Стаття 13. Спрощення та переваги

Митний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 9122

    Переглядів

  • 9122

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Підприємство має право в порядку та на умовах, визначених цим Кодексом, застосовувати такі спрощення:

    1) використання загальної гарантії;

    2) використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 50 відсотків;

    3) використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 30 відсотків;

    4) використання звільнення від гарантії;

    5) використання пломб спеціального типу;

    6) процедура спрощеного декларування;

    7) процедура випуску за місцезнаходженням.

    {Частина перша статті 13 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 }

    2. Підприємство має право застосовувати інші транзитні спрощення, передбачені статтею 91 - 1 цього Кодексу, та спрощення, передбачені міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, у порядку та на умовах, визначених такими міжнародними договорами та законодавством України з питань митної справи.

    {Частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3229-IX від 13.07.2023 }

    3. Підприємство, якому надано авторизацію АЕО-С, користується такими перевагами:

    {Абзац перший частини третьої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 }

    1) пропуск через митний кордон, митний контроль та/або виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення в першочерговому порядку, в тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних систем, що регулюють черговість прибуття до державного кордону та/або його перетину;

    {Пункт 1 частини третьої статті 13 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 }

    2) зменшення автоматизованою системою управління ризиками форм та обсягів митного контролю під час здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

    3) використання спеціально визначеної (за наявності) смуги руху в пункті пропуску через державний кордон України для переміщення автомобільних транспортних засобів комерційного призначення;

    4) використання національного логотипа АЕО.

    4. Підприємство, якому надано авторизацію АЕО-Б, користується такими перевагами:

    {Абзац перший частини четвертої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 }

    1) отримання від митного органу повідомлення про те, що відповідні товари і транспортні засоби комерційного призначення на основі результатів аналізу ризиків за загальною декларацією прибуття обрано для проведення митного огляду в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України до моменту їх переміщення через митний кордон України;

    2) пропуск через митний кордон, митний контроль та/або виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення в першочерговому порядку, в тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних систем, що регулюють черговість прибуття до державного кордону та/або його перетину;

    {Підпункт 2 частини четвертої статті 13 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 }

    3) зменшення автоматизованою системою управління ризиками форм та обсягів митного контролю під час здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

    4) використання спеціально визначеної (за наявності) смуги руху в пункті пропуску через державний кордон України для переміщення автомобільних транспортних засобів комерційного призначення;

    5) використання національного логотипа АЕО.

    Якщо за результатами застосування системи управління ризиками виявлено, що надсилання повідомлення, передбаченого пунктом 1 цієї частини, може вплинути на результати митного огляду, посадові особи митного органу мають право проводити митний огляд без надсилання такого повідомлення.

    5. Для надання авторизації на застосування спрощення підприємство подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, заяву про надання авторизації на застосування спрощення та анкету самооцінки в порядку, передбаченому статтею 19 - 4 цього Кодексу.

    6. На застосування кожного окремого спрощення, визначеного пунктами 1-6 частини першої цієї статті, надається окрема авторизація. На застосування спрощення, визначеного пунктом 7 частини першої цієї статті, для кожного об’єкта підприємства надається окрема авторизація.

    {Частина шоста статті 13 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 }

    7. Рішення про надання, відмову в наданні, зупинення (поновлення), внесення змін, скасування або анулювання авторизації на застосування спрощення оформлюється наказом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

    8. Після отримання авторизації на застосування спрощення підприємство має дотримуватися умов, визначених відповідною авторизацією, а також не допускати випадків невідповідності критеріям та/або умовам надання авторизації на застосування спрощення.

    9. Підприємства-нерезиденти мають право користуватися перевагами, визначеними цією статтею, відповідно до міжнародних договорів України, що передбачають взаємне визнання підприємств, яким надано авторизацію АЕО, та підприємств, що виконують вимоги законодавства країни їх реєстрації, еквівалентні вимогам для надання авторизації АЕО згідно з цим Кодексом.

    {Стаття 13 в редакції Закону № 2510-IX від 15.08.2022 }

    Попередня

    60/718

    Наступна
    Додати в обране

    Коментована стаття регламентує порядок утворення, реорганізації, ліквідації спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, визначає функції та основні напрямки діяльності центрального апарату Держмитслужби України, окреслює організаційні засади діяльності цього органу державної виконавчої влади в галузі митної справи та вертикальну підпорядкованість в системі Держмитслужби України.

    Коментуючи ч. 1 ст. 13 Митного кодексу України, треба зауважити, що згідно зі своєю компетенцією, означеною в Конституції України, Кабінет Міністрів України утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади (п. 9-1 ст. 116 Конституції України).

    Відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого указом Президента України від 24 серпня 2000 р. №1022/2000, Державна митна служба України (Держмитслужба України) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері митної справи. У Положенні про Державну митну службу України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. №940, Державна митна служба називається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи (щодо чинності вказаних Положень див. коментар до ст.7 МК).

    Діяльність Держмитслужби України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Центральний апарат Держмитслужби України згідно зі своїми повноваженнями спрямовує діяльність підпорядкованих регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митниць та спеціалізованих митних установ та організацій, координує їх взаємодію та здійснює контроль за їх діяльністю. Виконуючи свої функції та втілюючи у життя політику держави в галузі митної справи, центральний апарат Держмитслужби України в межах своїх повноважень має право видавати накази, здійснювати організаційні заходи щодо їх реалізації та контролювати їх виконання. Таким чином, треба відмітити, що центральний апарат Держмитслужби України виконує організаційні, управлінські та координаційні функції. Держмитслужба України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції про вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президенту України, Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень Держмитслужба України організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

    Основними завданнями Держмитслужби України є:

    - забезпечення реалізації державної політики у сфері митної справи;

    - захист економічних інтересів України;

    - контроль за додержанням законодавства України про митну справу;

    - використання засобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів;

    - удосконалення митного контролю, митного оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

    - здійснення разом з Національним банком України комплексного контролю за валютними операціями;

    - здійснення разом з іншими уповноваженими центральними органами виконавчої влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

    - боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

    - розвиток міжнародного співробітництва у сфері митної справи.

    Відповідно до своєї компетенції, Держмитслужба України:

    1) організовує та контролює діяльність митних органів;

    2) забезпечує своєчасне і повне внесення до державного бюджету коштів від податків, зборів (обов'язкових платежів), справляння яких згідно із законодавством покладено на митні органи;

    3) вживає разом з іншими органами виконавчої влади заходи, спрямовані на недопущення незаконного вивезення за кордон цінностей, що становлять культурне або історичне надбання українського народу;

    4) сприяє у межах своєї компетенції здійсненню заходів щодо захисту прав споживачів товарів, які ввозяться в Україну, а також прав інтелектуальної власності у процесі зовнішньоекономічної діяльності;

    5) розробляє та здійснює самостійно або у взаємодії з іншими органами виконавчої влади заходи щодо запобігання контрабанді, порушенню митних правил та їх припинення;

    6) організовує та контролює відповідно до законодавства проведення митними органами дізнання у справах про контрабанду та здійснення ними провадження у справах про порушення митних правил;

    7) веде митну статистику;

    8) веде разом з іншими уповноваженими органами виконавчої влади Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності;

    9) здійснює верифікацію (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України;

    10) здійснює в межах своєї компетенції державну політику у сфері охорони державної таємниці, контроль за забезпеченням охорони державної таємниці у системі митних органів України, а також організаційно-технічні заходи щодо застосування засобів криптографічного й технічного захисту інформації, охорона якої забезпечується державою відповідно до законодавства, та додержання посадовими особами митних органів України вимог законодавства стосовно порядку одержання, використання, поширення та збереження такої інформації;

    11) реалізовує у межах своєї компетенції державну кадрову політику;

    12) бере участь у підготовці проектів програм розвитку митної справи, соціального захисту її працівників;

    13) створює, реорганізовує та ліквідовує в установленому порядку регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації, установи і навчальні заклади;

    14) організовує реконструкцію та спорудження пунктів пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення;

    15) здійснює відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери її управління;

    16) забезпечує гласність у діяльності митних органів, здійснює в установленому законодавством порядку інформування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та аромадян з питань митного законодавства;

    17) бере участь у підготовці міжнародних договорів України, готує пропозиції щодо закладення, денонсації таких договорів, у межах своєї компетенції укладає міжнародні поговори України;

    18) виконує інші функції, що випливають з покладених на неї завдань.

    У ч.4 коментованої статті законодавчо закріплена вертикальна підпорядкованість в Держмитслужбі України, згідно з якою спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи підпорядковані регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні установи та організації.

    Держмитслужбу України очолює Голова служби. Голова здійснює керівництво Держмитслужбою України, розподіляє обов'язки між заступниками, визначає ступінь відповідальності заступників Голови та керівників структурних підрозділів Держмитслужби України. Голова Держмитслужби України в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад працівників центрального апарату Держмитслужби України, керівників регіональних митниць та їх структурних підрозділів, митниць, спеціалізованих митних управлінь і організацій, установ та навчальних закладів. Голова несе персональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Держмитслужбу завдань і виконання ним своїх функцій.

    Відповідно до указу Президента України від 31.12.2005 р. №1902 "Про колегію міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади", постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 р. №1569 "Про затвердження Загального положення про колегію центрального органу виконавчої влади і місцевої державної адміністрації" та інших нормативно-правових актів у Державній митній службі України функціонує колегія Державної митної служби (далі - колегія) - постійний консультативно-дорадчий орган. її завдання, правові й організаційні засади діяльності визначені у Положенні про колегію Державної митної служби України, затвердженому наказом Держмитслужби від 14.09.2007 р. №759. Колегія виконує такі функції: обговорює й приймає рішення щодо перспектив і найважливіших напрямів діяльності митних органів; розглядає пропозиції щодо удосконалення законодавства, забезпечення співпраці з центральними органами виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування під час виконання покладених на митні органи завдань, розширення міжнародного співробітництва у сфері митної справи, формування й реалізації державної політики у сфері митної справи; обговорює прогнози й програми соціально-економічного розвитку у сфері митної справи, інші державні програми та визначає шляхи їх реалізації; розглядає питання про стан дотримання фінансової, бюджетної дисципліни, збереження та використання державного майна, здійснення внутрішнього фінансового контролю й усунення виявлених недоліків; розробляє пропозиції щодо вдосконалення діяльності митних органів; аналізує стан роботи Держмитслужби з питань забезпечення прав і свобод людини й громадянина; розглядає результати роботи Держмитслужби, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ і організацій; аналізує стан дотримання в митній службі України законодавства з питань державної служби, організаційно-кадрової роботи й виконавської дисципліни; розглядає інші питання, пов'язані з реалізацією покладених на Держмитслужбу завдань.

    Гранична чисельність працівників Держмитслужби України затверджується Кабінетом Міністрів України. Штатний розпис, кошторис видатків Держмитслужби України затверджує Голова за погодженням з Міністерством фінансів України. Структуру центрального апарату Держмитслужби України затверджує Голова за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Положення про структурні підрозділи центрального апарату Держмитслужби України затверджує її Голова.

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати