12.08.2015
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Результати розгляду судами заяв про перегляд справ за нововиявленими обставинами

В науковій та юридичній літературі чимало уваги приділено теоретичним аспектам оскарження рішень у цивільних справах у зв’язку з нововиявленими обставинами. Однак проблематика практичного застосування норм цього інституту залишається малодослідженою. Хоча з 2011 року — після внесення змін до гл.4 розд.4 Цивільного процесуального кодексу — це набуло особливої актуальності.

Як відомо, ЦПК набув чинності ще 1 вересня 2005 року. Значна кількість апробованих десятиріччями інститутів цивільного процесу зазнала глибинної реконструкції. І це не дивно, оскільки необхідність змін була обумовлена побудовою в Україні правової держави. Реалізація таких завдань неможлива без суттєвих змін у сфері правосуддя. І тільки інститут провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами з положень ЦПК 1963 року практично без суттєвих змін був перенесений у новий кодекс.

Пояснюється це так. ЦПК 1963 року (в редакції до липня 2001-го) передбачав перегляд рішень, що набрали законної сили (крім касаційного провадження), в порядку нагляду. Суть останнього полягала в тому, що голови обласних та Верховного судів та їхні заступники, прокурори областей, Генеральний прокурор та їхні заступники мали право в межах своєї компетенції опротестовувати судові рішення, які набрали законної сили. Подання такого протесту тягло за собою обов’язковий розгляд справи президіумами обласних судів або судовою колегією ВС.

Тому особи, які залишилися незадоволеними результатом розгляду цивільних справ у касаційному порядку, як правило, зверталися до вказаних посадових осіб зі скаргами. І тільки у виключних випадках подавалися заяви про перегляд рішень за нововиявленими обставинами. Так, за весь 1999 рік до районних судів Харківської області надійшло лише 7 заяв про скасування рішень за нововиявленими обставинами, і у всіх випадках в їх задоволенні було відмовлено.

За таких обставин норми закону, які регулювали перегляд рішень за нововиявленими обставинами, майже не застосовувалися. Інститут у цілому не розвивався. Він став активно використовуватися тільки після ліквідації нагляду в цивільному судочинстві законом «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України» від 21.06.2001 №2540-ІІІ.

У 2010 року до районних судів Харківської області надійшло 424 такі заяви, 188 з яких було задоволено. Таким чином, районні суди Харківщини самі собі скасували 20% рішень. Аналогічна ситуація була характерна для всієї України. Наприклад, 2008 року всі райсуди розглянули 5743 заяви, з яких задовольнили 3275 (57%).

Таке становище було абсолютно ненормальним. Суди приймали рішення, а згодом кожне п’яте самі й скасовували, фактично виконуючи функції вищих інстанцій. Ця обставина вкрай негативно впливала на стабільність практики, суперечила основним принципам правосуддя, підривала довіру до прийнятих рішень.

Стало очевидним: норми ЦПК, які регулюють перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, потребують глибинної модернізації.

Урешті-решт законом від 20.12.2011 № 4176-V кодекс був доповнений ст.364-1. Ця норма встановлювала, що заява про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами подається судді, який визначається шляхом жеребкування (ч.2 ст.11 ЦПК). Таким чином, з моменту прийняття цього акта перегляд рішення обов’язково здійснюється іншим суддею, а не тим, який його постановив. Крім того, в новій редакції була викладена і ч.2 ст.365 кодексу, яка дала право учасникам перегляду оскаржувати будь-яке рішення.

Фактично був наведений належний порядок у розгляді справ вказаної категорії. Це яскравий приклад позитивної законодавчої діяльності Верховної Ради.

Не все нове — нововиявлене

Так, у 2008 році в Харківській області у зв’язку з нововиявленими обставинами скасовано 172 рішення та 8 ухвал. У 2010-му — 186 рішень та 1 ухвала. Починаючи з 2012 року ці показники стрімко знизилися: у 2012-му скасовано 43 рішення та 1 ухвала, а у 2013-му — 69 рішень та 2 ухвали.

Аналіз таких справ засвідчує, що райсуди та Апеляційний суд Харківської області вирішують справи в основному правильно. Наприклад, рішенням Дергачівського райсуду Харківської області від 31.03.2011 (справа №619/563/13ц) задоволено позов Харківського національного університету внутрішніх справ до гр. М. про стягнення коштів за навчання.

Наказом головного управління МВС у Харківській області від 11.12.2012 гр. М. повторно призначено на посаді дільничного інспектора міліції. На думку заявника, відновлення роботи в органах міліції — це юридичний факт, що дає право на перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Ухвалою суду від 27.02.2013 у задоволенні заяви відмовлено. Рішення суду є правильним, оскільки укладання нового трудового договору не можна розцінювати як нововиявлену обставину.

Водночас у справах цієї категорії за одних і тих самих обставин зустрічаються протилежні рішення, допускаються помилки. Так, рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 15.06.2010 (справа №646/775/-13) задоволено позовні вимоги ТОВ «Кантареллі Лімітед» та визнано недійсним договір дарування нежитлових приміщень, за позивачем визнано право власності. Рішення набрало законної сили. Ухвалою того ж суду від 21.01.2013 рішення скасовано на підставі п.2 ч.2 ст.361 ЦПК («фальшивість доказів»), оскільки заявник надав новий переклад довіреності, відповідно до якої уповноважена особа ТОВ «Кантареллі Лімітед» має право на відчуження майна. Приймаючи рішення від 15.06.2010, суд керувався первісним перекладом з грецької мови, відповідно до якого представник товариства не мав права на відчуження майна.

У цьому випадку нововиявлені обставини відсутні, оскільки, за п.2 ч.2 ст.361 ЦПК, підставами для перегляду рішення є встановлені вироком суду фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення. Таким чином, фальшивість доказів повинна бути підтверджена вироком. За його відсутності рішення скасовано неправомірно.

Іншу помилку допустив Первомайський міськрайонний суд Харківської області у справі, порушеній за позовом гр. Н. до гр. П., про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на будинок (справа №362/234/13-ц). Ухвалою того ж суду від 14.02.2013 рішення скасовано, оскільки відповідач не повідомлявся про місце та час розгляду справи. Натомість це може бути підставою для перегляду рішення в апеляційному та касаційному порядку, але не за нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини — це такі юридичні факти, які існували на момент розгляду справи, проте ні суд, ні заявник не знали та не могли знати про їх існування, і які мають важливе значення для її вирішення. У цьому випадку суд був зобов’язаний знати, що відповідач не повідомлявся про час та місце розгляду, оскільки такі відомості завжди є в матеріалах справи.

Не можна погодитися з діями судді Дзержинського районного суду м. Харкова у справі, порушеній за позовом гр. Я., про визнання права власності. Основним рішенням від 18.02.2010 позов задоволено. Ухвалою від 10.04.2013 заявнику відмовлено в перегляді рішення за нововиявленими обставинами у зв’язку з тим, що заявник надав нові докази, а не нововиявлені обставини. Поряд із цим матеріали справи свідчать, що усупереч ч.2 ст.11 ЦПК заяву розглядав той самий суддя, який ухвалював основне рішення. Відомостей про автоматичний розподіл заяви справа не містить.

Типову помилку допустив Вовчанський районний суд Харківської області у справі №22-ц/790/2932/13. Із заявою про перегляд рішення звернувся гр. П. Суддя правильно відмовив у перегляді, оскільки неповнота розгляду не є нововиявленими обставинами. Однак, переглядаючи справу, суд відкрив при цьому окреме провадження, що не можна визнати правильним. Нагадаємо: у ЦПК 1963 року була окрема норма, а саме — ст.3476, яка передбачала перегляд рішення в одному провадженні (у ЦПК 2005 року така норма відсутня).

Користуйтесь консультацією: Перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами 

Апеляційні нюанси

У І півріччі 2013-го в провадженні цивільної палати Апеляційного суду Харківської області перебувало 26 цивільних справ цієї категорії. Жодна заява про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами задоволена не була. Всі ухвали є законними та обгрунтованими. Дійсно, такі факти, як розгляд справи за відсутності сторони, подання нових доказів та інші, не є нововиявленими обставинами.

Разом з тим під час перегляду справ в апеляційному порядку деякі рішення також викликають зауваження. Так, рішенням Московського районного суду м.Харкова від 18.06.2012 за гр. Г. визнано право користування житловим приміщенням. Рішення набрало законної сили. Харківська міська рада звернулася до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. В заяві було зазначено, що, за повідомленням департаменту житлового господарства, позивачка вселилася в квартиру з порушенням встановленого порядку.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції вказав, що вселення гр. Г. в квартиру вже було предметом судового розгляду, тому ні повідомлення департаменту, ні сам факт вселення в квартиру не є нововиявленими обставинами.

Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Харківської області від 6.02.2013 (справа №22-ц/790/985/13) постанова районного суду скасована, справа передана на новий розгляд. Колегія припустилася двох помилок. Перша: повідомлення департаменту безпідставно було розцінене як нововиявлений факт. Друга: встановивши наявність юридичних фактів, які підтверджують нововиявлені обставини, колегія була зобов’язана прийняти рішення по суті, а не направляти справу на повторний розгляд.

Аналогічну помилку допустила колегія суддів Апеляційного суду Харківської області у справі №22-ц/2090/1889/2012, порушеній за позовом гр. Ч. до ПСП «Феона», гр. Г., про визнання права власності на автомобілі.

Рішення чи ухвала?

Зміни, внесені 20.12.2011 до положень про перегляд рішень за нововиявленими обставинами, призвели до невизначеності, в окремих випадках — до суперечності при вирішенні справ.

Наприклад, відповідно до ч.2 ст.365 ЦПК суд може скасувати рішення, що переглядається, і прийняти нове або залишити заяву без задоволення. На практиці судді стикаються із дилемою: якщо рішення скасовується, то який акт приймається — ухвала, рішення чи постанова?

Закон вимагає в разі задоволення заяви одночасно прийняти нове рішення. Виникає запитання: в разі скасування рішення та прийняття нового необхідно постановляти один судовий акт чи два? Якщо два, то який між ними має бути проміжок часу, який порядок?

Глава 4 розд.5 ЦПК «Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами» відповідей на ці запитання не містить. Як наслідок, на практиці існують розбіжності.

Так, Вовчанський районний суд Харківської області у справі № 2-п-14/2011, порушеній за позовом гр. Ч до ПСП «Феона», гр. Г., за участю третіх осіб, про визнання права власності, ухвалою від 15.05.2012 скасував рішення того ж суду від 10.11.2009. Процедура розгляду була розпочата заново, витребовувалися та приймалися додаткові докази, неодноразово відкладалися слухання тощо.

Аналогічну позицію займають й окремі науковці, зазначаючи, що «остаточний висновок про те, чи було скасоване рішення незаконним та не­обгрунтованим, можна зробити лише після повного дослідження та розгляду справи».

У деяких справах судді пристають на іншу позицію: спочатку постановляють ухвалу про скасування рішення і в тому ж засіданні приймають нове.

Вбачається, що в обох наведених прикладах суди вчинили неправильно. Закон, а саме — ч.2 ст.365 ЦПК, вимагає у випадку задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відразу ухвалювати нове рішення. Тому, за змістом ч.2 ст.365 ЦПК, це повинно бути одне рішення. В ньому суд скасовує попереднє рішення та приймає нове.

До речі, така конструкція відома нашому законодавству. Так, згідно з п.2 ч.1 ст.307 ЦПК за наслідками розгляду апеляційної скарги суд має право скасувати рішення суду першої інстанції й ухвалити нове по суті позовних вимог. Як свідчить практика, апеляційні суди у випадку ухвалення нових рішень ніколи не постановляють ухвал про скасування рішення першої інстанції, все уміщується в рамки однієї постанови.

У тих випадках, коли суди відмовляють у задоволенні заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, необхідно постановляти ухвалу. Якщо ж суд, задовольняючи таку заяву, скасує рішення та постановить ухвалу, а окремим актом прийме нове, протилежне першому рішення, то можлива ситуація, коли згодом вищий суд скасує ухвалу, і в одній справі буде 2 рішення, чого допускати не можна.

Тому правильною є позиція тих судів, які в разі задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами приймають нове рішення в одному провадженні з основною справою, а у випадку відмови — постановляють ухвалу.

Показники розгляду районними судами Харківської області заяв про скасування судових рішень у зв’язку із нововиявленими обставинами можна переглянути тут

Автор статті: суддя Апеляційного суду Харківської області, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України Михайло Бородін

Джерело: З&Б

 

 

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події: