Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.05.2018 року у справі №753/2668/17

УХВАЛА

Іменем України

09 липня 2018 року

місто Київ

справа № 753/2668/17

провадження № 61-25959ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на постанову Апеляційного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про скасування наказу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") 04 травня 2018 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку заявник зазначив, що неодноразово направляв до суду апеляційної інстанції касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року, втім Апеляційний суд міста Києва, на його переконання, помилково повертав її, оскільки скарга не відповідає вимогам статей 389, 391 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2018 року підстави поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк до 25 червня 2018 року для подання заяви про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, у якій судом запропоновано навести інші підстави для поновлення строку та надати відповідні докази.

У червні 2018 року від заявника надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, зокрема клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовувалось тим, що копію постанови Апеляційного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року заявник отримав 26 лютого 2018 року.

Судом наведені скаржником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки ДП
"НАЕК "Енергоатом" не наведено обґрунтованих доводів, які унеможливили дотримання строків, передбачених ЦПК України. Наведені скаржником причини не можуть бути визнані судом об'єктивними, оскільки не містять розумних пояснень щодо пропуску строку звернення з касаційною скаргою тривалістю більше ніж два місяці з моменту отримання копії рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року ЄСПЛ визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справа "Рябих проти Росії").

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (справа &q? о; Пономарьов проти України&q? ва; від 3 квітня 2008 року).

Підсумовуючи, Верховний Суд констатує, що помилка у праві, тобто помилкове розуміння заявником чинного права, не може слугувати достатньою та обґрунтованою причиною поважності причин пропуску встановленого у процесуальному законі строку звернення з касаційною скаргою на судове рішення, що не може бути виправдане за усіх встановлених обставин.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Керуючись статтею 393, пунктом 4 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про скасування наказу та відшкодування моральної шкодиза касаційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на постанову Апеляційного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний