09.08.2019 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

ВС/КЦС: Відсутність доходу за минулий рік є підставою для звільнення від сплати судового збору (ВС/КЦС № 761/12145/17 від 02.08.2019)

ВС/КЦС: Відсутність доходу за минулий рік є підставою для звільнення від сплати судового збору (ВС/КЦС № 761/12145/17 від 02.08.2019) - 0_76045200_1565334872_5d4d1d58b9ae4.jpg

Фабула судового акту: Нормами статті 16 Цивільного кодексу України кожному гарантовано право на звернення до суду за захистом своїх порушених цивільних прав та інтересів.

Натомість трапляються випадки коли особа, чиї права порушено, не може звернутись до суду із позовом оскільки не має можливості сплатити судовий збір за подання позовної заяви або іншого процесуального документу за подання якого Законом України «Про судовий збір» визначено обов’язковість сплати судового збору.

З метою реалізації права на захист своїх інтересів, визначеного Цивільним кодексом України, законодавцем суду надано право на відстрочення та розстрочення судових витрат, зокрема судового збору, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати (ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому норми названої статті в якості підстав для прийняття судом такого рішення визначають незадовільний майновий стан сторони.

У даній справі стороною у справі до Касаційного цивільного суду було подано касаційну скаргу, яку ухвалою КЦС було залишено без руху у зв’язку із несплатою судового збору.

Усуваючи недоліки стороною до суду було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору до якого було додано довідки Державної фіскальної служби України про відсутність у сторони доходу за минулий рік та перший квартал поточного року.

Вказане клопотання судом було задоволене.

Задовольняючи клопотання КЦС зазначив, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

За нормами п. 1 ч. 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Частиною другої цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету у суду є усі підстави для задоволення вказаного вище клопотання.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КЦС:Сплата судового збору онлайн на сторінці електронного кабінету клієнта банку відповідає вимогам закону, тому надана суду квитанція про сплату судового збору є підтвердженням його оплати (ВС/КЦС,справа № 522/21326/16-ц, 24.04.19)

ВС/КЦС: Суд є державним органом, а тому за подання апеляційний/касаційних скарг на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної особі його незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю судовий збір НЕ сплачується (ВС/КЦС № 465/6874/17 від 03.04.2019)

Довідки від ПФУ та відділу управління праці та соціального захисту РДА підтверджують скрутний майновий стан та звільняють заявника від сплати судового збору (ВС/КЦС у справі № 761/37888/15-ц від 25 квітня 2019 р.)

Вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру (В/КЦС від 28 листопада 2018р. у справі № 761/11472/15-ц)

Залишивши касаційну скаргу без руху, нагадав що до скарги додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, скріплений банківською печаткою (ВС/КЦС, справа № 757/7529/17-ц, 29.10.18)

Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи, закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням (ВС/КЦС, № 686/114/16-ц, 04.07.18)

УСІ без винятку апеляційні та касаційні скарги подані в порядку господарського судочинства підлягають оплаті судовим збором (ВС/ВП № 915/955/15 від 29.05.2018)

Ухвала    

02 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 761/12145/17

провадження № 61-11495ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Некрилов Костянтин Юрійович, про визнання договору дарування удаваним правочином,

В С Т А Н О В И В:

20 червня 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року, повний текст якої апеляційним судом було складено 04 червня 2019 року. Тому ОСОБА_1 не пропущено строк звернення до суду із касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року касаційну скаргу було залишено без руху для усунення виявлених недоліків.

У липні 2019 року ОСОБА_1 вимоги ухвали від 27 червня 2019 року було виконано та надано довідку Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 15 липня 2019 року № 82964/Б/26 - 15 - 59 - 04.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору на підтвердження чого надав довідку Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 02 травня 2019 року № 56339/Б/26-15-59-04 та довідку Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 15 липня 2019 року № 82964/Б/26 - 15 - 59 - 04. Згідно яких вбачається, що заявник немає доходу з 1 кварталу 2018 року по 4 квартал 2018 року та 1 квартал 2019 року.

Вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, Верховний Суд виходить із того, що у своїй практиці Європейський суд зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.  

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо  розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Частиною другої цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, суд дійшов висновку, що наявні підстави для звільнення   ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року.

З огляду на вищевикладене, клопотання заявника про звільнення від сплати  судового збору за подання касаційної скарги підлягає задоволенню.

Згідно з частиною п`ятої статті 394 ЦПК України, якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є обґрунтованою, він відкриває провадження, про що постановляє відповідну ухвалу.

Керуючись статтями 394395436 ЦПК України

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року у розмірі 1 280 грн.

Відкрити касаційне провадження у даній справі.

Витребувати із Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу № 761/12145/17за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Некрилов Костянтин Юрійович, про визнання договору дарування удаваним правочином.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 23 серпня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

7899
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.