Стаття 26. Поняття співучасті

Аналізуйте судовий акт: Спільні та узгоджені дії осіб свідчать про наявність у них попередньої змови між собою на вчинення злочину (ВС/ККС у справі № 589/2313/18 від 07.10.2020)

Співучастю у кримінальному правопорушенні є умисна спільна участь декількох суб'єктів кримінального правопорушення у вчиненні умисного кримінального правопорушення (ст. 26 КК України).

При цьому стала судова практика доповнюючи таке дещо стисле визначення поняття співучасті визначає останню як таку, якій притаманні наступні ознаки:

- наявність двох чи більше суб'єктів злочину, які беруть участь у вчиненні одного й того самого умисного злочину;

- спільність їх участі у злочині;

- умисний характер діяльності співучасників. Перші дві ознаки характеризують об'єктивну (особливий спосіб вчинення злочину, який характеризується спільністю дій), а остання - суб'єктивну сторону співучасті (умисна форма вини).

Досить часто особи, яким інкримінується кваліфікуюча ознака «співучасть» наполегливо намагаються довести про відсутність такої ознаки посилаючись на те, що вони з іншими співучасниками прямо не домовлялись вчинити злочин. Однак суди не приймають такі доводи до уваги посилаючись на наявність очевидних спільних дій.

У даній справі особу було засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України.

Справа перегадалась Касаційним кримінальним судом у тому числі і за касаційною скаргою засудженого, яку вмотивовано, окрема, тим, що попередньої змови у нього з іншим співучасником не було.

Аналізуючи матеріали справи ККС визнав ці доводи необґрунтованими та у свої постанові вказав наступне.

Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох осіб (суб`єктів злочину) у вчиненні умисного злочину. Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

При цьому під час вчинення злочину кожен зі співучасників може вчиняти різні дії (подолання опору потерпілого, заподіяння тілесних ушкоджень, заволодіння майном), які спрямовані на досягнення єдиної мети.

Домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об`єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Виходчи з аналізу матеріалів справи суди встановили, що засуджені були раніше знайомі, незадовго до вчинення злочину разом придбали знаряддя злочину (біту), вели спостереження за потерпілим.

Отже з огляду на послідовність і характер дій засуджених має місце умисел на вчинення злочину заздалегідь ретельно спланованого і підготовленого винними особами. У їх розпорядженні була бита з метою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу, а також вони заздалегідь спланували зникнення з місця злочину та розпорядження викраденим майном.

Таким чином попередня домовленість про вчинення злочину може відбуватися у будь-якій формі, у тому числі усній або за допомогою конклюдентних дій, судами зроблено правильний висновок, що спільні та узгоджені дії засуджених свідчать про наявність у них попередньої змови між собою на вчинення розбою.