Стаття 303. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією

Кримінальний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы

46143

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. Втягнення особи в заняття проституцією або примушування її до зайняття проституцією з використанням обману, шантажу чи уразливого стану цієї особи, або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, або сутенерство -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо кількох осіб або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності, -

караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або організованою групою, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені щодо малолітнього, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Примітка. 1. Під сутенерством у цій статті слід розуміти дії особи по забезпеченню заняття проституцією іншою особою.

2. Відповідальність за втягнення малолітнього чи неповнолітнього в заняття проституцією чи примушування їх до заняття проституцією за цією статтею має наставати незалежно від того, чи вчинені такі дії з використанням обману, шантажу, уразливого стану зазначених осіб або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності.

{Стаття 303 в редакції Закону № 3316-IV від 12.01.2006 }

383/572

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Згідно частини 1. статті 79 КК України засуджена матір дитини до сьомі років НЕ звільняється від такого виду покарання як громадські роботи оскільки воно не пов’язане з позбавленням або обмеженням волі (ВС/ККС, № 335/7300/16-к)

Чітка постанова ВС, яка розтлумачує, як слід суду застосовувати ч.1 ст. 79 КК України - "Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років".

Ми знаємо багато випадків, коли жінка-злочинець вдало прикривається дитиною, і хоча отримує обвинувальний вирок, але уникає покарання. Чого тільки варта, наприклад, циганка - матір шести дітей, яка розповсюджуує нарктотики. Трапляються випадки, коли так відбувається декілька разів. На жаль український кримінальний кодекс надзвичайно гуманний.

Проте в цій справі фіксується важливий нюанс. Частина 1, статті 79 КК України надає право суду звільнити від покарання жінку, яка має дитину до сьомі років, але виключно від таких видів покарань як позбавлення та обмеження волі. Суд не має право на підставі цій статті звільнити засуджену жінку від інших видів покарань передбачений КК України.

На це необхідно звертати увагу особливо тоді, коли жінка-матір засуджується за декільком статтями КК України, і суд застосовує принцип призначення покарання за сукупністю злочинів та приєднує невідбуті частини покарання за попередніми судимостями.

В даному випадку особу було засуджено за ст. 303 КК України - "Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією" та за ч.2, ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Водночас з’ясувалося, що у так званої матері вже була судимість за ч.1 ст. 185 КК України із призначенням покарання 80 годин громадських робіт, яке суд визнав невідбутим та приєднав до другої судимості. Отже, саме це покарання – 80 годин громадських робіт слід відбувати засудженій реально, оскільки такі роботи не пов’язані із обмеженням або позбавленням волі.