Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.01.2021 року у справі №335/3922/18

Ухвала

27 січня 2021 року

м. Київ

справа № 335/3922/18

провадження № 61-881ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 08 липня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 09 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди.

Свої позовні вимоги обґрунтовували тим, що вони є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачу ОСОБА_4 належить квартира за адресою: АДРЕСА_2, що розташована поверхом вище.

18 лютого 2018 року відбулося залиття належної їм на праві власності вищевказаної квартири.

19 лютого 2018 року за фактом залиття квартири комісією у складі трьох представників КП "Запоріжремсервіс" було складено акт обстеження технічного стану квартири АДРЕСА_3 відповідно до якого залиття відбулося по причині пошкодженого фільтра очистки ГВП у вище розташованій квартирі 124.

Відповідно до складеного акту позивачам завдано таку шкоду: пошкоджено підлогу (паркет) у залі, шпалери та підлогу (паркет) у спальні, підлогу (паркет) у кухні, шпалери та підлога (паркет) у коридорі.

02 березня 2018 року комісією у складі трьох представників КП "Запоріжремсервіс" було складено акт про наслідки залиття, що сталося 18 лютого 2018 року, яким рекомендовано звернутися до відповідача для вирішення питання про відшкодування збитків, завданих внаслідок залиття.

15 березня 2018 року за замовленням позивача ОСОБА_2 оцінювачем ЗТБ "Гілея" ОСОБА_5 проведено оцінку майнового матеріального збитку, якою встановлено пошкодження у наступних приміщеннях: у коридорі, залі, кухні, ванній кімнаті, спальні. Вказаною оцінкою встановлено, що розмір майнового матеріального збитку, завданого внаслідок затоплення квартири з верхнього поверху, склав 88 798,47
грн. Крім того, позивачем було сплачено 500 грн за проведення незалежної оцінки.

Таким чином, загальний розмір матеріальної шкоди складає 89 298,47 гривень.

У зв'язку з зазначеними обставинами позивач ОСОБА_2 просила суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь матеріальний збиток, завданий внаслідок залиття квартири, у розмірі 44 394,73 грн та витрати на проведення незалежної оцінки в розмірі 500
грн і судові витрати; позивач ОСОБА_3 просила суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь матеріальний збиток, завданий внаслідок залиття квартири, у розмірі 44
394,73 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 08 липня 2020 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальних збитків суму у розмірі 44 394,73 грн та 500 грн відшкодування витрат на проведення незалежної оцінки.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальних збитків у розмірі 44 394,73 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 09 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 08 липня 2020 року у цій справі змінено в частині розміру стягнутих матеріальних збитків та судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 на відшкодування матеріальних збитків, спричинених залиттям квартири, суму у розмірі 73 047 (сімдесят три тисячі сорок сім) грн 48 коп., по 36 523 (тридцять шість тисяч п'ятсот двадцять три) грн 77 коп. на користь кожної.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

В решті рішення залишено без змін.

15 січня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 08 липня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 09 грудня 2020 року у вказаній вище справі, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 9 статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей Частиною 9 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2021 року (на час подання касаційної скарги) - 2 270 грн.

Ціна позову у даній справі становить 88 789,46 грн, що станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 100=227 000 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному перегляду, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу retione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості ("Brualla Gomez de la Torre v.

Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), "Brualla Gomez de la Torre v.

Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі "Zubac v.

Croatia" (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_4 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає окремому розгляду клопотання про зупинення дії рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 08 липня 2020 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 09 грудня 2020 року до закінчення касаційного провадження.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 08 липня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 09 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

В. С. Висоцька

А. І. Грушицький