Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.12.2020 року у справі №442/874/20

Ухвала

22 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 442/874/20

провадження № 61-18174ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р.

А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 липня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди. Вказує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача, заподіяні збитки становлять суму у розмірі 12 202 грн, зокрема: вартість запчастин у розмірі - 4
979 грн та вартість робіт у розмірі - 7 223 грн. Просив стягнути з відповідача на його користь 12 202 грн завданої матеріальної шкоди, 17 000 грн моральної шкоди, та понесені судові витрати.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4 400 грн завданої матеріальної шкоди та 2
000 грн моральної шкоди.

Вирішено питання щодо судових витрат.

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 липня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

За правилом пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2
102 грн.

Ціна позову у цій справі становить 29 202 грн., яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102*100=210 200).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

У касаційній скарзі зазначено, що ця справа може стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Тому заявник вважає, що у цій справі наявні підстави, передбачені підпунктом а) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Посилаючись на наявність зазначеної обставини, ОСОБА_1, разом з тим, не додав до касаційної скарги доказів, які б підтверджували такі обставини, а сама по собі вказівка про це в касаційній скарзі, без належного обґрунтування для такого перегляду, не свідчить про те, що є підстави для розгляду справи в суді касаційної інстанції.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судового рішення у цій справі у касаційному порядку.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, узгоджуються із положеннями Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувані заявником рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 липня 2020 року та постанова Львівського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року ухвалені у малозначній справі, вони не підлягають касаційному оскарженню і у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Разом з тим, не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 260, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 липня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець