться з покладеними на нього задачами.
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, врахував: Читати повністю
Аналізуйте судовий акт: Апеляційний суд скасував умовне покарання особі, що ухилилися від мобілізації, і призначив реальне - 3 роки, бо «умовне покарання створює в очах громадян та суспільства, негативне враження безладдя». (Харківський апеляційний суд, справа № 641/1067/23 від 28.06.2023 р.)
Справа почалась з того, що військовозобов’язаний чоловік отримав повістку, де було зазначено, що він, має прибути до ТЦКСП (військкомату) для перевірки облікових даних та проходження військово-лікарської комісії. Він і прибув - де оператор відділення вручив під особистий підпис повістку, в якій зазначено номер команди та дата прибуття. Жодних заяв чи скарг щодо проблем зі здоров'ям або підстав, які можуть стати причиною для ухилення від призову за мобілізацією з боку чоловіка не надходило. Однак він не прийшов до військкомату в призначений час.
Суд першої інстанції засудив його за ст. 336 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75, ч. 1 п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України звільнив від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, встановивши йому випробувальний термін на 2 (два) роки з покладенням на нього обов`язків.
Водночас прокурор не погодився із можливістю застосування тут умовного покарання, і подав апеляційну скаргу. Харківський апеляційний суд погодився із доводами прокурора, вирок скасував - змінив умовне на реальне покарання, вказавши наступне:
Суд першої інстанції вірно кваліфікував дії чоловіка за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Читати повністю
Аналізуйте судовий акт: Відмовився від отримання повістки та власноруч написав заяву про відмову від мобілізації - отримав 4 роки “умовно”. (Першотравенський міський суд Дніпропетровської області, справа № 186/871/23 від 05.07.2023 р.)
У цій справі - військовозобов'язаний, з`явившись за викликом до військкомату (ТЦКСП), згідно довідки ВЛК був визнаний придатним за станом здоров'я для проходження військової служби. Після цього, співробітниками військкомату було роз`яснено про його подальший призов до Збройних Сил України на військову службу під час мобілізації, до військової частини, та вручена повістка про необхідність явки 28 березня 2023 року до вказаного відділу.
Однак, кожен робить свій вибір - і обвинувачений, відмовився від отримання повістки та власноруч написав заяву про відмову від мобілізації до лав Збройних Сил України в особливий період.
Досудове слідство наголошувало, що особа ухиляється від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто порушив порядок комплектування Збройних Сил України, не виконав загального обов'язку щодо відбування військової служби під час мобілізації, на особливий період.
Сам військовозобов'язаний поважних причин неприбуття, звільнення чи відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, в особливий період, не вказав. У визначений в повістці день та час, до військкомату не з'явився. Читати повністю
Аналізуйте судовий акт: Повістка повинна бути вручена військовозобов`язаному особисто (ВС ККС, справа № 759/5435/16-к від 28.01.2020 р.)
Військовозобов’язаний обвинувачувався в тому, що будучи визнаний придатним до військової служби, пройшовши ВЛК, він, ніби-то, ухилився від призову за мобілізацією, не прибувши без поважних причин до «військкомату», у встановлений військовим комісаріатом та зазначений у повістці термін 24 липня 2015 року. Водночас, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної не знайшли підстав визнання особи винуватим, у пред'явленому обвинуваченні за ст. 336 КК. Його було виправдано у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення. Це не влаштувало сторону обвинувачення, яка подала касаційну скаргу.
Водночас, і ВС ККС не знайшов складу кримінального правопорушення за ст.336 КК України в діях військовозобов‘язаного. ВС вказав:
Статтею 336 КК України передбачено кримінальну відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією.
Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Читати повністю
Аналізуйте судовий акт: Суд призначив 3 роки позбавлення волі за нез‘явлення до військкомату (Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська, справа № 202/7286/23 від 12.06.2023 р.)
Чоловік проходив строкову військову службу з листопада 1995 року по травень 1997 року, після - взятий на військовий облік, таким чином був військовозобов'язаним запасу. У січні 2023 р. він пройшов військово-лікарську комісію, згідно якої визнаний придатним до військової служби. В день прохождения ВЛК йому було вручено під особистий підпис повістку про явку на 14.01.2023 до військкомату для відправки на мобілізацію і подальшого проходження військової служби у ЗСУ.
Проте - як встановив суд, базуючись на відсутності доказів іншого - чоловік не прийшов у необхідний час до військкомату. Сам же військовозобов‘язаний, стверджував, що він прибув до військкомату, але там було зачинено. На прохідній він повідомив, що у нього на утриманні є бабуся та діти, після чого його відпустили. Доказів його прибуття, на жаль, не мав.
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська, перевіривши докази у справі, визнавши, що покази обвинуваченого спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності, визнав військовозобов’язаного винним в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, тобто у вчиненні злочину, передбачений ст.336 КК України.
Серед доказів, які суд досліджував, були повідомлення та пояснення т.в.о. начальника військкомату, картка обстеження та медичного огляду обвинуваченого, анкета кандидата на прийняття на військову службу на його ім`я, копія мобілізаційного розпорядження та воєнного квитка, журнал обліку видачі та вручення повісток військовозобов`язаним про призов на військову службу під час мобілізації, поіменний список військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку у цьому військкоматі, що оповіщені та підлягають явці на відправку до складу команд, відповідно до якого обвинувачений не з`явився, а також - протоколи огляду завіреної копії корінця повістки розписки військовозобов`язаного про явку для мобілізації та копію журналу обліку видачі та вручення повісток військовозобов'язаному про призов на військову службу під час мобілізації з фототаблицею до нього. Читати повністю