Главная Сервисы для юристов ... Законы Кримінальний кодекс України Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкост...

Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження

Кримінальний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы
  • 93695

    Просмотров

  • 93695

    Просмотров

  • Добавить в избраное

    Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження -

    карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

    {Стаття 128 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2617-VIII від 22.11.2018 }

    Предыдущая

    157/575

    Следующая
    Добавить в избраное

    Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження -

    карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років.

    1. Необережне тілесне ушкодження тягне за собою кримінальну відповідальність за умови, якщо були заподіяні тяжкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження. За­подіяння з необережності легких тілесних ушкоджень не є караним за законодавством України про кримінальну відповідальність.
    2. З об’єктивної сторони злочин характеризується: 1) дією або бездіяльністю у вигляді посягання на здоров’я іншої людини; 2) наслідками у вигляді спричинення тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень; 3) причинним зв’язком між вка­заними діянням та наслідками.
    3. Про поняття тяжкого і середньої тяжкості тілесного ушкодження див. ко­ментар до статей 121 122 КК.
    4. Суб’єктивна сторона злочину може проявлятися у виді як злочинної само­впевненості, так і злочинної недбалості.
    5. Заподіяння тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження внаслідок зло­чинної самовпевненості має місце тоді, коли особа передбачала можливість настання зазначеної шкоди, але легковажно розраховувала на її відвернення. При цьому повинен мати місце розрахунок на конкретні обставини, які, на думку винного, перешкодять настанню злочинного наслідку. Цей розрахунок об’єктивно виявляється легковажним. Наприклад, В. викопав яму для колодязя біля свого будинку, яку тимчасово обгородив тонкою мотузкою на кілках. Неповнолітній К., який пробігав пізно ввечері біля будинку, порвав мотузку і впав у яму, одержавши середньої тяжкості тілесне ушкодження.
    6. Необережне тілесне ушкодження внаслідок злочинної самовпевненості слід відмежовувати від випадків заподіяння його з непрямим умислом, коли особа перед­бачала можливість заподіяння шкоди здоров’ ю іншій людині, не бажала, але свідомо припускала настання такої шкоди. Про наявність непрямого умислу свідчить, зокрема, розрахунок особи на випадковість, «навмання».
    7. Заподіяння тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження внаслідок злочинної недбалості має місце тоді, коли особа не передбачала можливості настання зазначеної шкоди для здоров’я іншої особи, хоча повинна була і могла їх передбачити, діючи з більшою обачністю. Так, ВСУ знайшов наявність необережного заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження внаслідок злочинної недбалості в діях Т. Винний під час скирдування сіна самовільно сів за кермо трактора і під’їхав до копи­ці сіна, щоб забрати її до скирди. Не помітивши жінок, які сиділи там, він наїхав на них, заподіявши одній жінці тілесні ушкодження середньої тяжкості. ВСУ зазначив, що, рухаючись трактором по полю і знаючи, що під копицями сіна проводять свій обідній відпочинок робітниці, Т. повинен був і міг передбачити можливість наїзду на людей (див. РП. - 1972. - № 1. - С. 109-110).

    Під час сварки, яка переросла в бійку, М. ударив У. в обличчя, від чого той упав і, ударившись головою об східець, одержав перелом кісток основи черепа, що відне­сено судово-медичним експертом до тяжкого тілесного ушкодження. Виходячи з того, що умислом М. не охоплювалось заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, було визнано, що він вчинив необережне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, оскіль­ки, б’ючи п’яного У. по обличчю, М. хоча й не передбачав, але повинен був і міг пе­редбачити, що потерпілий може впасти і одержати травму внаслідок удару об сходи (див. СП. - К., 1998. - С. 174).

    1. Необережне заподіяння тілесних ушкоджень унаслідок злочинної недбалості слід відрізняти від «випадку» («казусу»), коли особа не тільки не передбачала мож­ливість настання шкоди для здоров’я іншої людини, а й не могла її передбачити. «Ви­падок» виключає вину в поведінці особи (див. п. 7 коментаря до ст. 25 КК).
    2. Необережне заподіяння тілесного ушкодження, що викликало смерть потерпі­лого, щодо якої має місце необережна вина, кваліфікується як вбивство через необе­режність.
    3. Суб’єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16 років.

    logo

    Юридические оговорки

    Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

    Полный текст

    Приймаємо до оплати