Стаття 181. Посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів

1. Організація або керівництво групою, діяльність якої здійснюється під при­водом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів і поєднана із заподіянням шкоди здоров’ю людей або статевою розпустою, -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

1. Ті самі дії, поєднані із втягуванням в діяльність групи неповнолітніх, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Склад злочину усічений: злочин вважається закінченим з моменту вчинення орга­нізаційних дій зі створення групи або дій із керівництва вже створеною групою.

Активні учасники створення чи діяльності такої групи повинні нести відповідаль­ність як пособники організатора чи керівника групи.

Під заподіянням шкоди здоров ’ю в диспозиції статті, що розглядається, слід розу­міти нанесення тілесних ушкоджень, розлад психіки тощо.

Під статевою розпустою розуміється участь членів групи у неупорядкованих статевих зносинах чи інших видах розбещення.

Фактичне заподіяння шкоди здоров’ю особи не охоплюється складом злочину і потребує додаткової кваліфікації за статтями КК, що встановлюють відповідальність за злочини проти життя та здоров’ я особи.

1. Суб’єктивна сторона - прямий умисел: особа усвідомлює, що організовує групу, діяльність якої буде здійснюватися як проповідування віровчень чи виконання релігійних обрядів і буде поєднана із заподіянням шкоди здоров’ю людей чи статевою розпустою, чи що керує такою раніше створеною групою і бажає так діяти.

Мотив злочину може бути різним (корисливий, сексуальний, а також релігійний) і на кваліфікацію не впливає.

1. Суб’єкт злочину спеціальний - організатор або формальний чи неформальний керівник групи - фізична особа, яка досягла 16-річного віку.
2. Додатковим обов’язковим об’єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 181 КК, є здоров’ я (життя) або статева недоторканість неповнолітніх.

Потерпілим у цьому злочині є неповнолітня особа.

1. Об’єктива сторона - втягування організатором чи керівником групи особи, якій не виповнилося 18 років, до групи, діяльність якої здійснюється як проповідування віровчень чи виконання релігійних обрядів і поєднана із заподіянням шкоди здоров’ю людини чи статевою розпустою.

Втягуванням неповнолітніх до діяльності групи слід визнавати будь-які діяння (дія або бездіяльність) організатора чи керівника щодо залучення неповнолітніх до діяльності створеної чи такої, що створюється, групи. Так, наприклад, заохочення батьків до участі неповнолітніх у заходах групи є одним із характерних способів втя­гування неповнолітніх. Втягуванням слід вважати і мовчазну згоду керівника чи ор­ганізатора групи на участь у групі неповнолітніх.

Спосіб втягування - обман, підкуп, залякування тощо - не впливає на кваліфікацію, але інколи потребує самостійної кваліфікації. Так, наприклад, фізичне чи психічне насильство над потерпілим вимагає додаткової кваліфікації за статтями КК, які перед­бачають відповідальність за злочини проти особи.

Злочин є закінченим з моменту втягування неповнолітньої особи до групи, тобто з моменту початку формування у потерпілого бажання взяти участь у діяльності гру­пи. Разом з тим можливе готування і замах на втягування неповнолітньої особи шля­хом підготовки певної літератури чи умовляння батьків на участь дитини у групі.

1. Суб’єктивна сторона - прямий умисел: особа усвідомлює, що втягує у діяль­ність групи неповнолітню особу, і бажає так чинити.
2. Суб’єкт злочину спеціальний - організатор або керівник групи - фізична особа, яка досягла 16-річного віку.