Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 31.05.2021 року у справі №752/10293/20

Ухвала

27 травня 2021 року

м. Київ

справа № 752/10293/20

провадження № 61-7319ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником ОСОБА_2, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства автомобільних доріг України "Укравтодор" про захист честі, гідності та ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор), у якому просив визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, інформацію, що була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 Державним агентством автомобільних доріг України (Укравтодор) на його фейсбук-сторінці: цитата: "Сьогодні, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин ОСОБА_3, разом з двома озброєними прибічниками, незаконно проник до Укравтодору. Після 4 невдалих спроб вони незаконно скористалися в'їздом для службового транспорту та виламавши двері пожежного виходу проникли в будівлю. Це не вперше, коли ОСОБА_4 намагається, крім медіа-тиску, застосувати фізичні погрози. Нагадаємо, що ОСОБА_3 і наближені до нього компанії заробляють за допомогою блокування доріжних тендерів (тендерний тролінг). Так, станом на 13 травня 2020 року, "групою ОСОБА_5" у АМКУ заблоковано 11 тендерів на загальну очікувану вартість 5,9 млрд грн", зобов'язати відповідача не пізніше трьох календарних днів з дня набрання рішенням суду у даній справі законної сили спростувати поширену ним недостовірну інформацію шляхом розміщення відповідного повідомлення на своїй сторінці фейсбук.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

30 квітня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом касаційного оскарження є судове рішення, ухвалене у справі про захист честі, гідності та ділової репутації.

Отже, зазначена справа є справою незначної складності, не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справою, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником ОСОБА_2, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства автомобільних доріг України "Укравтодор" про захист честі, гідності та ділової репутації.

Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Крат