04.07.2016 | Автор: Веб-ресурс "Протокол"
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Дайджест судових рішень «Протокол» за червень 2016 року: «Цікаво, практично, дискусійно»!

Розділ «Цікаві судові рішення»  інформаційно – правового ресурсу «Протокол»  постійно поповнюється судовими актами, які мають інтерес  як з точки зору практичного застосування, так і з точку зору теоретичного обговорення. Кожен місяць редакція «Протоколу» здійснює окремий відбір рішень суду із цього розділу для публікації спеціального дайджесту нашого ресурсу.  

Дайджест судовий рішень «Протокол» відрізняється від усіх інших дайджестів про рішення судів тим, що формується редакцією щомісячно виключно на підставі кількості переглядів, лайків, коментарів та поширень користувачами рішень суду, які до нього включаються. Тобто самі юристи, а не редакція визначають, цінність рішень судів включених до дайджесту з практичної точки зору. Окрім цього до судового дайджесту «Протоколу» включаються рішення судів будь-якої інстанції, якщо таке рішення цікаве та актуальне на сьогодні. І головне: фабула судових рішень у дайджесту «Протокол» не списується з правових позицій ВСУ та не копіюється абзацами з тексту рішень, а складається компетентним аналітиком простою та доступною для користувача мовою.   

Читайте: Судовий дайджест "Протокол" за травень 2016!

Судовий дайджест "Протокол" за березень - квітень: 8 найцікавіших рішень!

Отже, у червні 2016 року за версією «Протокол» найбільш цікавими та популярними судовими актами були такі.  

1 Справа «Про відшкодування МТСБУ шкоди заподіяної у ДТП невстановленим водієм та транспортним засобом».  Непоодинокі випадки, коли винуватці тікають з місця ДТП особливо на паркінгах та на вулицях не чекаючи потерпілого, щоб уникнути відповідальності. Раніше, за загальним правилом, якщо транспортний засіб та особу водія – винуватця ДТП не було встановлено, МТСБУ відмовлялось відшкодовувати шкоду потерпілому.  Ухвала ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ у справі №6-2328св13  надала нового змісту полісу обов’язкового страхування цивільної відповідальності, який є у переважної кількості водіїв.

Тепер за заявою потерпілого МТСБУ зобов’язано у такому випадку відшкодовувати шкоду. До заяви потерпілому необхідно додати експертне автотоварознавче дослідження суми матеріального збитку.  

Ухвала ВССУ викликала багато заперечень з боку користувачів «Протокол» і прогнозів, що буде скасована ВСУ. Зокрема зверталась увагу на ст. 41 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,  яка була витлумачена ВССУ неправильно та не передбачає обов’язку МТСБУ відшкодовувати шкоди в такому випадку за рахунок коштів фонду захисту потерпілих.    

Так чи інакше прецедент поки, що існує і ним треба користуватись у судових баталіях с МТБСУ.

Аналізуйте судовий акт: МТСБУ відшкодовує шкоду заподіяну у ДТП потерпілому невстановленими транспортними засобом, який втік та зник (ВВСУ у справі №6-2328св13)

2 У червні можна назвати зрадницьким та безвідповідальним рішення судді Юзькової О. Л. Шевченківського районного суду м. Києва у справі «Про визнання збройної агресії Росії проти України». Незважаючи на очевидно збройну агресію РФ проти України та анексію Криму – частини території України суд відмовив у задоволенні заяви з формальної процедурної підстави – «суд не своїм рішенням не визнає загальновідомих фактів».  

І тут слід додати, що залучені судом у справу такі особи як СБУ, Міноборони, МЗС, Мінюст, ГПУ, АП, Антитерористичний центр при службі безпеки України, Посольство Російської Федерації в України дуже кон’юнктурно  заявили про свою позицію – вони начебто не проти, про те це загальновідомий факт, тому не слід визнавати його судом.

Безперечно факт збройної агресії РФ проти УКраїни слід було б визнати у суді, ухвалити преюдицію. Оскільки без такого визнання інший суд, наприклад суд за позовом будь-якої особи про стягнення збитків заподіяних збройною агресією РФ цей факт вже як загальновідомий може  і не прийняти.

Тому чекаємо на рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій у цій справі. Далі буде…    

Аналізуйте судовий акт: Шевченківський суд не визнає загальновідомого факту збройної агресії Росії проти України (Шевченківський районний суд м. Києва від 12 травня 2016р., рішення судді Юзькової О. Л. у справі № 761/9437/15-ц)

3 Право на самооборону звичайно існує в Кримінальному кодексі, проте на практиці при його реалізації та заподіянні смерті або шкоди нападнику виникають не аби які складнощі. Найбільш актуальними в цьому аспекті є вбивства та тілесні ушкодження на побутовому рівні, там де нападник та жертва добре знають одне одного та мають сумну історію відносин. Складне завдання адвоката переконати суд в правильній кваліфікації діяння жертви, яка самооборонялась, проте с трагічними наслідками і яку прокурор може звинувачувати «по максимуму», ігноруючи важливі факти. Так в КК України є  умисне вбивство (ст. 115), перевищення межі самооборони (ст. 118 КК) та необхідна самооборона (ст. 36). ВСУ розглядаючи справу №5-34кс14, в якій жінка захищаючись вбила свого співмешканця розтлумачив різницю між цими кваліфікаціями.  

Аналізуйте судовий акт: ВСУ визначив різницю між умисним вбивством - ст. 115 КК та перевищенням меж необхідної самооборони - ст. 118 КК (Постанова ВСУ у справі № 5-34кс14)

Податківці за наслідками перевірок донараховуючи податки завжди лякають бухгалтерів, керівників та власників господарських підприємств кримінальною відповідальністю, передбаченою ст. 212 КК України   - ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, санкція якої передбачає позбавлення волі до 10 років. Проте, на щастя для добросовісних платників податків звинуваченню в суді дуже важно довести суб’єктивну сторону складу цього злочину - умисел особи в ухиленні від сплати податків. Наведений вирок суду першої інстанції є прикладом неправильного захисту особи, який мав наслідком зізнання особи у злочині та  обґрунтуванні суддею вироку таким зізнанням обвинуваченого. Користувачу пропонується уявити, що будо б якщо зізнання у злочину не було б? У обвинувачення та суду виникають великі проблеми із обвинувальним вироком.  

Аналізуйте судовий акт: Засудити за умисне ухилення від сплати податків – ст. 212 КК суд може тільки, якщо підсудний самостійно в цьому зізнається (Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у справі № 357/77/15-к, суддя Буцмак Ю. Є.)

5 Мабуть перший та дуже несподіваний вирок суду, який стосується розповсюдження інформації злочинного змісту у соціальних мережах та взагалі в інтернеті. Обвинуваченого було притягнуто до кримінальної відповідальності за розміщення постів у «ВКонтакті» за ст. 109 КК України «дії, спрямовані на  насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади». Пости були на кшталт: «На добраніч, не дамо відродитись совку, не дамо толерантній Європі змусити нас прийняти біженців. Повалимо уряд і встановимо ОСОБА_3 на чолі із повстанцями»

Цікавою ця справа є також тому, що суд ідентифікував особу в соціальній мережі, за персональними даними її сторінки та конфіскував у засудженого комп’ютерний системний блок як знаряддя злочину.

Тому не забуваємо правило: в інтернеті не можна робити, того, що не можна робити в реальному житті!  

Аналізуйте судовий акт: Розміщення постів в соціальній мережі кваліфіковано судом як злочин проти основ національної безпеки України (Вирок – Зарічний районний суд м. Суми у справі 591/442/16-к від 2 лютого 2016 року)

6 Багато юристів помилково вважають, що у випадку перевищення повноважень особою, яка підписує договір, цей договір в суді автоматично визнається недійним або навіть вважається нікчемним і не підлягає виконанню.  Цей фанатизм  властивий наприклад банківським клеркам, які вимагають безліч документів на підтвердження повноважень особи від імені суб’єкта господарювання на підписання кредитних та іпотечних договорів.   Проте існує судова практика визнання договорів дійсними навіть і при підписанні договору особою без достатніх повноважень.

У справі №3-84гс16  «Про значний правочин ПАТ» ВСУ хоча і підтвердив порушення директором порядку укладання від імені ПАТ значного правочину проте скасував попередні рішення і відмовив у задоволенні зустрічного позову ПАТ про визнання правочину недійним. ВСУ обґрунтовує свою позицію наступним. ПАТ тривалий час вчиняло дії направлені на виконання договору поставки: приймало товар, підписувало документи на прийняття товару, додаткові угоди, специфікації, тощо. При цьому відсутність рішення Наглядової Ради ПАТ або Загальних зборів ПАТ для укладання договору поставки не є достатньою підставою для визнання цього договору недійсним, оскільки як підтверджують обставини справи договір не тільки прийнятий ПАТ до виконання але і частково виконаний, оскільки насамперед ПАТ прийняло товар. Судам в цьому випадку слід застосовувати ст. 241 ЦК України, тому що відбулось наступне схвалення ПАТ укладеного правочину (договору поставки).

Аналізуйте судовий акт: Значний правочин укладений директором від імені ПАТ із перевищенням повноважень НЕ визнається недійсним, якщо докази його фактичного прийняття ПАТ та виконання (ВСУ, №3-84гс16 від 6 квітня 2016р.)

 

7. Спори щодо зняття з реєстрації та виселення особи іноді найзапекліші і не тільки у житлових відносинах. З одного боку власник, бореться за необмежене використання своєї власності і йому не потрібні у власній квартирі небажані особи, з іншого боку  - особа проживаюча на «пташиних правах» будь-якими засобами намагається залишись у житлі, щоб просто не стати безхатьком. Так у цій справі, власник маючи у розпорядженні рішення суду про визнання права власності на квартиру, із приписом «зобов’язати зареєстрованих осіб звільнити цю квартиру та передати новому власнику» звернувся до органу державної міграційної служби, який на виконання рішення суду зняв осіб (в тому числі і неповнолітньої) з державної реєстрації, які проживали у квартирі.   

ВСУ розглянув правомірність зняття з реєстрації осіб, яка було підтверджене касаційним судом і став на бік цих осіб, хоча і визнав права власника квартири – вимагати усунення перешкоду користуванні власністю. Зокрема ВСУ підкреслив, що відповідно до  ЗУ  «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зокрема ст. 7, існує виключний перелік підстав для зняття особи з реєстрації серед яких немає «звільнити та передати квартиру», а є 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою. Тому, згідно позиції ВСУ, припис суду - «зобов’язати зареєстрованих осіб звільнити цю квартиру та передати новому власнику» не дає право органу державної міграційної служби знімати таких осіб з реєстрації. 

Аналізуйте судовий акт: Для зняття особи, в тому числі неповнолітньої, з реєстрації необхідно рішення суду із приписом «позбавити права користування житловим приміщенням» - приписи «визнати право власності, звільнити та передати квартиру» такого права не дають

Джерело: Інформаційно-правовий інтернет-ресурс "Протокол"

1
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення