Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.10.2018 року у справі №760/27982/17

Ухвала

26 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 760/27982/17

провадження № 61-45554 св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Черняк Ю. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Національного антикорупційного бюро України, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Солом'янського районного суду м.

Києва у складі судді Кізюн Л. І.

від 25 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва

у складіколегії суддів: Кирилюк Г. М., Болотова Є. В., Рейнарт І. М.

від 07 вересня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Національного антикорупційного бюро України, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової шкоди у розмірі 1 884,00 грн та моральної шкоди у розмірі 10 тис. грн.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 25 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 07 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 травня 2018 року залишено без змін.

У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_4, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити судове рішення, яким відшкодувати на його користь з Державної казначейської служби України майнову шкоду у розмірі 1
037,80 грн та моральну шкоду у розмірі 10 тис. грн

Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року було відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У листопаді 2018 року до Верховного Суду подано клопотання Національного антикорупційного бюро України про закриття касаційного провадження та відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на частину 6 статті 19 ЦПК України, частину 3 статті 389 ЦПК України та практику Верховного Суду, просить закрити касаційне провадження у справі №760/27982/17 за касаційною скаргою ОСОБА_4, зазначається, що ОСОБА_4 оскаржив судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Отримавши матеріали цивільної справи та ознайомившись з ними, колегія суддів дійшла до висновку, що провадження за касаційною скаргою

ОСОБА_4 відкрито помилково, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому зазначене клопотання Національного антикорупційного бюро України підлягає задоволенню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 3 частини 3 статті 175, пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову (майнова й моральна шкода) визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову у даній справі становить 11 884,00 грн., яка станом на 1 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100=176 200).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків теж не встановив і в ухвалі про відкриття касаційного провадження їх не зазначив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки Верховним Судом помилково відкрито касаційне провадження за касаційною скаргоюОСОБА_4 на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, клопотання Національного антикорупційного бюро України необхідно задовольнити, касаційне провадження закрити та відмовити ОСОБА_4 в його відкритті.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Національного антикорупційного бюро України про закриття касаційного провадження у справі задовольнити.

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва

від 25 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва

від 07 вересня 2018 рокузакрити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю. В. Черняк